Справа № 1 - 162 2010 р.
22 квітня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого : судді - Шевчука М .П.
при секретарі - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора - Костенко Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бровари кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_1, 01 вересня 1978 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина
України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого , не
працюючого офіційно , проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3
вулиця Папаніна буд. № 24 Київської області , раніше
неодноразово судимого:-
- 04.01.1995 року Ватутінським районним судом м.Києва за ст.140 ч.3 КК України /ред.1960 року/, до 3-х років позбавлення волі., ст.45 КК умовно на 2 роки.
- 29. 08 .1997 року Ватутінським районним судом м.Києва
за ст. 140 ч.2 КК України / ред. 1960 року /, до 1-го року
позбавлення волі.
- 30. 07. 2002 року Броварським міським судом Київської
області за ст.185 ч.3 КК України / ред.2001 року/, до 3-х
років позбавлення волі.
- 18. 11. 2005 року Броварським міськрайонним судом
Київської області за ст. 185 ч.3., 71 КК України /ред.2001
року/, до 3-х років трьох місяців позбавлення волі.
- 21. 12. 2006 року Броварським міськрайонним судом
Київської області за ст. 190 ч.2., 309 ч.1, 70 ч.4 КК України
/ред.2001 року/, до 3-х років і шести місяців позбавлення
волі.
Звільнений з місць позбавлення волі 28.02.2009 року по
відбуттю строку покарання.
у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України (в редакції 2001 р.),-
Підсудний ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим, за корисливі злочини, на шлях виправлення не став, і знову вчинив корисливий злочин, так він незаконно, заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою /шахрайство/, вчинивши це повторно, при таких обставинах.
Так, 04 червня 2009 року, біля 11 годин 30 хвилин в м. Бровари Київської області, підсудний ОСОБА_1 знаходився в районі будинку № 93 по вул. Ш.Алейхема, де розташований магазин «Дешевий одяг» та зайшов в його приміщення. Там же, в приміщенні магазину, підсудний попросив у продавця, потерпілої ОСОБА_2, мобільний телефон, мотивуючи це тим, що йому необхідно терміново передзвонити до директора вказаного магазину. Потерпіла, довіряючи підсудному, набрала номер телефону директора, передала тому добровільно, мобільний телефон "Нокіа-5310 Xpress Music" вартістю 1300 гривні з сім-картою оператора мобільного зв'язку „Київстар” вартістю 30 гривні на рахунку телефону знаходились грошові кошти в сумі 40 гривні, будучи впевненою, що підсудній ОСОБА_1 після розмови, поверне назад її мобільний телефон. Заволодівши, повторно, шляхом зловживання довірою, мобільним телефоном "Нокіа-5310 Xpress Music" потерпілої ОСОБА_2, підсудний покинув вказане приміщення магазину. В подальшому вказаний мобільний телефон, підсудний продав у м.Києві в районі станції метро „Лісова”, незнайомому чоловіку за 600 гривні, які витратив на власні потреби.
Своїми незаконними діями, підсудний ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1370 гривні .
Органом досудового слідства, підсудному ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити злочину підтвердив та пояснив, що дійсно 04.06. 2009 року біля 11 годин 30 хвилин, він знаходився в районі будинку № 93 по вул. Ш.Алейхема, де розташований магазин «Дешевий одяг» в м. Бровари Київської області та зайшов в його приміщення. Там в приміщенні магазину, він попросив у продавця мобільний телефон, щоб подзвонити до директора вказаного магазину, якого знав. Продавець, набрала номер телефону директора, передала йому, мобільний телефон "Нокіа-5310", спочатку він говорив в приміщенні, а після вийшов в коридор. Коли вийшов в коридор то вирішив заволодіти цим телефоном та не повертати його потерпілій, покинувши вказане приміщення магазину. В подальшому, вказаний мобільний телефон, продав в м.Києві в районі станції метро „Лісова”, незнайомому чоловіку за 600 гривні, які витратив на власні потреби. В магазин він прийшов на милицях, так як була травма ноги, коли забрав телефон то милиці залишив у магазині. Від суду він не скривався, так як не знав про час слухання справи тому, що в той час, знаходився на лікуванні. Просить суворо його не наказувати, та врахувати, що він визнав вину та розкаявся в скоєному, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, більше подібного не допустить ніколи.
Підсудний ОСОБА_1 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки він вину визнає і факт шахрайства, вчиненого повторно, шляхом зловживання довірою не заперечує та їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст. ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність підсудного ОСОБА_1 в скоєнні ним, незаконного заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно - доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує: - за ст.190 ч.2 КК України /ред.2001 року/, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд визнає такі: визнання вини, щире каяття в вчиненому, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_1 органом досудового слідства в обвинувальному висновку затвердженого прокурором не вказано.
Приймаючи до уваги вище наведене, та враховуючи обставини справи, дані про особу підсудного ОСОБА_1 що він негативно характеризується по місцю попереднього відбування покарання, хоча підсудний визнав вину, щиро розкаявся в скоєному та відшкодував матеріальну шкоду спричинену злочином, однак раніше він неодноразово судимий за корисливі злочини, знову скоїв корисливий злочин через незначний період після звільнення з місць позбавлення волі, ухилявся від явки в суд, був оголошений в розшук, як особа являється суспільно небезпечним. А тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе лише при призначенні йому покарання в вигляді позбавлення волі, та не вбачає умов та підстав для примінення іншої міри покарання.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі, який був заявлений на досудовому слідстві на суму 1300 гривні, потерпілою ОСОБА_2 то в судове засідання, нею було подано письмову заяву, про відмову від раніше заявленого раніше позову про відшкодування матеріальної шкоди, так як матеріальна шкода її відшкодована повністю, відмова від позову судом прийнята.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323 , 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1, визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України /ред.2001 р/, та призначити йому покарання за вказаною статтею в виді позбавлення волі на строк - 2 (два) роки, в кримінально-виконавчій установі.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності, залишити без змін, утримання під вартою, в СІЗО № 31 ДДВП України в Чернігівській області.
Початок відбуття строку покарання засудженого ОСОБА_1 вираховувати з моменту затримання з 15 лютого 2010 року.
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.
В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили, безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
Суддя М.П.Шевчук.