Справа № 1- 299
2010 рік
24 червня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора - Музика І.І., Таран Л.В.
адвоката - ОСОБА_1
потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, 11 червня 1990
року народження, уродженця с-ще. Калинівка Броварського
району Київської області, українця громадянина України,
не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого в
корпорації « Арх. Буд .Сервіс » електрозварювальником ,
проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2
Броварського району Київської області, раніше не судимого .
у скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України (редакція 2001р.).,
ОСОБА_5, 29 жовтня 1990
року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3
району Київської області, українця громадянина України,
не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого в
КП « Магазин Комфорт » сантехніком , проживаючого в
с.Димитрово вул. Вагіна буд. № 31 Броварського району
Київської області, раніше не судимого.
у скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України (редакція 2001р.).,
ОСОБА_6, 27 серпня 1990
року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4
району Київської області,українця, громадянина України,
не одруженого , має не повну середню освіту, студента
4-го курсу гр.407 Київського електромеханічного технікуму
залізничного транспорту , проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5
вул..Димитрова буд. 40 Броварського району Київської області,
раніше не судимого.
у скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України (редакція 2001р.)
Підсудні, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.
Так, 05 квітня 2010 року біля 23 годин 30 хвилин в м. Бровари Київської області, підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились в районі залізничного вокзалу ст.Бровари на другому пероні. В подальшому підсудні, за попереднім зговором між собою направлений на незаконне, відкрите заволодіння чужим майном та розуміючи характер своїх дій, застосувавши фізичне насилля до потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Так підсудний ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_2 який сидів на лавці перону, удар кулаком в область голови. Після цього підсудний продовжував наносити йому удари в різні частини тіла та вимагаючи передачі особистих речей. В цей же час підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 умисно стали наносити потерпілому ОСОБА_3 удари руками по різних частинах тіла, коли той намагався заступитися за потерпілого ОСОБА_2 піднявшись з лавки, нанісши кожний біля п'яти ударів по туловищу та голові, від якого потерпілий втратив свідомість та упав на лавку. В подальшому, так як підійшов електропоїзд, підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 побігли до нього для посадки в вагон, сповістивши про це підсудного ОСОБА_4 В цей час підсудний ОСОБА_4 відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_2 а саме:- грошима в сумі 177 гривні, які вийняв з бумажника, який йому на вимогу показав потерпілий та мобільним телефоном «Нокіа 1110» вартістю 200 гривні, з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 35 гривні, без залишку коштів на рахунку. Крім цього підсудний ОСОБА_4 скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 перебував без свідомості, з кишені його штанів вийняв та відкрито заволодів мобільним телефоном «Нокіа 6300» вартістю 700 гривні, з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 гривні, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 9 гривні, з флеш-картою оперативної пам'яті 2ГБ вартістю 120 гривні. В подальшому підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з викраденим майном, що належало потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зникли з місця вчинення злочину, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 412 гривні а потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 854 гривні та розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Органом досудового слідства підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення, в вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України.
Допитані в судовому засіданні :
Підсудний ОСОБА_4 вину в скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив, та пояснив що дійсно 05.04.2010 року біля 23 годин 30 хвилин в м. Бровари Київської області, він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились в районі залізничного вокзалу ст.Бровари на другому пероні. В подальшому він, застосував фізичне насилля до раніше йому незнайомого ОСОБА_2. Так, він наніс потерпілому ОСОБА_2 який сидів на лавці перону, удар кулаком в область голови. Після цього, ще продовжував наносити йому удари в різні частини тіла та вимагаючи при цьому передачі особистих речей. Він бачив, що в цей же час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стали наносити потерпілому ОСОБА_3 удари руками, коли той намагався заступитися за ОСОБА_2 В подальшому, йому гукнули, що їде електричка він заволодів майном ОСОБА_2 а саме, грошима в сумі 177 гривні, які вийняв з бумажника, який йому на вимогу показав потерпілий та мобільним телефоном «Нокіа 1110» . Крім цього, він скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 перебував без свідомості, з кишені його штанів вийняв та в заволодів мобільним телефоном «Нокіа 6300» . В подальшому він в тамбурі електрички, показав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викрадені гроші та телефони та сказав, що після продажу телефонів, дасть їм гроші, а ті що відібрав у ОСОБА_2 залишив собі та розпорядився на власний розсуд. На слідуючий день в м.Києві, коли він намагався продати викрадені телефони, його затримали працівники міліції і він розповів про вчинений злочин. Просить суд сурово його не наказувати, більше подібного не допустить, щиро кається в тому, що зробив та врахувати, що потерпілому все повернуто та відшкодовано шкоду, раніше він не судимий та надати шанс на виправлення .
Підсудний ОСОБА_5 вину в скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив, та пояснив, що дійсно 05.04.2010 року біля 23 годин 30 хвилин в м. Бровари Київської області, він та його товариші, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились в районі залізничного вокзалу ст.Бровари. В подальшому коли ішли по перону то ОСОБА_4 наніс ОСОБА_2 який сидів на лавці перону, удар кулаком в область голови. Після цього він та ОСОБА_6 стали наносити раніше йому невідомому ОСОБА_3 удари руками по різних частинах тіла, коли той намагався заступитися за ОСОБА_2 піднявшись з лавки. Всього він наніс біля п'яти ударів по туловищу та голові, від якого потерпілий упав на лавку. В подальшому, так як підійшов електропоїзд, він та ОСОБА_6 побігли до нього для посадки в вагон, сповістивши про це підсудного ОСОБА_4 В подальшому той в тамбурі електрички, показав йому та ОСОБА_6 гроші та телефони та сказав, що після продажу телефонів, дасть їм гроші. На слідуючий день в м.Києві, коли вони намагалися продати викрадені телефони, то ОСОБА_4 затримали працівники міліції, після викликали і їх, де він сразу ж правдиво розповів про вчинений злочин. Просить не позбавляти його волі, врахувати, що він визнав вину та щиро кається в вчиненому, потерпілим відшкодовано шкоду, надати шанс виправитись, більше подібного не допустить.
Підсудний ОСОБА_6 вину в скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив, та пояснив що 05.04.2010 року, біля 23 годин 30 хвилин в м. Бровари Київської області, він та його товариші, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились в районі залізничного вокзалу ст.Бровари. В подальшому, коли ішли по перону то ОСОБА_4 наніс ОСОБА_2 який сидів на лавці перону, удар кулаком в область голови. Після цього, він та ОСОБА_5 стали наносити, раніше йому невідомому ОСОБА_3 удари руками по різних частинах тіла, коли той намагався заступитися за ОСОБА_2 піднявшись з лавки. Всього, він наніс біля п'яти ударів по туловищу та голові, від якого потерпілий упав на лавку. В подальшому, так як підійшов електропоїзд, він та ОСОБА_5 побігли до нього для посадки в вагон, сповістивши про це ОСОБА_4, що той робив ще на пероні він не бачив. В подальшому, ОСОБА_4 в тамбурі електрички, показав йому та ОСОБА_5 гроші та телефони та сказав, що після продажу телефонів, дасть їм гроші. На слідуючий день в м.Києві, коли вони намагалися продати викрадені телефони, то ОСОБА_4 затримали працівники міліції, після викликали і їх, де він сразу ж правдиво розповів про вчинений злочин. Просить вибачення у потерпілого за вчинене та в батьків. Просить суд не позбавляти його волі, врахувати, що він позитивно характеризується, визнав вину та щиро кається в вчиненому, відшкодував шкоду, надати шанс виправитись.
Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки вони вину визнають і факт відкритого викрадення чужого майна (грабіж),поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, не заперечують та їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст. ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за виключенням дослідження документів, що характеризують їх особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, на загальну суму 1266 гривні, винність їх доведена і вони повинні нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК України /ред..2001 року/, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.186 ч.2 КК України /ред..2001 року/, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК України /ред..2001 року/, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про їх особи.
Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_4 суд визнає такі, як визнання вини та щире каяття в вчиненому, вчинення злочину вперше, добровільне відшкодування шкоди спричиненої злочином.
Обставина, що обтяжує покарання стосовно підсудного ОСОБА_4 судом визнається, як вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_5 суд визнає такі, як визнання вини та щире каяття в вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.
Обставина, що обтяжує покарання стосовно підсудного ОСОБА_5 судом визнається, як вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_6 суд визнає такі, як визнання вини та щире каяття у вчиненому, вчинення злочину вперше, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_6 судом визнається, як вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_4 що він характеризується позитивно по місцю проживання та роботи, хоча вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, однак вперше притягується до кримінальної відповідальності, матеріальна шкода спричинена злочином зі слів потерпілих відшкодована, свою вину підсудній визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному, потерпілі не настоюють на його суворому покаранні, тому суд приходить до висновку, про можливість його виправлення та перевиховання, без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків, передбачених вимогами ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_5 що він характеризується позитивно по місцю проживання та роботи, хоча вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, однак свою вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному, раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності, матеріальна шкода спричинена злочином, повністю відшкодована, потерпілі клопочуть про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, враховуючи його другорядну роль в вчиненому, а тому суд приходить до висновку, про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків, передбачених вимогами ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_6 що він характеризується позитивно по місцю проживання та навчання, хоча вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, однак свою вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному, матеріальна шкода спричинена злочином, повністю відшкодована, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, потерпілі не настоюють на суворому покаранні підсудного, не позбавляти його волі, враховуючи його другорядну роль в вчиненому, а тому суд приходить до висновку, про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків, передбачених вимогами ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази по справі: - мобільний телефон «Нокіа 6300» та коробка до нього, передані під збережну розписку потерпілому ОСОБА_3 /а.с. 38/, після набрання вироком законної чинності, залишити в його користуванні. - мобільний телефон «Нокіа 1110» та коробка до нього, шкіряний гаманець, студентський квиток, передані під збережну розписку потерпілому ОСОБА_2 /а.с. 39/, після набрання вироком законної чинності, залишити в його користуванні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України /в ред.2001 року/, та призначити йому покарання за цією статтею у виді - 5 (п'яти ) років позбавлення волі.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 3 (три) роки , в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної чинності, залишити без змін, підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
ОСОБА_5, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України /в ред.2001 року/, та призначити йому покарання за цією статтею у виді - 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 1 (один) рік, в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_5 до набрання вироком законної чинності залишити без змін, підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
ОСОБА_6, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України /в ред.2001 року/, та призначити йому покарання за цією статтею у виді - 4 (чотирьох) років шести місяців позбавлення волі.
Звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 1 (один) рік, в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_6 до набрання вироком законної чинності, залишити без змін, підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі: - мобільний телефон «Нокіа 6300» та коробка до нього, після набрання вироком законної чинності, залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_3, - мобільний телефон «Нокіа 1110» та коробка до нього, шкіряний гаманець, студентський квиток, залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_2
Вирок може бути оскарженим на протязі 15-ти діб до колегії по кримінальних справах апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду Київської області, з дня його проголошення учасниками процесу.
Суддя М.П. Шевчук