про відмову в забезпеченні адміністративного позову
21 травня 2010 р. Справа № 2а-4936/10/1870
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Суми про забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного департаменту з питань банкрутства про визнання нечинним наказу,
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року відкрито провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинним наказу Державного департаменту з питань банкрутства № 52 "Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 28.04.2010 року нечинним.
В порядку забезпечення позову позивач подав клопотання, в якому, в порядку ст. ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, просить зупинити дію наказу Державного департаменту з питань банкрутства № 52 "Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 28.04.2010 року до набрання постановою суду законної сили, посилаючись на те, що відсторонення позивача, як арбітражного керуючого, від виконання обов'язків у справі, яка розглядається господарським судом, зачіпає інтереси позивача та свободу стосовно права займатися господарською діяльністю арбітражних керуючих, в подальшому унеможливлює право відновити позивача на посаді арбітражного керуючого у справі про банкрутство підприємства ВАТ «Конотопський завод по ремонту дизель потягів», в якій його призначено керуючим санації.
Згідно з ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державного департаменту з питань банкрутства № 52 "Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатора) від 28.04.2010 року до набрання постановою суду законної сили, не підлягає задоволенню, оскільки позовною вимогою по справі є саме визнання даного наказу нечинним.
Заявляючи клопотання про забезпечення позову, позивачем не наведено достатнього обґрунтування своєї позиції щодо можливості завдання шкоди його правам свободам або інтересам, а також не наведено жодного доказу, з яких би вбачалося, що для відновлення його прав доведеться докласти значних зусиль, або поновлення прав стане неможливим.
Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державного департаменту з питань банкрутства № 52 "Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатора) від 28.04.2010 року до набрання постановою суду законної сили суперечить вимогам ст. 117 КАС України.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 186, 254 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державного департаменту з питань банкрутства № 52 "Про анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатора) від 28.04.2010 року до набрання постановою суду законної сили - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом десяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Гелета