Справа № 1- 251
2010 рік
21 травня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора - Лавренюка М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, 25 червня 1961 року
народження, уродженка міста Ніжина Чернігівської
області , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки
громадянка України , одруженої , не працюючої ,
проживаюча в ІНФОРМАЦІЯ_2
Чернігівської області , раніше не судимої.
у скоєні злочинів, передбачених п.5 ст.27, ч.2 ст.358 ., ст. 358 ч.3 КК України (редакція 2001р.)
Підсудна ОСОБА_1 умисно, вчинила пособництво у підробленні посвідчення, яке видається державною установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права і звільняє від обов'язків, з метою його використання за попередньою змовою групою осіб та використала завідомо підроблений документ, який видається чи посвідчується підприємством і який надає права, за таких обставин.
Так, підсудна ОСОБА_1 в лютому місяці 2002 року, точна дата не встановлена перебувала в м. Ніжині Чернігівської області, де зустріла невстановлену досудовим слідством особу жіночої статі, при розмові з цією невстановленою особою, її було запропоновано придбати підроблене пенсійне посвідчення, яке можна використати для безкоштовного проїзду в електропоїздах, яке підсудна погодилася придбати за 30 гривні. Підсудна ОСОБА_1 вступила у попередню змову з невстановленою досудовим слідством особою, направлену на підробку пенсійного посвідчення та з метою сприяння вчинення злочину надала через три дні, невстановленій особі свою фотографію і свої анкетні дані та заздалегідь пообіцяла придбати вказане підроблене посвідчення. В подальшому через сім днів, після домовленості, підсудна ОСОБА_1 зустрілася з невстановленою досудовим слідством особою, з якою попередньо домовилася про зустріч, та заплативши вказаній невстановленій особі, за підробку 30 гривні, підсудна отримала від неї підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи № 062066, з вклеєною фотокарткою, підсудної виписане від імені Ніжинського управління праці та соціального захисту населення, на ім'я ОСОБА_1. Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення м.Ніжина Чернігівської області, № 5-324 від 17.02.2010 року ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває, відповідно довідки № 883/05-16, ОСОБА_1 в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ніжин Чернігівської області, на обліку не перебуває.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи за № 64 від 03.03.2010 року , надане на дослідження пенсійне посвідчення виписане на ім'я ОСОБА_1, виготовлене за допомогою плаского офсетного друку, ознаки криміналістичної підробки відсутні.
Крім цього, підсудна ОСОБА_1 11 лютого 2010 року біля 08 години на ст. «Святошин», достовірно знаючи, що пенсійне посвідчення інваліда 2 групи № 062066, виписане від імені Ніжинського управління праці та соціального захисту населення Чернігівської області, на ім'я ОСОБА_1, підроблене, пред'явила його для придбання безкоштовного проїзного квитка № 611381 виданого на вказане посвідчення № 062066, чим використала його. В подальшому підсудна, здійснила посадку в електропоїзд № 6914 сполученням "Північна-Ніжин". Перебуваючи в вказаному електропоїзді на зупиночній платформі ст.«Жердова» в Броварському районі Київської області та достовірно знаючи, що незаконно придбане нею пенсійне посвідчення є підробленим, використала його для безкоштовного проїзду, при перевірці квитків, підсудна ОСОБА_1 пред'явила провідникам-касирам, вказане підроблене пенсійне посвідчення.
Органом досудового слідства, дії підсудної ОСОБА_1 кваліфіковано за п.5 ст.27, ч.2 ст.358 ., ст. 358 ч.3 КК України.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину у скоєнні нею злочину, за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнала повністю, факт та обставини злочину підтвердила, в скоєному щиро розкаялася. Підсудна пояснила, що дійсно грудні місяці 2009 року, точної дати вона не пам'ятає, перебувала в м. Ніжині до неї підійшла незнайома її раніше жінка, при розмові, її було запропоновано придбати пенсійне посвідчення, яке можна використати для безкоштовного проїзду в електропоїздах, яке вона погодилася придбати за 30 гривні. Після, через три дні, вона надала невідомій жінці свою фотографію та свої анкетні дані та пообіцяла придбати вказане підроблене посвідчення. Через неділю, після домовленості, вона зустрілася з тією жінкою та заплативши за підробку 30 гривні, отримала підроблене пенсійне з вклеєною фотокарткою, на її ім'я. В подальшому 11.02. 2010 року біля 08 години на ст. «Святошин», знаючи, що пенсійне посвідчення підроблене, вона пред'явила його в касу отримала проїзний квиток та здійснила посадку в електропоїзд сполученням "Північна-Ніжин". Перебуваючи в вказаному електропоїзді на зупиночній платформі «Жердова» в Броварському районі Київської області, при перевірці квитків, вона пред'явила провідникам-касирам, вказане підроблене пенсійне посвідчення. Після чого була затримана працівниками міліції, та дала по суті пояснення. Просить не наказувати її суворо, більше подібного не допустить та врахувати, що вона визнала повністю свою вину, позитивно характеризується, більше ніколи не вчинить подібного.
Так, підсудна ОСОБА_1 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вона вину визнає і факт пособництва у підробленні посвідчення, яке видається державною установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права і звільняє від обов'язків, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документу, який видається чи посвідчується підприємством і який надає права, не заперечує та їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст.299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудної ОСОБА_1 за виключенням дослідженням документів, що характеризують її особу.
Суд вважає, що винність підсудної в пособництві у підробленні посвідчення, яке видається державною установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права і звільняє від обов'язків, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документу, доведена повністю, тому вона повинна нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Дії підсудної ОСОБА_1 суд кваліфікує за: - п.5 ст.27 ч.2 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні посвідчення, яке видається державною установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права і звільняє від обов'язків, з метою його використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
- за ч.3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудної ОСОБА_1 суд визнає - визнання вини та щире каяття в скоєнні злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудної ОСОБА_1 на досудовому слідстві та в судовому засіданні не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого нею злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудної, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, визнала свою вину та щиро в цьому розкаялася, як особа вона не є небезпечною для суспільства, значних наслідків від скоєного не наступило, тому суд вважає, що її виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні її покарання у вигляді обмеження волі, при звільненні її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням на неї обов'язків передбачених в ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати по справі:- в сумі 676 гривні 08 копійки, за проведення судово-технічної експертизи № 64 від 03.03.2010 року /а.с.57/, та в сумі 338 гривні 04 копійки, за проведення судово-технічної експертизи № 98 від 13.04.2010 року /а.с.65/, повинні бути стягнуті з підсудної на користь експертної установи.
Речові докази по справі: пенсійне посвідчення № 0602066 на ім'я ОСОБА_1 та проїзний білет № 611381 (а.с.73-74), після набрання вироком законної чинності, залишити при справі.
Керуючись ст.ст. 323., 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.358., ст. 358 ч.3 КК України (ред. 2001 року) та призначити її покарання за цими статтями :
- за п.5 ст.27, ч.2 ст. 358 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.
- за ч.3 ст. 358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді - 2 (двох) років обмеження волі.
Звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши її іспитовий строк терміном - 1 (один) рік, в період якого зобов'язати її повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженої ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності, залишити без змін - підписка про невиїзд .
Стягнути з засудженої ОСОБА_1, 25.06.1961 року, народження, уродженки та жительки м. Ніжин вул. Колгоспна буд.№ 12 Чернігівської області, суму : - 676 (шістсот сімдесят шість) гривні 08 коп., за проведення судово-технічної експертизи, які перерахувати НДЕКЦ при УМВС України на транспорті р/р 312 572 722 107 03, код ЗКПО 25576445 банк УДК у Київській області МФО 821018 з позначкою " за експертизу № 64 від 03.03.2010 року в тому числі ПДВ».
Стягнути з засудженої ОСОБА_1, 25.06.1961 року, народження, уродженки та жительки м. Ніжин вул. Колгоспна буд.№ 12 Чернігівської області, суму : - 338 (триста тридцять вісім) гривні 04 коп., за проведення судово-технічної експертизи, які перерахувати НДЕКЦ при УМВС України на транспорті р/р 312 572 722 107 03, код ЗКПО 25576445 банк УДК у Київській області МФО 821018 з позначкою " за експертизу № 98 від 13.04.2010 року в тому числі ПДВ».
Речові докази по справі: пенсійне посвідчення № 0602066 на ім'я ОСОБА_1 та проїзний білет № 611381 залишити при справі.
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.
В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили, безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
Суддя М.П.ШЕВЧУК