08 липня 2015 р. Справа № 804/6053/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді : при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень № 19223225 від 10.02.2015 року, №19525595 від 23.02.2015 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.05.2015р. ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до В-1 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4, В-2 Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області та просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4 від 10.02.2015 року № 19223225 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4 від 23.02.2015 року № 19525595 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_3, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно за реєстраційним № 9977039 від 29.01.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкт нерухомого майна - квартиру після реконструкції, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за оспорюваними рішеннями йому було відмовлено у реєстрації за ним права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 після проведення її реконструкції з підстав не надання позивачем документа, що підтверджує виникнення права на земельну ділянку, на якій розміщені сходи та пандус з урахуванням того, що на думку державного реєстратора, реконструкція квартири з облаштуванням окремого входу призвела до зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту у плані будинку. Із зазначеними рішеннями позивач не погоджується посилаючись на те, що проведена реконструкція вищевказаної квартири та облаштування окремих сходів і пандусу, є елементами входу до квартири, вказана реконструкція не призвела до зміни зовнішніх розмірів їх фундаментів у плані, що підтверджено копією Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована ДАБК у Дніпропетровській області 24.11.2014р. за № ДП 143143280037 та зазначене є підставою для реєстрації права власності на квартиру згідно до вимог п.49 Порядку державної реєстрації прав та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013р. №868, згідно до п.4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Окрім того, позивач зазначає, що державний реєстратор не наділений повноваженнями з інженерно-технічного нагляду за об'єктами будівництва і не є фахівцем у цій галузі з урахуванням того, що згідно ст.42, 79 Земельного кодексу України земельна ділянка перебуває у постійному користуванні організації, яка здійснює управління багатоквартирним будинком у якому розташована квартира позивача. Враховуючи наведене, подання всіх документів для державної реєстрації права власності на квартиру, рішення про зупинення розгляду заяви та рішення про відмову у державній реєстрації на нерухомість позивач вважає протиправним.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
За ухвалою суду від 12.05.2015р. за клопотанням відповідача-2 та за згодою позивача було замінено відповідачів-1,2 на належного відповідача - Криворізьке міське управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 23.06.2015р. та 02.07.2015р., що підтверджується наявними в матеріалах справи факсимільним звітом та поштовим повідомленням (а.с. 75, 78).
Між тим, 08.07.2015р. засобами електронного зв'язку на адресу суду відповідачем направлені письмові заперечення в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову позивачеві у повному обсязі посилаючись на те, що оспорювані рішення про зупинення розгляду заяви та рішення про відмову у державній реєстрації вмотивовані і прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем не було додано документ, що підтверджує право користування земельною ділянкою з урахуванням того, що провівши реконструкцію та облаштувавши квартиру, розташовану на 1 поверсі багатоквартирного будинку, окремим ганком із сходами та пандусом, позивач порушив планування прибудинкової території. Також відповідач вказує і на те, що посадова особа відповідача не могла прийняти до уваги листи голови Дніпродзержинської районної у місті ради від 19.02.2015р., лист Державного комітету із земельних ресурсів від 26.05.2010р. та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. у справі №2а/2470/2932/12, оскільки вказані документи не свідчать про відсутність необхідності надавати документи на право користування земельною ділянкою та позивач не мав права використовувати прибудинкову територію багатоквартирного будинку згідно до вимог п.2 Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №389 від 29.12.2011р.
Окрім того, у письмових запереченнях відповідач просив розглядати справу у відсутність відповідача (а.с. 80-81).
За приписами ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Враховуючи наведене, надане відповідачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, строки розгляду справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представника відповідача згідно до вимог ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у даній справі.
ОСОБА_3 31.10.2013р. придбав у власність об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 101,6кв.м., що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, копією витягу з Державного реєстру речових прав від 31.10.2013р. та копією технічного паспорту (а.с.16-21).
Рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради №196 від 21.05.2014р. позивачеві було дозволено видалення газону на вул. Хабаровська, 1 у зв'язку з реконструкцією кв.46 та облаштування окремого входу (а.с. 25).
Після проведення реконструкції квартири позивачем була отримана Декларація про готовність об'єкта до експлуатації за № ДП 143143280037 від 24.11.2014р. (а.с. 22-24).
29.01.2015р. позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності, форма власності - приватна, на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується матеріалами справи.
10.02.2015р. державним реєстратором прав на нерухоме майно було прийнято рішення №19223225 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі відсутності у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених п.49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013р. №868, а саме: для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна… заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає, зокрема, документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); реконструкцією є перебудова введених об'єктів будівництва, яка передбачає зміну технічних показників, у тому числі функціонального призначення, геометричних розмірів (а.с. 6).
20.02.2015р. позивачем листом було надано додаткові документи, а саме: лист Дзержинської районної у місті ради від 19.02.2015р. №Л-66-П; лист Державного комітету України із земельних ресурсів від 26.05.2010р. №10046/17/4-10; постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по адміністративній справі №2а/2470/2932/12 (а.с. 7).
23.02.2015р. державним реєстратором у зв'язку з ненаданням додаткових документів було прийнято рішення №19525595 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, згідно якого державним реєстратором було відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.20 та п.28 Порядку №868 (а.с. 15).
Позивач оспорює вищезазначені рішення державного реєстратора №19223225 від 10.02.2015р. та №19525595 від 23.02.2015р., просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що при реконструкції квартири зовнішні геометричні розміри фундаменту у плані будинку не змінилися, а тому вимоги п.49 Порядку №868 щодо надання документу, який підтверджує право користування земельною ділянкою, не може бути застосована при реєстрації права власності на належну позивачу квартиру за наслідками її реконструкції, яка знаходиться у багатоквартирному будинку та земельна ділянка перебуває у користуванні організації, яка здійснює управління майном, співвласником якого є власники квартир, у тому числі і позивач.
Заслухавши позивача, який приймав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача з огляду на наступне.
Відносини, що пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон України № 1952-IV), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013р. №868 (далі - Порядок №868).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
У відповідності до ст.22 Закону України № 1952-IV, п.16 Порядку №868 у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Також, згідно до п.п5-4 п.5 ч.1 ст.24 Закону України № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.
За приписами ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також віднесені до них будівлі, споруди, прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються у постійне користування підприємствам, установам та організаціям, що здійснюють управління цими будинками.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 42 ЗК України у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Пунктом 49 Порядку №868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає, зокрема, документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані).
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що здійснення державної реєстрації реконструйованого об'єкта нерухомого майна, який розташований у багатоквартирного будинку за власником такого реконструйованого майна відбувається без документу, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою за умови, якщо реконструкція об'єкту проведена без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані згідно до вимог ст.42 Земельного кодексу України, ч.4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №868.
Факт відсутності зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаменту у плані багатоквартирного будинку після проведення позивачем реконструкції квартири АДРЕСА_5 підтверджується копією Декларації про готовність об'єкта №ДП 143143280037 від 24.11.2014р. (а.с. 22-24).
А отже, за викладеного, посадова особа відповідача безпідставно прийняла рішення про зупинення розгляду заяви позивача та рішення про відмову позивачеві у проведенні державної реєстрації на АДРЕСА_6.
За приписами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних судах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття рішення № 19223225 від 10.02.2015 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та рішення №19525595 від 23.02.2015 року про відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень з урахуванням вищенаведених норм чинного податкового законодавства та встановлених обставин у справі, які не спростовані відповідачем.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що реконструкція вищевказаної квартири позивачем призвела до зміни геометричних розмірів фундаменту будівлі у плані, з огляду на те, що державний реєстратор не наділений повноваженнями інженерно-технічного нагляду за об'єктами будівництва і не є фахівцем у галузі проведення будівельних робіт, його міркування та припущення щодо зміни зовнішніх геометричних розмірів у фундаменті будинку жодними доказами не підтверджені, а навпаки, спростовуються змістом п.11-1 Декларації про готовність об'єкта №ДП 143143280037 від 24.11.2014р. (а.с. 22-24).
Також слід зазначити, що є неспроможними та безпідставними посилання відповідача на те, що позивач не мав права використовувати прибудинкову територію у будинку № 1 по вул. Хабаровська у м.Кривому Розі, так як вона призначена для обслуговування багатоквартирного будинку, забезпечення потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир виходячи з того, що позивач є власником однієї з квартир у цьому багатоквартирному будинку та має право використання прибудинкової території спільно з іншими власниками квартир багатоквартирного будинку з урахуванням норм ст.42, 120 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що рішення відповідача №19223225 від 10.02.2015 року та №19525595 від 23.02.2015 року були прийняті відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, виходячи з встановлення судом протиправності оскаржуваних рішень, суд вважає, що слід захистити порушене право позивача шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Криворізьке міське управління юстиції у Дніпропетровській області розглянути заяву позивача зареєстровану за № 9977039 від 29.01.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Між тим, задовольняючи позовні вимоги позивача, суд не може прийняти до уваги надані позивачем копії листів Дзержинської районної у місті ради від 19.02.2015р. №Л-66-П та Державного комітету України із земельних ресурсів від 26.05.2010р. №10046/17/4-10, а також постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. по адміністративній справі №2а/2470/2932/12, оскільки вищевказані листи носять лише роз'яснювальний характер, не є обов'язковими для виконання, не є нормативно-правовими актами, а тому не підлягають застосуванню з урахуванням ст. 8,9 Кодексу адміністративного судочинства України, а вищевказане рішення суду не стосується прав і обов'язків позивача у даних правовідносинах, а тому не може бути підставою для звільнення від доказування у розумінні ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи, що позивачем при поданні позову за платіжним дорученням №381296823.5.1 від 05.05.2015р. сплачено судовий збір у розмірі 73,08грн.(а.с.3), то зазначені судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 72, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень № 19223225 від 10.02.2015 року, №19525595 від 23.02.2015 року та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області № 19223225 від 10.02.2015 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та рішення №19525595 від 23.02.2015 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Зобов'язати Криворізьке міське управління юстиції у Дніпропетровській област розглянути заяву ОСОБА_3, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним № 9977039 від 29.01.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_7, 50005, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73грн. 08 коп. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений - 13.07.2015р.
Суддя ОСОБА_1