Вирок від 02.02.2010 по справі 1-39/2010

Справа № 1- 39

2010 рік

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Шевчука М.П.

при секретарі - Заковоротній Т.І.

з участю прокурора - Костенко Р.А.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, 23 травня 1969 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

Тернопільської області, українця громадянина України,

із повною середньою освітою, не одруженого, тимчасово

не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2

Гусятинського району Тернопільської області, раніше не

судимого.

у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України (ред. 2001р.)

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 незаконно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена, з проникненням у житло, за таких обставин.

Так, 22 січня 2009 року близько 13-ої години, в м. Бровари на вул. Л.Українки Київської області, підсудний ОСОБА_2 перебував в будинку за № 2-а, біля кімнати 35/5, в якій проживав потерпілий ОСОБА_1. В подальшому, підсудний використавши заздалегідь викрадені у потерпілого ключі, відкрив вхідні двері та таємно проник в приміщення кімнати 35/5. Знаходячись у вказаній кімнаті, підсудний ОСОБА_2 викрав таємно гроші в сумі 12 000 гривні, 800 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 22.01.2009 року становили 6400 гривні, мобільний телефон «Самсунг» вартістю 400 гривні та парфуми на суму 500 гривні, які на праві власності належали потерпілому ОСОБА_1 та зник з місця вчинення злочину. В подальшому підсудний ОСОБА_2 на власний розсуд розпорядився викраденим, продавши мобільний телефон за 100 гривні, а виручені гроші та викрадені кошти використав, для своїх цілей, спричинивши своїми незаконними злочинними діями потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 19300 гривні.

Органом досудового слідства підсудному ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 свою вину у вчиненні крадіжки за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив, та пояснив, що він дійсно, 22.01. 2009 року близько 13-ої години, перебував в м. Бровари на вул. Л.Українки Київської області, в будинку за № 2-а, біля кімнати 35/5, в якій проживав його товариш ОСОБА_1 В подальшому, використавши заздалегідь викрадені 21.01.2009 року, у потерпілого ключі, він відкрив вхідні двері та проник таємно в приміщення кімнати 35/5. В вказаній кімнаті, він викрав мобільний телефон «Самсунг» та гроші в сумі 12 000 гривні, 800 доларів США, що були в книжці, яку він зняв з полички і вони висипались, також викрав парфуми, йому було відомо, що все це належало на праві власності потерпілому, після вчиненого зник з місця злочину. В подальшому він в м.Києві продав невідомому за 100 гривні телефон, всі гроші використав для проживання, після вчиненого злочину поїхав в с. Крогулець Густинського району Тернопільської області та там проживав до затримання. Повністю визнає заявлений потерпілим цивільний позов та відшкодує його як по швидше. Просить не позбавляти його волі та врахувати, що він визнав повністю свою вину, більше такого не повторить, надати шанс на виправлення.

Підсудний ОСОБА_2 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки він вину визнає і факт крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, не заперечує та їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.

За таких обставин, суд відповідно до ст. ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_2 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу.

Таким чином, суд приходить висновку, що ОСОБА_2 вчинив таємне, викрадення чужого майна на суму 19300 гривні, тобто вчинив крадіжку чужого майна, з проникненням у житло, його винність доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України (ред. 2001 року), як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 на досудовому слідстві та в судовому засіданні не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного, що він позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав повністю вину та щиро в цьому розкаявся, потерпілий клопоче перед судом, про призначення потерпілому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, після вчиненого злочину пройшов тривалий термін, підсудний як особа втратив ступінь суспільної небезпечності, що істотно знижує тяжкість вчиненого, він активно сприяв розкриттю злочину. Тому суд приходить до висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі з звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків передбачених вимогами ст.76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов заявлений в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 19 300 гривні, то суд вважає, що така була завдана потерпілому умисними діями підсудного ОСОБА_2 який визнав заявлений до нього позов. Тому, він повинен нести за це відповідальність, оскільки потерпілий поніс матеріальну шкоду через незаконні, злочинні дії підсудного, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні. За вказаних обставин суд з урахуванням даних про підсудного, його сімейний стан та матеріальні доходи сім'ї, вважає, що заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню на суму - 19 300 гривні та вказана сума повинна бути стягнутою з підсудного відповідно до ст. 1166 ЦК України, на користь потерпілого.

Судових витрат немає.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323., 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України (редакція 2001 року) та призначити йому за цією статтею покарання у виді - 3-х (трьох) років позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 2 (два) роки, в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

До набрання вироком законної чинності, засудженому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу, утримання під вартою в СІЗО № 31 ДДВП України в Чернігівській області, замінити на - підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти з зали суду.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь потерпілого ОСОБА_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 19 300 (дев'ятнадцять тисяч триста) гривні.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили, безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

Суддя М.П.ШЕВЧУК

Попередній документ
47083379
Наступний документ
47083381
Інформація про рішення:
№ рішення: 47083380
№ справи: 1-39/2010
Дата рішення: 02.02.2010
Дата публікації: 24.07.2015
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (02.07.2010)
Дата надходження: 02.07.2010
Предмет позову: ч.1 ст.309 ККУ
Розклад засідань:
05.01.2024 10:00 Луцький міськрайонний суд Волинської області
29.02.2024 12:00 Луцький міськрайонний суд Волинської області
11.04.2024 14:00 Луцький міськрайонний суд Волинської області