22.08.2011 Справа №2-4306/11
Тернопільський міськрайонний суд в складі :
-головуючої судді Сливки Л.М.
-при секретарі Заплітному Б.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП “Тернопільська фірма “Будівельник”про визнання майнового права щодо об”єкта нерухомості,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПП “Тернопільська фірма “Будівельник”про визнання майнового права на однокімнатну квартиру №9 загальною площею 41.98 кв.м., що знаходиться на другому поверсі по вул.Довженка, 8А “Блок А”в м.Тернополі та на криту стоянку для автомобіля №12 проектною загальною площею 20.5 кв.м. у житловому будинку по вул.Довженка, 8А Блок “А”. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.04.2004 року між ним та відповідачем було укладено договір про пайове будівництво квартири вартістю на момент підписання договору 111 247 грн., а 18.05.2007р. - критої стоянки для автомобіля вартістю на момент підписання договору 50 526 грн. та повністю сплачено відповідачу вартість квартири та стоянки та виконано умови даних договорів, тому він набув майнові права на вказану квартиру та стоянку. Однак відповідач не виконав умови договору, не здав в експлуатацію зазначений будинок та стоянку та не передав у власність квартири і стоянки. У зв'язку з цим просить визнати за ним майнове право на вищевказане нерухоме майно.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позову не визнав, пояснив, що дійсно між ПП “Тернопільська фірма “Будівельник”та ОСОБА_1 були укладені договори про дольову участь на будівництво квартири та стоянки та у позивача виникло майнове право у момент сплати коштів, яке не потребує додаткового визнання в судовому порядку. У зв'язку з тим, що позивачем не доведено жодних обставин про порушення прав, просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:
30 квітня 2004 року між ПП “ТФ “Будівельник”та ОСОБА_1 укладено договір відповідно до умов якого ПП “ТФ “Будівельник”приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на однокімнатну квартиру №9 загальною площею 41.98 кв.м., що знаходиться на другому поверсі по вул.Довженка, 8А “Блок А”в м.Тернополі
Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію -2009 рік. Попередня базова вартість квартири становить -111 247 грн.
18 травня 2004 року між ПП “ТФ “Будівельник”та ОСОБА_1 укладено договір відповідно до умов якого ПП “ТФ “Будівельник”приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на криту стоянку для автомобіля №12 проектною загальною площею 10.5 кв.м., що знаходиться по вул.Довженка, “Блок А”в м.Тернополі.
Планове закінчення будівництва та здача критої стоянки в експлуатацію -2009 рік. Попередня базова вартість критої стоянки становить -50 526 грн.
Позивачем було повністю сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 111 247 грн. та критої стоянки в сумі 50 526 грн., що не заперечувалось сторонами та підтверджено квитанціями від 18.05.2007р., та від 24.07.2006р.
Таким чином, суд вважає, що зі сторони позивача договори від 18 травня 2004 року та від 30 квітня 2004 року виконано повністю.
Згідно ч. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, відповідачем не подано доказів про закінчення будівництва квартири, критої стоянки та здачу будинку в експлуатацію в запланований строк -2009 рік та виконання таким чином умов договору.
Встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання, оскільки по даний час не завершив будівництво квартири, не здійснив дії по прийняттю в експлуатацію зазначеного будинку та не передав квартиру та криту стоянку позивачу, чим прострочив виконання взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до змісту ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов'язковим для виконання сторонами).
Відповідно до змісту ст. 190 ЦК України та Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач набув майнових прав на спірну квартиру та криту стоянку, а саме право вимоги передачі у власність даної квартири та критої стоянки після завершення будівництва.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем майнового права на однокімнатну квартиру №9 загальною площею 41.98 кв.м., що знаходиться на другому поверсі по вул.Довженка, 8А “Блок А” в м.Тернополі та на криту стоянку для автомобіля №12 проектною загальною площею 20.5 кв.м. у житловому будинку по вул.Довженка, 8А Блок “А”згідно договорів від 18 травня 2004 року та від 30 квітня 2004 року та стягнення з відповідача в користь позивача судового збору в розмірі 8.50 грн. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та в користь держави 1609.23 грн. судового збору та 83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526, 629, 654 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнове право на однокімнатну квартиру №9 загальною площею 41.98 кв.м., що знаходиться на другому поверсі по вул.Довженка, 8А “Блок А”в м.Тернополі та на криту стоянку для автомобіля №12 проектною загальною площею 20.5 кв.м. у житловому будинку по вул.Довженка, 8А Блок “А”відповідно до сплачених коштів згідно договорів від 18 травня 2004 року та від 30 квітня 2004 року укладених з Приватним підприємством “Тернопільська фірма “Будівельник”.
Стягнути з Приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник”в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8.50 грн. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді
Стягнути з Приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник”в користь держави 1609.23 грн. судового збору, а також 83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуюча- суддя ОСОБА_2