20 липня 2015 року м.Житомир справа № 806/1731/15
час прийняття: 13 год. 00 хв. категорія 8.4.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Слісарчук Б.Я.,
за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Державної казначейської служби України в особі Головного Управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання незаконною бездіяльність та стягнення коштів,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" звернулось до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати незаконною бездіяльність Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Житомирській області, щодо зволікання з наданням висновків про суми відшкодування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр», за січень 2015 року, у сумі 1,027,265,00 гривень, до органу Державної казначейської служби України.
- визнати незаконною бездіяльність Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області щодо зволікання з оплатою бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, за січень 2015 року, у сумі 1027265,00 гривень Товариству з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр», з державного бюджету України.
- стягнути з Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр», з державного бюджету України, бюджетну заборгованості з податку на додану вартість за січень 2015 року, у сумі 1027265,00 гривень.
- стягнути з Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр», з державного бюджету України 32412,26 грн. пені.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення, в частині стягнення коштів бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 1027265,00 гривень, та 32412,26 грн. пені, на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр».
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" у відповідності до вимог Податкового кодексу України була подана декларація з податку на додану вартість за січень 2015 р. разом із заявою про бюджетне відшкодування та розрахунком такого відшкодування. Коростенською ОДПІ за результатами проведеної перевірки було складено акт, згідно якого податковим органом підтверджено суму ПДВ до бюджетного відшкодування по декларації за січень 2015 року у розмірі 1027265,00 грн. Однак, Коростенською ОДПІ, всупереч вимог пунктів 200.12, 200.13 статті 200 ПК України, не було подано до органу Державної казначейської служби відповідного висновку на проведення даного відшкодування в установленому чинним законодавством порядку, у зв"язку з чим станом на момент подачі позову до суду залишається не відшкодованим податок на додану вартість з бюджету в установленому чинним законодавством порядку в розмірі 1027265,00 грн. Враховуючи, що Коростенська ОДПІ своєчасно не надала органу Державної казначейської служби України висновок про бюджетне відшкодування, позивач вважає, що з Державного бюджету України, згідно пункту 200.23 статті 200 ПК України, належить стягнути пеню в розмірі 32412,26 грн.
В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях щодо позову.
Представник Державної казначейської служби України в особі Головного Управління Державної казначейської служби України в Житомирській області в судове засідання не з"явився. Про розгляд справи повідомлений вчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Бехівський гранітний кар"єр у лютому 2015 року було подано до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за січень 2015 року, в якій визначено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1027520,00 грн. та заяву про повернення цих коштів на рахунок позивача (а.с. 8-11,24).
Встановлено, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" з питань достовірності виникнення від'ємного значення по ПДВ в податковій декларації за січень 2015 року та задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в податкових деклараціях за січень 2015 року, за результатами якої складено акт №278/15-4/13568156 від 20.03.2015 року (а.с.44-54).
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року на 255,00 грн.
Висновок про завищення від'ємного значення за січень 2015 року на 255,00 грн. став підставою для підтвердження відповідачем заявленої суми ПДВ до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за січень 2015 року на суму 1027265,00 грн., проти заявлених позивачем 1027520,00 грн. При цьому, позивач погоджується із вищенаведеним висновком контролюючого органу.
Судом встановлено, що у визначений законодавством строк податок на додану вартість на рахунки позивача повернуто не було, у зв"язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Досліджуючи спірні правовідносини, судом встановлено наступне.
Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування-відшкодування від"ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Таким чином, враховуючи дату закінчення перевірки - 20.03.2015 року, граничним терміном подачі контролюючим органом висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, є 25.03.2015 року.
Проте, на момент пред"явлення позову до суду та на час розгляду справи судом, в порушення вимог п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України, Коростенською ОДПІ не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, сума ПДВ не відшкодована.
Згідно із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" від 20.07.2010 р., підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом слід розуміти як узгодження платником податку суми такого відшкодування з податковим органом шляхом підтвердження заявленої до відшкодування платником суми податку на додану вартість актом проведеної перевірки.
Разом з тим, у даному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.
На підставі викладеного, суд визнає бездіяльність податкового органу і, як наслідок, порушення права позивача на бюджетне відшкодування, оскільки висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету.
Суд не бере до уваги доводи податкового органу щодо не підготовлення висновку про повернення надміру сплачених позивачем коштів з посиланням на наказ ДПС України №991 від 06.11.2012 року, з огляду на наступне.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу вказаних норм права встановлено, що закони України мають вищу юридичну силу ніж підзаконні акти.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльність Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Житомирській області щодо зволікання з наданням висновків про суми відшкодування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр», за січень 2015 року, у сумі 1,027,265,00 гривень, до органу Державної казначейської служби України є правомірними та підлягають задоволенню.
Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь яких виключень.
З огляду на те, що податковим органом не виконано обов"язку з відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за січень 2015 року, у передбачений Податковим кодексом строк, у позивача виникло право на нарахування пені на дану заборгованість.
Позивачем на підтвердження вимог щодо стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 32412,26 грн. до матеріалів справи додано розрахунок (а.с.78).
Вказаний розрахунок та зазначені у ньому суми не оспорюються відповідачами у справі.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість сумі 1027520,00 грн. та 32412,26 грн. пені - підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо зволікання з оплатою бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, за січень 2015 року, у сумі 1027265,00 гривень Товариству з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр», з державного бюджету України, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Коростенською ОДПІ не були вчинені передбачені Податковим кодексом України дії щодо відшкодування ТОВ" Бехівський гранітний кар"єр податку на додану вартість.
Згідно п. 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 р. № 39 (далі - Порядок № 39) визначено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:
трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Оскільки висновки із зазначенням сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області не надходили, тому суд вважає, що вимога позивача про визнання незаконною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області щодо зволікання з оплатою бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є безпідставною.
Щодо позовних вимог в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до змісту ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, тому відсутні й підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в частині стягнення коштів бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року на банківські рахунки ТОВ "Бехівський кар"єр".
Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Бехівський грантіний кар"єр".
Керуючись статтями 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо зволікання з наданням висновків про суми відшкодування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" за січень 2015 року у сумі 1 027 265,00 грн. до органу Державної казначейської служби.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" заборгованість з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 1 027 265,00 грн. та 32412,26 грн. пені.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" судові витрати в розмірі 633, 36 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 21 липня 2015 р.