Справа № 1- 289 2010 р.
16 червня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючого : судді - Шевчука М.П
при секретарі : - ОСОБА_1
з участю прокурора: - ОСОБА_2
потерпілої - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_4, 10 грудня 1987 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця громадянина України, середньою - спеціальною
освітою , не одруженого , працюючого ТОВ « Ромвік »
закрійником, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2
буд. № 304 АДРЕСА_1, відповідно до ст.89
КК України, раніше не судимого .
у вчиненні злочину, передбачених ст.186 ч. 1 КК України ,-
Підсудний ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, за таких обставин.
Так, 09 лютого 2010 року біля 19 години 30 хвилин в м. Бровари Київської області, підсудний ОСОБА_4 знаходився в районі будинку № 7 по вул. Грушевського, де розташована студія танців «DKdance Studio». В подальшому, підсудний побачивши на вікні приміщення студії жіночу сумку та мобільний телефон зайшов до вказаного приміщення студії танців «DKdance Studio». Перебуваючи в приміщенні, підсудний ОСОБА_4 відкрито заволодів майном потерпілої ОСОБА_3, а саме:- шкіряною сумкою вартістю 70 гривні у якій знаходились, мобільний телефон „LG KG 800”, вартістю 530 гривні, в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 30 гривень, мобільний телефон „I Phone 16 Gb”, вартістю 3000 гривні, в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 30 гривень які належали потерпілій на праві власності, після чого зник з місця вчинення злочину, розпорядившись на свій розсуд викраденим. Своїми незаконними злочинними діями, підсудний ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3660 гривні.
Органом досудового слідства, підсудному ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.1 КК України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив і показав, що дійсно він 09.02. 2010 року біля 19 години 30 хвилин в м. Бровари Київської області, знаходився в районі будинку № 7 по вул. Грушевського, де розташована студія танців. Через вікно, в приміщення студії на підвіконні побачив жіночу сумку та мобільний телефон та вирішив його викрасти, для цього зайшов до вказаного приміщення. Перебуваючи в приміщенні, він заволодів шкіряною сумкою та мобільним телефоном та став тікати з приміщення, він чув, як потерпіла кричала до нього залишити її речі. Відбігши на деяку віддаль від приміщення студії, він виявив у сумці ще один телефон, забрав собі а сумку викинув. Він розпорядившись на свій розсуд викраденим, один телефон продав на станції метро «Лісова» незнайомому чоловіку, а один залишив собі в користуванні, загубивши його через невеликий проміжок часу. Просить не позбавляти його волі та врахувати, що він повністю визнав свою вину, щиро кається в вчиненому, частково відшкодував матеріальну шкоду, більше подібного не допустить та надати шанс виправитись.
Підсудний ОСОБА_4 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб обмежитись в дослідженні доказів його допитом, оскільки він вину визнає і не заперечує факт скоєння незаконного відкритого заволодіння чужим майном, їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку , тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 299., 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_4 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу і визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність підсудного ОСОБА_4 в скоєнні ним незаконного відкритого викрадення чужого майна /грабіж/ - доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність.
Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України /в ред.2001 року/, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/.
Призначаючи підсудному покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу.
Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_4 суд визнає такі, як визнання вини та щире каяття в скоєному, часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_4 не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_4 який позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, свою вину в скоєному визнав повністю та щиро розкаявся, підсудний має постійне місце проживання, матеріальна шкода потерпілій частково відшкодована, потерпіла клопоче не наказувати суворо підсудного, не позбавляти волі, як особа він не є суспільно-небезпечним а тому, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків, передбачених вимогами ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім, для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, суд вважає, що підлягає до задоволення цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_3, про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4000 гривні, який підсудний ОСОБА_4 визнав повністю. Заявлений позов складається з вартості викрадених двох мобільних телефонів, сім картками в них та сумки, що підтверджується матеріалами справи. В судовому засіданні потерпіла заявила клопотання, про зменшення суми цивільного позову, так як її підсудним частково відшкодовано сума в 700 гривні, то на вказану суму вона і зменшує суму позову, отже до стягнення підлягає сума 3300 гривні. В судовому засіданні було встановлено, що підсудним матеріальна шкода відшкодована частково, а тому до відшкодування підлягає сума - 3300 гривні, яка повинна бути стягнута з підсудного, на користь потерпілої.
Судових витрат немає. Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, /в редакції 2001 року/ та призначити йому покарання за цією статтею у виді - 1 (одного) року позбавлення волі.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 1 (один) рік , в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
До набрання вироком в законної чинності, засудженому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу, залишити без зміни - підписку про невиїзд, з постійного місця проживання.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4, 10.12. ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь потерпілої ОСОБА_3, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму - 3 300 (три тисячі триста) гривні.
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.
В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили, безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
Суддя М.П. Шевчук