Справа № 1007/10698/2012 р.
Провадження № 1/1007/547/2012р.
15 жовтня 2012 року Броварський міськрайонний суд
Київської області у складі:
головуючого: судді- ОСОБА_1., при секретарі - Сюр О. М., з участю прокурора - Неділька С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, не працюючого, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_4
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
встановив:
28 серпня 2012 р. близько 12 години ОСОБА_2 перебуваючи в салоні автомобіля « Хонда Сівк» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 біля будинку № 2 по вул. Енгельса в м. Бровари, Київської обл. разом з власником вказаного автомобіля та невстановленою особою, відносно якої справу виділено в окреме провадження та оголошено розшук, розпивали спиртні напої, після чого у останнього та підсудного ОСОБА_2 виник умисел на відкрите викрадення майна, належного ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 та иевстановлена слідством особа, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, стали тримати останнього за руки з обох сторін , після чого ОСОБА_2 відкрито викрав у потерпілого золотий ланцюжок 585 проби, вагою 7 г. вартістю 480 грн. за 1 г. на суму 3360 грн. та золотий хрестик вагою 1,13 г. вартістю 542 гри. 40 коп. , загальною вартістю 3902,4 грн.
В судовому засіданні підсудний вину свою в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, пояснив, що з потерпілим познайомився 28 серпня 2012 р. біля магазину в с. Требухів, після чого всі троє: він, потерпілий та ОСОБА_5 розпили пляшку горілки. Потім поїхали на автомобілі потерпілого в центр села, де ще вживали спиртні. Потерпілий запропонував поїхати за грошима в м. Бровари для придбання спиртних напоїв. В м. Бровари зупинилися біля будинку № 2 на вул. Енгельса, після чого він разом з ОСОБА_5 зайшли в кафе «Берізка», де випили ще по 50 г. горілки і повернулися до автомобіля, за кермом якого їх чекав потерпілий. Він запропонував потерпілому здати в ломбард золотий ланцюжок з хрестиком, які побачив на шиї у ОСОБА_3 на що останній відмовився. Тоді вони з ОСОБА_5 стали тримати потерпілого за руки, і, подавивши таким чином опір з боку потерпілого, він зірвав з шиї ОСОБА_3 злотий ланцюжок з хрестиком, які збав до ломбарду, а грошей витратили а придбання спиртних напоїв. У скоєному злочині щиро розкаявся, просив суворо не наказувати.
За таких обставин, враховуючи згоду учасників судового розгляду щодо недоцільності дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, суд відповідно ч.З ст. 299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу підсудного.
Вислухавши у судовому засіданні підсудного, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, знайшла своє підтвердження в ході судового слідства за ознаками відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб і його дії за вказаними ознаками вищезазначеної норми матеріального права кваліфіковані правильно.
Призначаючи підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який в силу ст.89 КК України вважається таким що не має судимості, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра- нарколога не перебуває. Обставиною, яка пом»якшує покарання, є його щире каяття. Обтяжуючої покарання обставини є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп»яніння. З урахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що подальше виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства і при призначенні йому у виді позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов»язки, передбачені ст. 76 КК України. Такою мірою покарання, на думку суду, буде досягнута мета держави, закріплена у ст. 50 КК України, щодо виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 81 КГІК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - два роки.
В період іспитового строку на підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції
Міру запобіжного засудженому залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Речові докази - золотий ланцюжок та золотий хрестик, передані на зберігання ОСОБА_3, - вважати повернути власнику.
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.
В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення,
Суддя: Міхієнкова Т.Л.