16.07.2015 року Справа № 904/2824/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Кузнецова В.О., Пархоменко Н.В.
при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,
за участю представників сторін:
від позивача: представник Шляєв І.В., довіреність № 1 від 20.04.2015 року,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров'я" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі № 904/2824/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Універсал", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров'я", селище Єлізарове Солонянського району Дніпропетровської області
про стягнення 512 397, 58 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелт Універсал" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров'я" про стягнення з останнього на свою користь суми заборгованості у розмірі 502 000, 00 грн., пені у розмірі 9 654, 90 грн., 3% річних у розмірі 742, 68 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі № 904/2824/15 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров'я" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелт Універсал" суму заборгованості у розмірі 502 000, 00 грн., пеню у розмірі 9 654, 90 грн., три відсотки річних у розмірі 742, 68 грн. та судові витрати на суму 10 248, 00 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ-14/148/1-1 від 28.05.2014 року щодо оплати вартості придбаних цінних паперів, наявності боргу відповідача за придбані цінні папери у сумі 502 000, 00 грн., передбаченої договором відповідальності за порушення строків оплати цінних паперів у вигляді пені, а також передбаченої статтею 625 ЦК України відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді 3% річних.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров'я" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач просить скасувати це рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на ті обставини, що копія договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-14/148/1-1 від 28.05.2014 року, долучена позивачем до матеріалів справи та прийнята судом до розгляду, не містить жодних відміток про її відповідність оригіналу, а отже не є належним чином засвідченою копією. Як наслідок, зазначена копія договору суперечить вимогам процесуального законодавства, не могла та не повинна була бути прийнята судом до розгляду. Також відповідач зазначає, що сторони у договорі погодили вжиття заходів досудового врегулювання спорів за домовленістю між собою, однак позивачем не було вжито жодних заходів з такого досудового врегулювання, зокрема, відповідач не був належним чином повідомлений про спір, що виник між сторонами, не отримував жодних повідомлень та претензій з боку позивача.
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про врученню відповідачу поштового відправлення, яким останньому направлена копія ухвали апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (а.с. 97, т. 1).
До початку судового засідання, призначеного для розгляду апеляційної скарги, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у справі, мотивоване неможливістю прибуття представників відповідача у судове засідання в призначений час.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги з тих підстав, що місцевим господарським судом при розгляді справи було оглянуто оригінал договору купівлі-продажу цінних паперів, зобов'язання за яким в частині оплати вартості придбаних цінних паперів відповідач не виконав, а тому місцевим господарським судом правомірно прийняте рішення про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 502 000, 00 грн., а також заявлених позивачем до стягнення пені та 3% річних. Згідно пояснень представника позивача умови договору про досудове врегулювання спору не можуть обмежувати право на судовий захист.
Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2015 року о 10:30 колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 року апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А. (доповідач), судді - Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В.
У судовому засіданні 16.07.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелт Універсал" (довіритель) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вокін" (повірений) уклали договір доручення на продаж цінних паперів № БД-14/148/1 (а.с. 11, т. 1), відповідно до умов якого (п. 1.1.) повірений зобов'язався надати довірителю послуги з продажу цінних паперів, а саме: укласти від імені довірителя договір купівлі-продажу цінних паперів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров'я". Повірений діє від імені та за рахунок довірителя.
У вказаному договорі наведені дані про цінні папери, про надання послуги з продажу яких укладено договір.
28.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелт Універсал" (продавець), від імені та за дорученням якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Вокін", та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров'я" (покупець) уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-14/148/1-1 (далі - Договір) (а.с. 13, т. 1), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та сплатити вартість цінних паперів (далі - ЦП) на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2. Договору визначені дані про ЦП, що відносяться до предмету цього Договору, а саме:
вид, тип та форма випуску ЦП - інвестиційні сертифікати іменні;
найменування емітента ЦП - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Холдинг Груп" (Закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд "АВК");
код ЄДРПОУ / код ЄДРІСІ емітента: 35141110/2331224;
форма існування ЦП - бездокументарна;
міжнародний ідентифікаційний номер ЦП (код ISIN) - UA4000052526;
номінальна вартість одного ЦП, грн. - 100, 00 грн.;
кількість ЦП, шт. - 512 шт;
загальна вартість ЦП за договором, грн. - 502 000, 00 грн.
Загальна сума Договору складає 502 000, 00 грн. (п. 1.3. Договору).
Відповідно до п. 2.1.1. Договору продавець зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати підписання цього Договору надати Депозитарній установі Корпорація "Сток-Трейд" ТОВ належним чином оформлене розпорядження на виконання (проведення) облікової операції щодо списання прав на ЦП. Обов'язок продавця передати ЦП покупцеві вважається виконаним з моменту перерахування ЦП на рахунок у цінних паперах покупця.
Згідно з підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. Договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю загальну суму Договору, визначену п. 1.3. цього Договору.
Відповідно до пункту 3.1. Договору покупець зобов'язується протягом 180 банківських днів з дати підписання Договору сплатити в безготівковій формі на поточний рахунок продавця загальну суму Договору, визначену в п. 1.3. цього Договору.
Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.1. Договору).
Випискою про операції з цінними паперами за період з 29.05.2014 року по 29.05.2014 року, вих. № 2905/1 від 29.05.2014 року (а.с. 14, т. 1), виданою Депозитарною установою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Сток-Трейд", підтверджується виконання позивачем обов'язку щодо перерахування цінних паперів на користь відповідача у кількості 512 штук, передбаченого п. 2.1.1. Договору.
Передача цінних паперів від позивача до відповідача підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, складеним станом на 10.06.2014 року між позивачем та відповідачем (а.с. 15, т. 1).
В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 163 ГК України суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання.
Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
В Україні можуть випускатися і перебувати в обігу пайові, боргові та інші цінні папери. У сфері господарювання у випадках, передбачених законом, використовуються такі види цінних паперів: акції, акції корпоративного інвестиційного фонду, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН), іпотечні сертифікати (сертифікати з фіксованою дохідністю, сертифікати участі), інші види цінних паперів, передбачені цим Кодексом та іншими законами.
Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про інститути спільного інвестування" визначено, що інвестиційний сертифікат - це цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду (далі - пайовий фонд) та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду).
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ГК України операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.
За приписами ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Враховуючи встановлені обставини справи, умови Договору щодо строку здійснення розрахунку за придбані цінні папери (п. 3.1. Договору), строк оплати переданих позивачем відповідачу цінних паперів на дату звернення позивача з позовом до місцевого господарського суду є таким, що настав.
Доказів оплати вартості придбаних у позивача цінних паперів у повному обсязі та станом на дату прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 502 000, 00 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.
За наведеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 502 000, 00 грн.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до п. 4.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати ЦП покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 0,5% від загальної суми Договору за кожний день затримки.
На підставі вказаного пункту Договору позивач заявив до стягнення пеню за загальний період прострочення оплати основного боргу з 11.02.2015 року по 02.03.2015 року, розраховану виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка становить 9 654, 90 грн.
Враховуючи, що умовами Договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу у відсотках за кожен день прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості цінних паперів, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з правильною кваліфікацією позивачем договірної відповідальності, яка за своєю правовою природою є пенею (із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру), з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з системного аналізу змісту положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст.ст. 231, 343 Господарського кодексу України, законодавцем розмежовуються штраф та пеня як різні види неустойки. Зокрема, штраф є господарською санкцією (неустойкою), яка носить разовий характер, тобто встановлюється у твердій сумі (фіксованій або у відсотковому відношенні до суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання) та сплачується (стягується) однократно. Водночас, на відміну від штрафу, пеня є господарською санкцією (неустойкою), яка носить триваючий характер, тобто нараховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного лише грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на викладене, законними і обґрунтованими є висновки місцевого господарського суду про те, що визначений пунктом 4.3. Договору штраф, який нараховується у відсотках за кожен день прострочення від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за своєю правовою природою є пенею, яка може бути стягнута лише у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, як це передбачено приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач розрахував та заявив до стягнення 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 11.02.2015 року по 02.03.2015 року у сумі 742, 68 грн.
Враховуючи наведені обставини справи та приписи законодавства, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов вірного висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені у розмірі 9 654, 90 грн., 3% річних у розмірі 742, 68 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належним чином засвідченої копії договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-14/148/1-1 від 28.05.2014 року.
Наявна в матеріалах справи копія вищевказаного Договору (а.с. 13, т. 1) засвідчена у відповідності до п. 5.27. Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. Так, відмітка про засвідчення копії Договору складається із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Окрім того, у судовому засіданні 16.07.2015 року апеляційним господарським судом оглянуто оригінал зазначеного договору, оригінальні примірники виписки про операції з цінними паперами за період з 29.05.2014 року по 29.05.2014 року та акту звірки взаєморозрахунків за станом на 10.06.2014 року.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача і щодо недотримання позивачем вимог щодо досудового врегулювання спору.
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України). Судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, зокрема, судовий захист. Положення Господарського процесуального кодексу України не містять застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.
Офіційне тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України надане рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, справа № 1-2/2002. Відповідно до зазначеного рішення Суду положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.
Не підлягає задоволенню клопотання відповідача, що надійшло до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 15.07.2015 року, про відкладення розгляду апеляційної скарги у справі, оскільки відповідач не вказав жодних причин неявки його представника у судове засідання та не надав належних доказів в підтвердження поважності обставин неявки.
Наведене узгоджується з положеннями п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відноситься на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій Приднепров'я" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі № 904/2824/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі № 904/2824/15 залишити без змін.
Повна постанова складена 21.07.2015 року.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя Н.В. Пархоменко