16.07.2015 року Справа № 904/1235/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Малик С.О.
представники сторін:
від позивача: Гарькавий А.Г. представник, довіреність №14-226юр. від 01.07.15;
від відповідача: Чобатюк Т.М. представник, довіреність №52-16/226 від 25.12.14;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 року у справі № 904/1235/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг"
до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"
про стягнення 35 907,89 грн. 3 % річних та збитків від інфляції,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 року у справі № 904/1235/15 (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг" 29 549,73 грн. збитків від інфляції, 6 258,16 грн. 3 % річних, 1 827,00 грн. судового збору.
Рішення мотивовано правом позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути інфляційні та 3% річних за період прострочки оплати заборгованості, яка встановлена постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у справі №20/5005/10622/2012.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Скаржник вважає, що наявність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу, виданого згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у справі №20/5005/10622/2012 спростовує доводи позивача та є підставою для відмови в позові.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростував доводи скаржника, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2013 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом винесено постанову у справі № 20/5005/10622/2012, відповідно до якої з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" стягнуто 116 502, 52 грн. заборгованості (за надані послуги) 1 386 грн. 3% річних, 6 961, 01 грн. пені та судового збору 2 493,36 грн. за подання позову до суду першої інстанції, 1 248,50 грн. за подання апеляційної скарги, а всього - 128 591,39 грн.
24.04.2013 року господарським судом Дніпропетровської області видано судовий наказ у даній справі.
17.06.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу у справі № 20/5005/10622/2012.
23.08.2013 року ПАТ "ПГЗК" подало до господарського суду Дніпропетровської області заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню частково.
09.09.2013 року господарським судом винесено ухвалу, якою в задоволенні заяви ПАТ "ПГЗК" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
10.09.2013 року ПАТ "ПГЗК" подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2013року у справі № 20/5005/10622/2012.
30.09.2013 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд виніс постанову у даній справі, якою задовольнив вимоги апеляційної скарги ПАТ "ПГЗК" та визнав судовий наказ таким, що не підлягає виконанню частково, у сумі 117 888,52 грн.
Вказана постанова була переглянута за нововиявленими обставинами. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі 20/5005/10622/2012 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2013 року у даній справі залишено без змін.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд в оскаржуваному рішенні правильно встановив, що судовий наказ № 20/5005/10622/2012 від 24.04.2013 року про стягнення з ПАТ "ПГЗК" на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" 117 888,52 грн. є таким, що підлягає виконанню.
Предметом судового розгляду справи № 904/1235/15 є стягнення з відповідача на користь позивача 29 549,73 грн. інфляційних втрат та 6 358,16 грн. 3% річних за період з 19.04.2013 року по 11.02.2015 року. Тобто, ці суми нараховані позивачем за невиконання відповідачем постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у справі №20/5005/10622/2012.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта про те, що не оспорювана позивачем постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.10.2013 року підтверджує відсутність обов'язку відповідача перед позивачем і відсутність права позивача на задоволення заявлених вимог.
Встановлено, що в ході виконавчого провадження відповідач сплатив 10 702,38 грн., що становило різницю між стягнутою згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року сумою та сумою, яка визнана такою, що не підлягає стягненню.
Однак, з врахуванням вищевикладених обставин, на час розгляду даного спору судом першої інстанції відповідач мав перед позивачем обов'язок зі сплати боргу в розмірі 116 502,52 грн. Вказаний обов'язок виник у відповідача до постановлення судового рішення, яке лише підтвердило його існування.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 7.1 постанови пленуму ВГС України № 14 від 17.12.13р., за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Позивачем правильно розраховано 3% та інфляційні. Розрахунок проведено з врахуванням періоду прострочки та розміру заборгованості. Тому рішення господарського суду про їх стягнення є законним та обґрунтованим, скасуванню не підлягає. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 року у справі № 904/1235/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: Ю.Б. Парусніков
Підписано в повному обсязі 21.07.2015 року.