Справа № 1- 259
2010 рік
11 червня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора - Лавренюка М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 23 квітня 1989 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця громадянина України, із повною середньою
освітою , не одруженого , не працюючого , проживаючого
в АДРЕСА_1 Київської
області, відповідно до ст.89 КК України, не має судимості.
у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України (редакція 2001р.)
Підсудний ОСОБА_1 вчинив, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за таких обставин.
Так, 02 березня 2010 року близько 19-ї години в м. Бровари Київської області, підсудний ОСОБА_1 знаходився в квартирі АДРЕСА_2, де проживає потерпілий ОСОБА_2, який сам запросив підсудного для спільного розпиття спиртних напоїв. У вказаній квартирі, в подальшому, підсудний скориставшись тим, що потерпілий вийшов з кімнати, з кишені куртки, яка висіла на вішалці, таємно викрав гроші в сумі 800 гривні, 4 купюри по 200 гривні, що на праві власності належали потерпілому. З викраденими грошима, підсудний зник з місця вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд. Своїми незаконними злочинними діями, підсудний ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 800 гривні .
В судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні крадіжки чужого майна за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив. Пояснивши при цьому, що дійсно він 02.03.2010 року, близько 19-ї години, знаходився в квартирі АДРЕСА_3, де проживає його знайомий, ОСОБА_2 В, який запросив його до себе в гості, для спільного розпиття спиртних напоїв. У вказаній квартирі, з кишені куртки, яка висіла на вішалці, він таємно викрав гроші в сумі 800 гривні купюрами по 200 гривні, коли власник пішов на кухню. З викраденими грошима, він пішов з квартири, розпорядився ними на власний розсуд, витратив на купівлю продуктів харчування. Просить не наказувати його суворо та врахувати, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, він має постійне місце проживання, матеріальну шкоду спричинену злочином відшкодував повністю, більше подібного не допустить.
Підсудній, ОСОБА_1 та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки він вину визнає і факт крадіжки не заперечує та їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні таємного, викрадення чужого майна /крадіжка/, повністю доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 185 ч.1 КК України /в ред.2001 року/, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_1 суд визнає - визнання вини та щире каяття в вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_1 в обвинувальному висновку затвердженого прокурором не вказано.
Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу ОСОБА_1 що він позитивно характеризується за місцем проживання, визнав свою вину та щиро в цьому розкаявся, матеріальна шкода спричинена злочином повністю відшкодована, суд вважає, що підсудний як особа не являється суспільно небезпечним, а тому приходить до висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у відповідності з санкцією ст. 185 ч.1 КК України вигляді позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього зобов'язань передбачених ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судових витрат немає.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323., 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України (ред. 2001 року) та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк - 2 (два) роки.
Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в - 2 (два) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи, про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи .
До набрання вироком законної чинності, міру запобіжного заходу, засудженому ОСОБА_1 вибрати - підписку про невиїзд, з постійного місця проживання, скасувавши міру запобіжного заходу, вибрану відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду від 31 травня 2010 року, утримання під вартою .
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспарювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.
В іншій частині, вирок суду першої інстанції може бути оскаржено протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили, безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
Суддя М.П. Шевчук