15 липня 2015 року (о 10 год. 25 хв.) Справа № 808/2882/15 м.Запоріжжя
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області
до ОСОБА_2 Олександровичатретя особа голова комісії з припинення ОСОБА_1 юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_3
про стягнення заборгованості
У травні 2015 року Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - ГУ МВС України в Запорізькій області, позивач) звернулось до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа голова комісії з припинення ОСОБА_1 юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з його утриманням у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету у розмірі 8 696,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між відповідачем, ОСОБА_1 юридичним інститутом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та ГУ МВС України в Запорізькій області було укладено договір № 372 від 01.09.2009 про підготовку фахівця за державним замовленням та його подальше працевлаштування. Після закінчення навчання відповідач був працевлаштований до органів внутрішніх справ, але 27.11.2014 відповідачем подано рапорт про звільнення з ОВС за власним бажанням, не пропрацювавши за місцем розподілу три роки. Посилається на приписи Закону України «Про міліцію», Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 313 (далі - Порядок № 313), договір № 372 від 01.09.2010 та просить стягнути суму витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ у розмірі 8 696,18 грн.
Ухвалою від 25.06.2015 судом витребувано від Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя докази, а саме інформацію про реквізити для зарахування надходжень на користь Державного бюджету України (стягнення витрат пов'язаних з утриманням у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету), на 14.07.2015 отримано відповідь (вх. №29567).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 15.07.2015 надав до суду клопотання (вх. № 29617) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.
Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про відкриття провадження та повістку про виклик до суду, надсилалось відповідачу за його місцем реєстрації згідно відомостей сектору адресно-довідкової роботи Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, було повернуто до суду із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Пояснення по суті спору на адресу суду не надходили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
01 вересня 2009 року між ОСОБА_1 юридичним інститутом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (Виконавцем) з одного боку, ГУ МВС України в Запорізькій області (Замовник) з другого боку та громадянином ОСОБА_2 (Особа) укладено договір № 372 про підготовку фахівця у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, предметом якого була підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом (спеціальністю) «Правознавство».
Розділом 2 зазначеного договору визначено обов'язки сторін.
Так, згідно із пунктом 2.1 ОСОБА_1 юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ зобов'язався, серед іншого: забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України; щороку інформувати відповідача про розмір фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням; після закінчення навчання й отримання відповідної кваліфікації видати відповідачу документ про освіту встановленого зразка, направлення на роботу відповідно до рішення державної комісії з регіонального розподілу випускників, нагрудний знак та грошові виплати, передбачені відповідними нормативно-правовими актами; після відрахування або закінчення навчання затвердити розрахунок фактичних витрат на його підготовку за весь термін навчання.
Пунктом 2.2 передбачено, що Замовник зобов'язався, серед іншого, призначити випускника, який прибув за направленням на посаду, визначену державною комісією з персонального розподілу фахівців, чи на іншу посаду, про призначення на яку є письмова згода випускника; інформувати Виконавця про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення.
Відповідно до пункту 2.3 відповідач, зокрема, був зобов'язаний після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений в направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначено позивачем, і відпрацювати не менше трьох років. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ або закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими цим договором, відшкодувати фактичні витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до розділу 4 Договору про підготовку фахівця у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №372 від 01.09.2009 відшкодування фактичних витрат на підготовку здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим та медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Крім того, пункти 4.7, 4.8 Розділу 4 вказаного договору визначають, що у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку. Відшкодування в судовому порядку фактичних витрат на підготовку особи здійснюється у період проходження служби особою після закінчення навчання і отримання направлення на роботу - за позовом органу внутрішніх справ МВС України за місцем персонального розподілу випускника або останнім місцем служби.
Згідно довідки - розрахунку витрати, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2 у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за 2010-2011 роки становлять всього 8 696,18 грн.
Про розмір фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням відповідача було проінформовано, про що свідчить його підпис у відповідній графі відомості розрахункової вартості на підготовку курсанта ОСОБА_1 юридичного інституту ДДУВС ФМГБ 2 курс 2010- 2011 навчальний рік.
Після закінчення Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, наказом ГУ МВС України в Запорізькій області від 01.06.2013 № 255 о/с відповідача було призначено оперуповноваженим сектору карного розшуку Мелітопольського міського відділу.
Наказом ГУ МВС України в Запорізькій області від 04.12.2014 № 548 о/с відповідача було звільнено з ОВС за власним бажанням за п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 04.12.2014 на підставі рапорту відповідача від 27.11.2014, подання начальника Орджонікідзевського районного відділу ОСОБА_1 міського управління від 27.11.2014.
З метою стягнення з відповідача фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у зв'язку з тим, що останній не пропрацював за місцем розподілу три роки, чим порушив умови договору про підготовку фахівця у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ № 372 від 01.09.2009 та вимоги діючого законодавства України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати) визначений Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 313 (далі - Порядок № 313). Так, відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі відбувається у разі:
1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;
2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;
3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 313 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:
- грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням;
- перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;
- оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Пунктом 3 Порядку № 313 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі (п. 4 Порядку № 313).
Витрати відшкодовуються, згідно п. 5 Порядку № 313:
1) у повному розмірі:
- особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі - за весь період навчання;
- особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк;
2) з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством (пункти 6, 7 Порядку №313).
Як вбачається зі змісту наданого представником позивача договору про підготовку фахівця у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ № 372 від 01.09.2009, розділом 3 даного договору визначено підстави відшкодування витрат на підготовку, а саме: дострокове розірвання договору у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушення дисципліни; відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Судом встановлено, що відповідач після закінчення навчання з 01.06.2013 був працевлаштований до Мелітопольського міського відділу, але наказом ГУ МВС України в Запорізькій області від 04.12.2014 № 548 о/с звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням.
Отже, відповідач пропрацював в органах внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу менше трьох років, чим порушив умови розділу 2 Договору.
Відповідач відповідно до умов укладеного договору про підготовку фахівця у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, а також положень статті 18 Закону України «Про міліцію» та Порядку № 313, які є чинними на час розгляду справи у суді, має відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком.
Згідно наданої представником позивача довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2 ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за 2010-2011 роки, сума витрат, що має бути відшкодована відповідачем за утримання у навчальному закладі, складає 8 696,18 грн.
На момент розгляду справи в суді зазначена сума відповідачем не сплачена. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про наявність підстав для дострокового розірвання договору без відшкодування фактичних витрат.
Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України витрати, пов'язані з його утриманням у ОСОБА_1 юридичному інституті Дніпропетровського державного університету у розмірі 8 696,18 грн. (вісім тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 18 копійок), які перерахувати р/р 31116115700009, банк отримувача ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, отримувач УК у Шев.р-ні м.Зап./Шевч./24060300, код отримувача 38025367.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак