Копія
08 грудня 2011 р. Справа № 2а-1870/96/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - А.Г. Вольської,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Білопільського районного центру зайнятості населення Сумської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,-
Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно ним одержані кошти державної грошової допомоги по безробіттю та витрати на професійне навчання відповідача в загальній сумі 1647,95 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 05.12.2006 року ОСОБА_2 звернувся до Білопільського районного центру зайнятості населення Сумської області, як такий, що шукає роботу. 12.12.2006 року йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. Однак, під ОСОБА_2 не повідомив про те, що він є зареєстрований як суб'єкт фізична особа-підприємець і тому без законних на те підстав отримував допомогу по безробіттю в сумі 854,71 грн. за період з 12.12.2006 по 04.07.2007 року, а також пройшов професійне навчання за рахунок коштів центру зайнятості, вартість якого склала 793,24 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Відповідач та представник відповідача заперечуючи проти позову пояснили, що ОСОБА_2 дійсно був зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.01.1999 року, але рішенням Арбітражного суду Сумської області від 02 жовтня 2000 року державну реєстрацію підприємця ОСОБА_2 було скасовано. З моменту постановлення цього рішення суду відповідач втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності та на момент отримання допомоги по безробіттю підприємницькою діяльністю не займався.
Вислухавши представника позивача, відповідача та його представника перевіривши матеріали справи так оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Білопільського районного центру зайнятості, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка №180100206120500006 від 05.12.2006 року й особистим підписом відповідача підтверджено достовірність внесених до неї даних (а.с.7). Крім того, відповідач повідомив, що на момент звернення до центру зайнятості він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, що підтверджується копією заяви від 12.12.2006 року (а.с.8).
Відповідно до пункту 37 і 38 Положення "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності", затверженого Постановою КМУ № 740 від 25.05.1998 року скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів: особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.
Орган державної реєстрації у 10-денний термін повідомляє відповідні органи державної податкової служби та державної статистики про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (додаток 9 чи додаток 10 до цього Положення).
Аналізуючи вищевказані правила, суд визнає, що ОСОБА_2 повинен був, крім отримання рішення Арбітражного суду про скасування державної реєстрації своєї підприємницької діяльності, пройти повну процедуру скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, що включала подання до органу державної реєстрації довідки відповідного органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідок про закриття рахунку (рахунків) в банківських установах; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.
Жодних із вищезазначених дій ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець не здійснював після отримання рішення Арбітражного суду Сумської області та на час подання документів до Білопільського районного центру зайнятості про взяття його на облік як такого, що шукає роботу, надання йому статусу безробітного, виплати матеріальної допомоги по безробіттю та проходження професійного навчання за рахунок служби зайнятості.
Ця Постанова КМУ № 740 від 25.05.1998 року була чинною до 01 липня 2004 року, а потім питання державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців став регулювати Закон України № 775-IV від 15.05.2003 року.
З часу введення в дію Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 775-IV від 15.05.2003 року, тобто з 01.07.2004 року дещо змінився порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця. Відповідно до статті 49 цього Закону суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Із копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11), складеної станом на 11.08.2010 року вбачається, що дата державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - 19.01.1999 року.
25.07.2008 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням.
Таким чином, в період отримання допомоги по безробіттю з грудня 2006 по липень 2007 року відповідач офіційно був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і ОСОБА_2 це знав достовірно оскільки він не здійнив будь-яких дій щодо реєстрації скасування своєї підприємницької діяльності. Не повідомивши про цей факт при оформлення документів в Білопільському райцентрі зайнятості, ОСОБА_2 приховав відомості про себе, які не дали б йому змоги отримати грошову допомогу та пройти професійне навчання за рахунок позивача по справі.
Згідно довідки Сумського міського центру зайнятості №180110382 від 16.08.2010 року допомога по безробіттю відповідачу була виплачена за період з 12 грудня 2006 по 04 липня 2007 року в розмірі 854,71 грн. (а.с.9).
Відповідач також проходив навчання у Сумському державному обласному навчально-курсовому комбінаті за направленням Білопільського районного центру зайнятості за програмою підготовки водіїв категорії «Д» згідно договору №134/07 від 13 квітня 2007 року. Загальна сума витрат на навчання за період з 24.04.2007 по 15.06.2007 року склала 793,24 грн., що підтверджується копією довідки Сумського обласного центру зайнятості №09-09/1228 від 30.08.2010 року (а.с.10).
Наказом директора Білопільського районного центру зайнятості від 16.08.2010 року №НТ100816 було вирішено повернути грошові кошти, виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_2 за період з 12.12.2006 по 04.07.2007 року (а.с.63-64).
Листами від 08.09.2010 року №01-21/950 (а.с.66) та від 17.08.2010 року №01-21/798 (а.с.68) Білопільський районний центр зайнятості повідомив відповідача про необхідність повернути на рахунок Білопільського районного центру зайнятості суму витрат на навчання в розмірі 793,24 грн. та 854,71 грн. допомоги по безробіттю.
Не погодившись із вищевказаним наказом, ОСОБА_2 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання дій Білопільського районного центру зайнятості щодо винесення наказу про стягнення з позивача сум виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг неправомірними та скасувати даний наказ.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по справі №2а-1870/2586/11 (а.с.105-106) в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 було відмовлено за необґрунтованістю.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року (а.с.107-108) апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по справі №2а-1870/2586/11 без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанції підтверджена правомірність прийняття наказу № НТ100816 від 16.08.2010 року, на підставі якого стягується допомога по безробіттю у даній справі, суд вважає, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Білопільського районного центру зайнятості населення Сумської області до ОСОБА_2 стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (41854, Сумська область, Білопільський район, селище Жовтневе, вул. Фрунзе, будинок № 40, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Білопільського районного центру зайнятості населення Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, будинок № 33, ідентифікаційний код 21112983, розрахунковий рахунок № 37176002000296 ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013) кошти в сумі 854 грн. 71 в рахунок повернення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю за період з 12 грудня 2006 року по 04 липня 2007 року та 793 грн. 24 коп. в рахунок відшкодування витрат на професійне навчання, а всього 1647,95(одна тисяча шістсот сорок сім) грн. 95 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) < Суддя >
З оригіналом згідно
Суддя М.М. Шаповал
Повний текст постанови складено 13 грудня 2011 року.