13 травня 2015 р. Справа № 804/3489/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
позивача представника відповідачаОСОБА_3 ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
03.03.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі акту проведення рейдових перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів №013547 року від 12.07.2014 року, Управлінням державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Дніпропетровській області постановою № 019567 від 14.08.2014 року до ОСОБА_3 застосовані фінансові санкції. Вважаючи вказану постанову про застосування фінансових санкцій незаконною, позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправною постанови та її скасування.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов із зазначених в ньому підстав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, та зазначив, що відповідач діяв згідно чинного законодавства України, також надав до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.
Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що державними інспекторами управління Укртрансінспекції у Запорізькій області 12.07.2014 року було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в ході якої було зупинено автобус «Мерседес» д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3
За результатами перевірки були встановлені порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів без оформлення ліцензійної картки, договору з замовником транспортних послуг та протоколу перевірки та адаптації тахографа, про що складений акт № 013547 (а.с. 8).
За наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, виявлених у ході зазначеної перевірки, начальником управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області прийнято постанову № 019567 від 14.08.2014 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 7).
Не погодившись із прийняттям вказаного рішення позивач звернувся до суду.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III, центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до п.1 Положення «Про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті», затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №387/2011 Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства). Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно з п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Згідно п.12, п.14, п.15 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно з п. 28 Порядку №1567, фінансова санкція, якою є передбачений ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Виключний перелік порушень вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт, при виявленні яких складається один з передбачених Порядком актів, на підставі якого за наслідками розгляду справи виноситься постанова про застосування фінансових санкцій, містить стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» містить визначення основних термінів, що в ньому вживаються. Так, відповідно до вказаної норми: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Вказаною статтею також встановлено перелік документів для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ,що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України
Як встановлено в судовому засіданні, 20 грудня 2013 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_5 засвідчена довіреність, якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 представляти інтереси позивача в усіх питаннях пов'язаних з відчуження автомобіля «Mersedes Benz» 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Позивачем до суду також надані податкові декларації про майновий стан та доходи за 2013 та 2014 роки, які вказують на відсутність доходу від здійснення господарської діяльності.
На підставі довіреності від 20.12.2013 року автомобіль «Mersedes Benz» 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1, використовувався ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при здійсненні останніми підприємницької діяльності.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що акт № 013547 року від 12.07.2014 року проведення рейдових перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів складено відносно водія ОСОБА_6
Тобто, під час проведення рейдової перевірки та вчинення порушення автомобіль, що належить на праві приватної власності позивачу, перебував у користуванні ОСОБА_6, що підтверджується матеріалами справи, який, як зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 013547 року від 12.07.2014 року був водієм.
При цьому, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно-господарський штраф, регламентує порядок та умови застосування таких штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників та водіїв.
Як вбачається з викладеного вище, ОСОБА_3 не є автомобільним перевізником та водієм відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому Управлінням Укртрансінспекції у Дніпропетровській області неправомірно застосувало до нього фінансові санкції у розмірі 1700 гривень за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова прийнята не у відповідності до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», тому позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Укртрансінспекції у Дніпропетровській області від 14.08.2014 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1