Справа № 1- 79
2010 рік
24 лютого 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора - Холодило П.В.
потерпілого - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, 10 травня 1976 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця
громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого,
на утриманні має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3,
тимчасово не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4
ОСОБА_3 буд.№ 13-а кв.126 Київської області, раніше не
судимого.
у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України (ред. 2001р.)
Підсудний ОСОБА_2 незаконно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена, з проникненням у житло, за таких обставин.
Так, 20 жовтня 2009 року близько 16-ої години, в м. Бровари Київської області, підсудний ОСОБА_2 знаходився по вул. Будьонного в будинку-гуртожитку за № 14-б, у своїх знайомих. В подальшому, підсудний зірвавши навісний замок, відкрив вхідні двері та таємно проник в кімнату № 17, в якій проживав потерпілий ОСОБА_1. Знаходячись у вказаній кімнаті, підсудний ОСОБА_2 викрав таємно, монітор від комп'ютера марки «Bimprension», вартістю 1100 гривні, який на праві власності належав потерпілому ОСОБА_1 та зник з місця вчинення злочину. В подальшому підсудний ОСОБА_2 на власний розсуд розпорядився викраденим, продавши викрадений монітор за 200 гривні знайомому, а виручені кошти використав, для своїх цілей, спричинивши своїми незаконними злочинними діями потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1100 гривні.
Органом досудового слідства підсудному ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України.
В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 свою вину у вчиненні крадіжки за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив, та пояснив, що він дійсно, 20.10.2009 року близько 16-ої години, знаходився по вул. Будьонного в будинку-гуртожитку за № 14-б, у своїх знайомих дівчат та хлопцем по імені Анатолій, в м. Бровари Київської області. В подальшому, коли дівчата сказали, що їм треба їхати по своїх справах, вийшли всі та пішли на вихід. Він трохи відстав і на дверях кімнати № 17 побачив навісний замок, штовхнув двері і вони відкрились, після чого зайшов в кімнату № 17, хто там проживав він знав. Знаходячись у вказаній кімнаті, він викрав монітор від комп'ютера та вийшов з кімнати, при виході він зустрів коменданта, на її запитання сказав, що він не виносить, а заносить в гуртожиток речі і та пішла. Анатолію повідомив, що викрав монітор та запропонував разом продати, той відмовився, сказавши що йому не треба проблем та пішов по своїх справах. В подальшому, він вказаний монітор продав за 200 гривні знайомому ОСОБА_4, пояснивши тому, що це його монітор, виручені кошти використав, для своїх цілей. Заявлений потерпілим цивільний позов, про відшкодування моральної шкоди визнає в повному обсязі та обов'язково його відшкодує, вибачається перед потерпілим за вчинене. Просить не позбавляти його волі та врахувати, що він визнав повністю свою вину, на утриманні має неповнолітню дитину, більше такого не повторить, надати шанс на виправлення.
Підсудний ОСОБА_2 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки він вину визнає і факт крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, не заперечує та їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст. ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_2 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що ОСОБА_2 вчинив таємне, викрадення чужого майна на суму 1100 гривні, тобто вчинив крадіжку чужого майна, з проникненням у житло, його винність доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України (ред. 2001 року), як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 суд визнає - визнання вини та щире каяття в скоєному, сприяння розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на утриманні має неповнолітню дитину.
Обставина, що обтяжує покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного, що він позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав повністю вину та щиро в цьому розкаявся, матеріальна шкода потерпілому відшкодована, підсудний на утриманні має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, яку сам виховує в зв'язку з смертю дружини, потерпілий клопоче перед судом, про призначення підсудному покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, підсудний як особа втратив ступінь суспільної небезпечності, що істотно знижує тяжкість вчиненого, він сприяв розкриттю злочину. Тому суд приходить до висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, з звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків передбачених вимогами ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підлягає до задоволення цивільний позов, заявлений на досудовому слідстві потерпілим ОСОБА_1, про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди в сумі 3000 гривні. Суд вважає, що така була завдана потерпілому, умисними діями підсудного ОСОБА_2 який визнав повністю заявлений до нього позов. Тому, він повинен нести за це відповідальність, оскільки потерпілий поніс матеріальну шкоду, переніс моральні переживання, порушення нормальних життєвих зв'язків, через незаконні, злочинні дії підсудного, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, про зменшення суми позову до 2000 гривні в зв'язку з виявленими обставинами, що підсудний сам виховує неповнолітню дитину. За вказаних обставин суд з урахуванням даних про підсудного, його сімейний стан та матеріальні доходи сім'ї, а також заяву потерпілого вважає, що заявлений цивільний позов про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди підлягає задоволенню на суму - 2000 гривні та вказана сума повинна бути стягнутою з підсудного відповідно до ст. 1167 ЦК України, на користь потерпілого.
Судових витрат немає.
Речові докази по справі :- монітор від комп'ютера марки «Bimprension», що переданий під збережну розписку потерпілому ОСОБА_1 /а.с.56/, після набрання вироком законної чинності залишити в користуванні власнику.
Керуючись ст.ст. 323., 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України (редакція 2001 року) та призначити йому за цією статтею покарання у виді - 3-х (трьох) років позбавлення волі.
Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 2 (два) роки, в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
До набрання вироком законної чинності, засудженому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу, залишити без зміни - підписку про невиїзд, з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_2, 10.05. ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 буд.№ 13-а кв.126 Київської області на користь потерпілого ОСОБА_1, в рахунок відшкодування моральної /немайнової/ шкоди - 2000 (дві тисячі ) гривні.
Речові докази по справі :- монітор від комп'ютера марки «Bimprension», залишити в користуванні власнику ОСОБА_1
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.
В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили, безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
Суддя М.П.ШЕВЧУК