05 червня 2015 р. Справа № 804/5212/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретарі ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про скасування постанови, -
14.04.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №019576 від 14.08.2014 року, винесену начальником Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що оскаржуваною постановою на нього було накладено штраф у розмірі 1700 грн. за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» під час здійснення перевезень вантажним автомобілем НОМЕР_1 з напівпричепом р/н НОМЕР_2. Однак, в день проведення перевірки, 03.07.2014 року о 11 год. 10 хв., позивач перебував у м. Києві та не міг знаходитись у м. Херсоні Херсонської області, за місцем складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов із зазначених в ньому підстав.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.
Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III, центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до п.1 Положення «Про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті», затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №387/2011 Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства). Укртрансінспекція реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно з п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Згідно п.12, п.14, п.15 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно з п. 28 Порядку №1567, фінансова санкція, якою є передбачений ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Виключний перелік порушень вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт, при виявленні яких складається один з передбачених Порядком актів, на підставі якого за наслідками розгляду справи виноситься постанова про застосування фінансових санкцій, містить стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Судом встановлено, що за наслідком перевірки транспортного засобу - вантажного автомобіля НОМЕР_3, НОМЕР_4 що належить ОСОБА_3, посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Херсонській області було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.07.2014 року №033062, в якому зафіксовано порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
Зі змісту вказаного акту вбачається, що водій ОСОБА_3 надавав послуги з перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме неоформлений дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, реєстраційні документи на транспортний засіб і посвідчення водія.
При здійсненні габаритно-вагового контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. №879, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Загальна маса транспортного засобу з причепом склала 50860 кг., що підтверджується зважуванням в Херсонському морському торгівельному порту.
Згідно ст. 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акту від 03.07.2014 року № 033062 начальником Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №019576, згідно якої до ОСОБА_3 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн., відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
В ході розгляду справи, позивачем не надані докази на підтвердження доводів щодо його відсутності у м. Херсоні Херсонської області під час проведення перевірки та складення протоколу. Обставини, встановлені під час розгляду справи вказують на правомірність прийняття постанови про застосування до ОСОБА_3 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн., відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення позивачеві фінансових санкцій було здійснено правомірно, у відповідності до положень діючого законодавства, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до начальника управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про скасування постанови - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1