Збаразький районний суд Тернопільської області
м. Збараж, вул. Грушевського, 13, 47302, (03550) 2-13-65
іменем України
17 грудня 2010 року Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі:
головуючого судді Олещука Б.Т.
при секретарі Демчук О.М.
з участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Львівській області про визнання дій автоінспектора протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВС №264769 від 17 листопада 2010 року,
встановив:
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Львівській області про визнання дій автоінспектора протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВС №264769 від 17 листопада 2010 року.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що згідно постанови серії ВС №264769 від 17 листопада 2010 року її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за те, що вона 17.11.2010 року о 13 год. 55 хв. на 551 км. автодороги Київ-Чоп, керувала автомобілем марки «Рено-Кенго» д.н.з. ВО 2226АК, не виконала вимог дорожньої розмітки 1.1, чим порушила п.п 1.1 додаток 2 ПДР України.
Позивачка вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню як протиправна, оскільки вказаного у постанові правопорушення вона не вчиняла, її притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно та з порушенням чинного законодавства, оскільки працівники ДАІ не могли бачити її автомобіля, бо вона рухалась в потоці транспорту і інспектор ДПС не міг бачити її транспортний засіб з відстані де він знаходився. Крім цього, відсутні будь-які докази які б свідчили про вчинення нею даного адміністративного правопорушення.
Позивачка, ОСОБА_1, в судовому засіданні позов підтримала повністю, посилаючись на ті ж обставини і просила скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином і не повідомив про причину неявки.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВС №264769 від 17 листопада 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови ОСОБА_1 17.11.2010 року о 13 год. 55 хв. на 551 км. автодороги Київ-Чоп, керувала автомобілем НОМЕР_1, не виконала вимог дорожньої розмітки 1.1, чим порушила п.п 1.1 додаток 2 ПДР України. Вказана постанова вручена позивачу 17.11.2010 року (а.с.4).
Відповідно до ст.251, 254 КУпроАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках передбачених статтею 258 КУпроАП.
У постанові серії ВС №264769 від 17 листопада 2010 року не зазначено докази, на підставі яких винесено вказану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП.
Всупереч вимог ст.33 КУпроАП при накладенні стягнення на позивача не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З оскаржуваної постанови вбачається, що інспектор ДАІ зазначені вимоги закону не виконав. При винесенні постанови не врахував докази, які передбачені ст.251 КУпроАП та обставин визначених у ст.280 КУпроАП. У постанові зазначена лише фабула адміністративного проступку без посилання на докази. У ній не дано оцінку доказам, в порядку ст.252 КУпроАП, тобто вона не має жодного мотивування. Крім цього, у постанові не зазначено обставин передбачених статтями 33-35 КУпроАП, які необхідно враховувати при накладенні стягнення. Отже, оскаржувана постанова за змістом не відповідає вимогам ст.283 КУпроАП.
Диспозиція ч.1 ст.122 КУпроАП передбачає відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Із змісту позовної заяви вбачається, що протокол про вчинення позивачем адміністративного правопорушення працівниками міліції на місці скоєння правопорушення складався з порушенням законодавства, свідків даного правопорушення не було (а.с.1-2).
Відповідачем доказів правомірності постанови та заперечень на позов не подано.
Враховуючи те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає, що вказану справу слід вирішувати відповідно до вимог ст.71 КАС України на підставі наявних доказів.
Таким чином, беручи до уваги все вищевказане, суд приходить до висновку, що оскільки при винесенні вищевказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували твердження позивача про те, що даного правопорушення вона не вчиняла, а тому суд вбачає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпроАП, у зв'язку з чим слід скасувати постанову серії ВС №264769 від 17 листопада 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 6, 11, 14, 69, 71, 86, 122, 158-163, 171-2, 167 КАС України, ст.ст.254, 256, 258, 287-289 КУпроАП, суд,-
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВС №264769 від 17 листопада 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Дана постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Олещук