Справа № 752/10721/15-ц
Провадження по справі № 2/752/4543/15
21.07.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Ляліній А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Фамільний" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -
22.06.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Фамільний" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивує тим, що 06.11.2009 року між сторонами було укладено Договір банківського рахунку в іноземній валюті №871 фізичної особи.
11.06.2015 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача щодо видачі з відкритого на підставі зазначеного договору рахунку коштів у сумі 255 530,00 доларів США одноразовою операцією, проте листом від 15.06.2015 року ОСОБА_1 було відмовлено з посиланням на обмеження, встановлені Постановою Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».
Позивач вважає вказану відмову незаконною, відтак, посилаючись на відповідні норми цивільного законодавства, просив суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк Фамільний" видати ОСОБА_1 з його поточного рахунку НОМЕР_2, відкритого в Публічному акціонерному товаристві "Банк Фамільний", готівкові грошові кошти у сумі 255 530,00 доларів США.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав а просив задовольнити. Зазначив, що положення договору є обов'язковими для виконання сторонами, та даними положеннями передбачено обов'язок позивача виконувати розпорядження клієнта з приводу видачі сум з рахунку.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що 06.11.2006 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Банк Фамільний" було укладено Договір банківського рахунку в іноземній валюті №871 фізичної особи.
На виконання п. 1.1. Договору, банк відкрив ОСОБА_1 рахунок в іноземній валюті НОМЕР_2 в доларах США.
11.06.2015 року ОСОБА_1 подав до ПАТ "Банк Фамільний" заяву щодо видачі грошових коштів з рахунку НОМЕР_2 в сумі 255 530,00 доларів США одноразовою операцією.
Листом від 15.06.2015 року ПАТ "Банк Фамільний" позивачу було відмовлено в проведенні вказаної операції з тих підстав, що Постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлення обмеження у видачі готівки на добу на одного клієнта в межах 15 000,00 грн..
Не погоджуючись з вказаним рішенням банку, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 та ч. 1 ст. 1067 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Разом з тим, ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також, ч.ч. 1, 2, ст. 319 та ч. 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
При цьому, положеннями ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання представника відповідача на Постанову Правління Національного Банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 01.12.2014 року №758, як на підставу для відмови позивачу у поверненні його коштів, є безпідставними, оскільки в даному випадку правовідносини між сторонами, в першу чергу, регулюються законом та двостороннім договором, укладеним між ними, а відмова в видачі коштів порушує права позивача, регламентовані, у тому числі, ст. 41 Конституції України.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відмова відповідача у видачі позивачу належних йому коштів не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, є безпідставною, відтак, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн., оскільки позовні вимоги щодо визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення дій є немайнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 386, 525, 526, 1066, 1067, 1074 ЦК України, ст.ст. 10,11,57,60,88,208,213,218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Фамільний" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати дії Публічного акціонерного товариства "Банк Фамільний", які полягають у відмові ОСОБА_1 видати одноразовою операцією з його поточного рахунку грошові кошти у сумі 255 530,00 доларів США - незаконними.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк Фамільний" (ідентифікаційний код 20042839, місцезнаходження м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 26-а) видати ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) з його поточного рахунку НОМЕР_2, відкритого в Публічному акціонерному товаристві "Банк Фамільний", готівкові грошові кошти у сумі 255 530,00 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять) доларів США.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Фамільний" (ідентифікаційний код 20042839, місцезнаходження м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 26-а) на користь держави 243 (двісті сорок три ) гривні 60 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя: Антонова Н.В.