Вирок від 20.07.2015 по справі 686/7238/13-к

Копія:

Провадження № 11-кп/792/55/15 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Справа № 686/7238/14-к Доповідач ОСОБА_2

Категорія: ст.ст.121, ч.2, 122 ч.1, 296 ч.2,3 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,

потерпілого ОСОБА_26

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження №12013240050000045 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_21 , захисника ОСОБА_27 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_21 , обвинуваченого ОСОБА_18 , захисника ОСОБА_15 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_18 , захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_25 , захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_22 , прокурора, який приймав участь в розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, потерпілих ОСОБА_26 , ОСОБА_28 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, не судимого,

засуджено:

за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, не судимого,

засуджено:

за ст.121 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі;

за ст.296 ч.2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ст.296 ч.3 КК України на 2 роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців.

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, не судимого,

засуджено:

за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ч.3 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та жителя АДРЕСА_4 , українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, професійного спортсмена, тренера-викладача по боксу, не судимого,

засуджено:

за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та жителя АДРЕСА_5 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого,

засуджено:

за ч.2 ст.121 КК України на 8 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців.

ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця та жителя АДРЕСА_6 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця та жителя АДРЕСА_7 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого тренером в ДЮСШ №1, не судимого,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Хмельницького, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця Державної прикордонної служби України, на посаді старшого інспектора, відділу прикордонної служби „ ІНФОРМАЦІЯ_8 ”, лейтенанта, не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_8 , жителя АДРЕСА_9 ,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.4, п.7, п.12 КК України виправдано за недоведеністю їх вини у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Строк відбування покарання обвинуваченим: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 рахувати з 18.11.2013 року.

Зараховано вказаним обвинуваченим в строк призначеного кожному з них покарання термін перебування їх під вартою з моменту затримання, відповідно: ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 з 25.07.2010 року, ОСОБА_25 з 11.08.2010 року, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 та ОСОБА_21 з 13.08.2010 року, відносно всіх по 17.11.2013 року, включно.

Вважаються такими, що відбули призначене судом покарання обвинувачені: ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_29 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженим ОСОБА_18 та ОСОБА_21 - тримання під вартою залишено без зміни.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженим ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_29 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 змінено з тримання під вартою на особисте зобов'язання явки до суду за першим викликом, звільнивши їх з під варти з залу суду.

Цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, заподіяної вчиненням злочину потерпілим: ОСОБА_30 та ОСОБА_28 задоволено частково.

Стягнуто солідарно:

- із засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , на користь потерпілої ОСОБА_31 - 300 000 грн.

- із засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , на користь ОСОБА_28 - 100 000 грн.

- із засуджених ОСОБА_17 та ОСОБА_23 , на користь потерпілої ОСОБА_31 - 50 000 грн.

- із засуджених ОСОБА_17 та ОСОБА_23 , на користь ОСОБА_28 - 25 000 грн.

В решті позовів ОСОБА_32 та ОСОБА_28 відмовлено.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Скасовано арешт, накладений на майно засуджених ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .

Цим же вироком засуджено і ОСОБА_16 та ОСОБА_20 , відносно яких колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ постановлено ухвалу.

За вироком суду, 15.02.2009 р. близько 01.00 год., обвинувачений ОСОБА_20 , разом з невстановленими слідством особами, (кримінальна справа відносно яких виділена в окреме провадження), перебуваючи біля нічного клубу „Шторм” за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 28/3, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, наніс декілька ударів в голову потерпілому ОСОБА_33 , від яких останній впав на землю, а ОСОБА_20 та невстановлені слідством особи, продовжували наносити ОСОБА_33 удари руками та ногами по голові та інших частинах тіла.

Внаслідок вказаних дій, обвинуваченого ОСОБА_20 та невстановлених слідством осіб, потерпілому ОСОБА_33 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу під кон'юктиву лівого очного яблука, набряків м'яких тканин голови правої половини обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки та закритого перелому нижньої щелепи в ділянці правого кута, які згідно того ж висновку відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

16.04.2009 року, близько 03 год. 25 хв., обвинувачений ОСОБА_20 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом з невстановленими слідством особами, біля входу до НК «Шторм», що по вул. П. Мирного, 28/3 м. Хмельницького, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перешкодив проїзду автомобіля таксі «Хюндай Акцент» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_34 . При цьому, поводячись зухвало і агресивно, умисно наніс удар кулаком по капоту автомобіля деформувавши його та виламав бокове скло вказаного авто.

Після чого, ОСОБА_20 разом із двома невстановленими слідством особами, умисно та демонстративно з хуліганських спонукань, нанесли ОСОБА_35 удари руками та ногами в голову, а також чинили опір шляхом нанесення ударів руками та ногами ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , які намагались захистити ОСОБА_38 та припинити хуліганські дії вказаних осіб.

Таким чином, за вищевказаних обставин, внаслідок вчинених хуліганських дій, ОСОБА_20 та невстановленими особами було пошкоджено легковий автомобіль «Хюндай Акцент» д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_35 , на загальну суму 939,76 грн., а також спричинено легкі тілесні ушкодження ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , а ОСОБА_37 спричинено фізичний біль.

21.12.2009 року біля 03 години ночі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , перебуваючи у нічному клубі «Токіо» по вул. Старостянтинівське шосе, 26 м. Хмельницького, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та опором громадянам, які припиняли їх хуліганські дії, безпричинно побили охоронців НК «Токіо» ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та ОСОБА_42 .

При цьому, у вказаний день біля 2 години 30 хвилин ночі ОСОБА_16 , пройшовши до фойє нічного клубу «Токіо», та, всупереч установленого у вказаному розважальному закладі порядку, намагався зайти до танцювального залу у верхньому одязі. Проте, охоронець вказаного розважального закладу ОСОБА_43 , зупинивши його, запропонував йому здати верхній одяг до гардеробу. ОСОБА_16 , ігноруючи існуючі правила поведінки у вказаному громадському закладі, порушуючи громадський порядок, вступив з ОСОБА_44 у конфлікт, в ході якого проявляв нахабство, зухвалість та висловлювався на адресу останнього нецензурною лайкою. Під психологічним тиском ОСОБА_16 ОСОБА_43 пропустив його до танцювального залу розважального закладу у верхньому одязі.

Згодом до вказаного закладу увійшли ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які, в свою чергу, ігноруючи встановлений у вказаному розважальному закладі порядок, також зайшли до танцювального залу у верхньому одязі та підійшли до столика, за яким знаходився ОСОБА_16 . Виходячи з залу, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 вивели з собою в фойє охоронців вказаного розважального закладу ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та їх начальника ОСОБА_45

Опинившись в фойє клубу та продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_16 наніс охоронцю вказаного розважального закладу ОСОБА_46 удар кулаком в обличчя. Приєднавшись до хуліганських дій ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 також нанесли по кілька ударів кулаками в обличчя та корпус ОСОБА_39 , від яких останній втратив свідомість та впав на підлогу. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_16 наніс удари кулаком в обличчя ОСОБА_47 , від яких потерпілий присів та, захищаючись, прикрив обличчя руками. До вказаних протиправних дій ОСОБА_16 приєднались невстановлені особи, які нанесли ОСОБА_47 руками та ногами кілька ударів в голову та корпус. В цей час начальник охорони вказаного розважального закладу ОСОБА_48 підійшов до ОСОБА_16 та попросив припинити хуліганські дії. Натомість, ОСОБА_16 , не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю та опором громадянам, які припиняли їх, намагався умисно нанести удар кулаком в обличчя ОСОБА_45 , від якого останній ухилився. В цей момент до ОСОБА_45 підійшли ОСОБА_17 і ОСОБА_19 та на підтримку хуліганських дій ОСОБА_16 продовжили наносити йому удари руками і ногами в голову та корпус. В свою чергу ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та невстановлені особи, на підтримку хуліганських дій ОСОБА_16 , нанесли охоронцю ОСОБА_49 удари руками та ногами по різних частинах тіла.

Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та невстановленими особами хуліганських дій за наведених обставин, було порушено громадський порядок у розважальному закладі «Токіо», потерпілим ОСОБА_46 та ОСОБА_47 заподіяно легкі тілесні ушкодження, а потерпілим ОСОБА_50 та ОСОБА_51 завдано фізичного болю.

25 липня 2010 року, в період з 02 год. 20 хв. до 03 год. 03 хв., ОСОБА_19 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , перебуваючи поблизу нічного клубу «Токіо» по вул. Старостянтинівське шосе, 26 м. Хмельницького, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинили сварку та бійку з умисним нанесенням потерпілому ОСОБА_52 різних за характером тілесних ушкоджень, в тому числі і тяжких, що спричинили смерть потерпілого на місці події, припинивши тим самим достроково роботу розважального закладу НК «Токіо».

Злочин вчинено за наступних обставин, 25.07.2010р. близько 02 год. 20 хв. в приміщенні НК «Токіо», між обвинуваченими ОСОБА_19 та ОСОБА_25 з однієї сторони та потерпілим ОСОБА_53 з іншої, виник конфлікт у зв'язку з тим, що останній облив напоєм їх знайому - ОСОБА_54 . Цей конфлікт перейшов у штовханину, в ході якої ОСОБА_55 умисно наніс обвинуваченому ОСОБА_19 удар кулаком в обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді крайового перелому альвеолярного краю верхньої щелепи, які згідно висновку експерта № 1533 від 25.08.2010р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після припинення конфлікту охоронцями клубу, його учасники залишили приміщення та вийшли на вулицю. Надалі ОСОБА_19 разом з ОСОБА_25 та ОСОБА_23 перейшли на протилежний бік дороги від НК «Токіо» до паркану ЗАТ «Кондфіл», де зустріли своїх товаришів - ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 і розповіли їм про невідомого з компанії спортсменів-борців, який наніс удар ОСОБА_19 .

Згодом до паркану ЗАТ «Кондфіл» підійшов потерпілий ОСОБА_55 зі своїми товаришами - ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 та іншими. В цей час між ОСОБА_53 та ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 виникла суперечка, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_18 , використавши малозначний привід, умисно наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_52 , від якого останній похитнувся. Після цього, ОСОБА_23 умисно штовхнув ОСОБА_60 руками, від чого останній впав на землю. З метою припинення подальшого побиття ОСОБА_60 її учасниками, товариш потерпілого - ОСОБА_61 , накрив його своїм тілом і бійка припинилась. Надалі ОСОБА_55 з товаришами перейшли на інший бік вул. Старокостянтинівське шосе, до автомобіля потерпілого, а обвинувачені залишились на місці.

Згодом у вказаний розважальний заклад приїхав ОСОБА_24 , який, підійшовши до компанії ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_19 і поспілкувавшись з ними декілька хвилин, пішов до входу у НК «Токіо». Слідом за ним перейшов на іншу частину вулиці до літнього майданчику перед НК «Токіо» ОСОБА_23 , а згодом і ОСОБА_25 .

Через деякий час до майданчика перед НК «Токіо», де знаходився ОСОБА_55 , перейшли обвинувачені ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_19 та з хуліганських спонукань, знову вступили з потерпілим в словесну суперечку, яка згодом переросла в бійку, що супроводжувалась особливою зухвалістю і демонстрацією великій кількості присутніх своєї відвертої зневаги до існуючих норм поведінки у суспільстві та грубої фізичної сили.

В ході бійки обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_21 умисно нанесли удари руками ОСОБА_52 по різних частинах тіла, від яких останній почав тікати в напрямку входу до приміщення НК «Токіо», де зіткнувся з ОСОБА_24 , який з хуліганських спонукань перегородив йому шлях. Надалі ОСОБА_24 умисно відштовхнув потерпілого від себе, внаслідок чого той впав на землю під ноги ОСОБА_23 .. Останній, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, умисно наніс йому два удари ногою в корпус, а ОСОБА_17 , в свою чергу, нахилившись над ОСОБА_53 , умисно наніс йому удар кулаком в ділянку грудної клітини зліва, чим заподіяли останньому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. В цей же час ОСОБА_18 та ОСОБА_21 , наблизившись до ОСОБА_60 , впродовж 10-15 сек. умисно нанесли йому значну кількість ударів ногами в різні частини тіла, більшість з яких потрапила в голову, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті. Від вказаних ударів ОСОБА_18 та ОСОБА_21 потерпілий втратив свідомість. Після цього до бійки приєднався ОСОБА_25 , який з хуліганських спонукань, спершись рукою на праве плече ОСОБА_17 , умисно наніс удар ногою потерпілому в ділянку плеча та шиї.

Надалі обвинувачені ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_25 залишили місце події, а ОСОБА_24 зайшов в приміщення НК «Токіо».

В результаті вказаних дій обвинувачених ОСОБА_52 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:

- закритої черепно-мозкової травми: забою довгастого мозку, субарахноїдального крововиливу в на базальних поверхнях головного мозку та бокових поверхнях скроневих часток, крововиливу в шлуночки мозку, окремих крововиливів лобної ділянки справа на межі з волосяною частиною-2, в скроневій ділянці справа -1, в завушній ділянці справа з переходом на потиличну -1, в лобній ділянці справа біля середньої лінії -1 на фоні якого садна, крововиливу на межі лобної та скроневої ділянки справа - 1, вушної раковини справа -1, в завушній ділянці в області сонцеподібного паростка та верхньої бокової частину шиї-1, на фоні якого садна, в виличній ділянці справа, з переходом на скроневу - крововилив-1, біля зовнішнього краю правої бровної дуги - 1, біля внутрішнього краю правої бровної дуги -1, в лобній ділянці справа над бровною дугою - 1, в ділянці лоба зліва - 1, в лобній ділянці зліва з переходом на скроневу - 1 на фоні якого - садно, на межі потиличної та скроневої ділянки зліва - 1, виличної ділянки зліва -1, біля зовнішнього краю лівого ока з переходом на виличну ділянку -1, в підочній ділянці зліва - 1, в ділянці спинки носа - 1 на фоні якого садно, слизової нижньої губи зліва - 1, слизової нижньої губи по середній лінії-1, крововилив в слизову по середній лінії верхньої губи -1, забійної рани верхньої губи справа -1, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті;

- травми грудної клітини: прямі переломи 7, 8, 9 ребер по середній аксілярній лінії зліва, продовгастого крововиливу по середній аксілярній лінії зліва, які за своїм характером відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних пошкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров'я та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають;

- пошкодження у вигляді: садна бокової поверхні грудної клітки справа по середній аксілярній лінії в проекції реберної дуги, крововиливу в підключичній ділянці справа, крововиливу в ділянці правої лопатки, крововиливу по задній поверхні шиї в середній частині, крововиливу в м'які тканини між передньою аксілярною та середньоключичною лініями справа, крововиливу в м'язи задньої поверхні шиї зліва, крововиливу поперекової ділянки зліва; крововилив в проекції з п'ясно-фалангового суглобу по тильній поверхні, на фоні якого забійна рана; садна по передній поверхні лівого та правого колінних суглобів, які відносяться до легких тілесних пошкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_55 помер на місці події.

Прокурор, в поданій апеляційній скарзі, вважає, що вирок місцевого суду підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених, тому просить постановити свій вирок, яким визнати винними:

ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.4 п.7 п.12 КК України строком на 15 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України строком на 5 років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 15 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України строком на 5 років.

ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст. 296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 15 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України строком на 5 років.

ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3, ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 15 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки.

ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 10 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 3 роки 6 місяців.

ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3. ст.296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 10 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України строком на 5 роки.

ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 10 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 3 роки 6 місяців.

ОСОБА_24 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28. ч.3 ст.296 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України строком на 10 років;

- за ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України строком на 3 роки.

ОСОБА_25 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.2 ст.115 ч.2 п.п.4,7, ст..115 ч.2 п.12, ст.296 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі:

за ст.28 ч.2 ст.115 ч.2 п.п.4,7 КК України строком на 10 років;

за ст.115 ч.2 п.12 КК України строком на 10 років 3 місяці;

за ст.296 ч.2 КК України строком на 4 роки.

Цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, заподіяної вчиненням злочину, потерпілих ОСОБА_32 та ОСОБА_28 задовольнити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_32 та ОСОБА_28 кошти в розмірі 500000 грн. кожному, солідарно з ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_25 .

Посилається на те, що суд безпідставно перекваліфікував дії засуджених та неправильно застосував закон, виключивши з обвинувачення ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 таку обтяжуючу покарання обставину, як вчинення злочинів організованою групою.

Вважає доведеним та таким, що знайшло своє підтвердження, здобутими на досудовому слідстві доказами те, що ОСОБА_16 створив організовану групу, згідно розробленого плану взяв на себе роль організатора та виконавця, а ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 і невстановлені слідством особи виступили виконавцями злочинів. При вчиненні злочинів, у період з початку 2009 року до 25.07.2010 року, члени організованої злочинної групи діяли як в повному так і не в повному складі.

За епізодом вчинення 21.12.2009 року хуліганських дій в нічному клубі „Токіо” м. Хмельницького дії ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 безпідставно перекваліфіковано із ст.28 ч.3 ст.296 ч.3 КК України на ст.296 ч.3 КК України.

За епізодом вчинення хуліганських дій та умисного вбивства 25.07.2010 року поблизу нічного клубу „Токіо” потерпілого ОСОБА_60 , суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_18 та ОСОБА_21 із ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України на ст.121 ч.2 та ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_17 та ОСОБА_23 із ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України на ст.122 ч.1 та ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 із ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12, ст.28 ч.3 ст.296 ч.2 КК України на ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_25 із ст.28 ч.2 ст.115 ч.2 п.п.4,7, ст.115 ч.2 п.12, ст.296 ч.2 КК України на ч.2 ст.296 КК України, а ОСОБА_16 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.2 ст.296 ч.2, ст.28 ч.3 ст.115 ч.2 п.п.4,7,12 КК України за епізодом хуліганських дій та умисного вбивства 25.07.2010 року потерпілого ОСОБА_60 - виправдав, оскільки їх вина доведена дослідженими у судовому засіданні доказами. Висновки суду по даному епізоду не відповідають фактичним обставинам справи, судом безпідставно не взято до уваги показання свідків ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 про причетність ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 до спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Сам факт нанесення засудженими спортсменами-професіоналами великої кількості ударів ОСОБА_52 , в тому числі ногами і руками, в різні частини тіла, свідчить про наявність у них умислу на вбивство, так як вони повинні були передбачати можливість заподіяння йому смерті, усвідомлювати настання таких наслідків злочину та бажали їх настання. Встановлено, що остання бійка між засудженими та потерпілим виникла з хуліганських мотивів, була спланована, після неодноразових розмов по телефону між ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , який, будучи організатором організованої групи, оцінивши ситуацію, дав чітку вказівку для здійснення побиття ОСОБА_67 . Після вбивства потерпілого, ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , з метою ухилитися від кримінальної відповідальності, та продовжити злочинну діяльність, зникли з постійного місця проживання та перебували за межами області.

Крім того, вказує на те, що частково задовольняючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_32 та ОСОБА_28 , суду необхідно було солідарно стягнути кошти з усіх засуджених, які визнані винними у вчиненні даного злочину.

Призначаючи засудженим надто м'яке покарання, колегією суддів не враховано обставини, що обтяжують покарання засуджених, вчинення ними злочинів в стані алкогольного сп'яніння, з особливою жорстокістю, групою осіб за попередньою змовою, повторно та тяжкі наслідки завдані злочином.

Потерпілі ОСОБА_26 та ОСОБА_28 , в поданих апеляційних скаргах, просять скасувати вирок місцевого суду та ухвалити новий, яким застосувати до обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 кримінальний закон про більш тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України, та призначити їм покарання передбачене санкцією цієї статті, обрати запобіжний захід у виді арешту. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_28 задовольнити в повному обсязі, солідарно стягнути з обвинувачених моральну шкоду в розмірі 500 000 грн. Вважають вирок суду першої інстанції, в частині кваліфікації їх дій за ст.122 ч.1, ст.296 ч.3 КК України, незаконним, а призначене покарання надто м'яким, оскільки всі вони безпосередньо приймали участь у побитті ОСОБА_60 , діяли спільно з умислом, спрямованим на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких наступила смерть. Звертають увагу суду на незаконність вироку в частині кваліфікації дій засудженого ОСОБА_25 , який безпосередньо приймав участь в груповому побитті потерпілого ОСОБА_60 та наніс йому останній удар ногою в голову, який і спричинив смерть, що підтверджується показаннями свідків та засуджених. Крім того, вважають, що судом дано неправильну оцінку діям ОСОБА_16 про непричетність його до побиття ОСОБА_60 , як організатора. Такі його дії виразились в чіткій вказівці іншим членам групи щодо побиття ОСОБА_60 і їх слід кваліфікувати як підбурювання до вчинення злочину.

Обвинувачений ОСОБА_21 та його захисник ОСОБА_11 , в поданих апеляційних скаргах, просять вирок місцевого суду, в частині засудження ОСОБА_21 , скасувати, кримінальну справу відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Вказують, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суперечливі показання свідків ОСОБА_68 , ОСОБА_64 , ОСОБА_63 та засуджених ОСОБА_23 і ОСОБА_24 , протоколи відтворення обстановки та обставин події, з їх участю, які суд поклав в основу вироку, спростовують факт нанесення ОСОБА_21 ударів в голову потерпілому ОСОБА_69 .

У доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_21 просить оскаржуваний вирок в частині його засудження за ч.2 ст.121 КК України скасувати та виправдати його за вказаним злочином.

Свої вимоги аргументує численними процесуальними порушеннями місцевим судом при розгляді кримінального провадження, зокрема, не встановленням форми його вини у інкримінованому злочині, мотиву і мети його вчинення, не визначенням від якого саме тілесного ушкодження настала смерть потерпілого, невідповідністю показань свідків, вказаних у вироку, тим, які останніми були надані в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_18 та його захисник ОСОБА_15 , в поданих апеляційних скаргах, вважають вирок місцевого суду щодо ОСОБА_18 незаконним та необґрунтованим, просять його скасувати, кримінальне провадження закрити. Посилаються на те, що за епізодом вчинення хуліганських дій 21.12.2009 року в нічному клубі „Токіо”, судом не взято до уваги показання ОСОБА_18 , засуджених ОСОБА_16 , ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , про те, що він не наносив удари потерпілим ОСОБА_47 , ОСОБА_49 , ОСОБА_51 та ОСОБА_70 . Показання останніх, в свою чергу, є непослідовними, не узгоджуються між собою. Не враховано також заяви потерпілих, що в даному конфлікті приймали участь невідомі чоловіки, які, також, могли наносити їм удари. По епізоду вчинення хуліганських дій та спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_52 , вказують, що на ОСОБА_18 чинили тиск і працівники міліції, які змусили його оговорити себе. З потерпілим у нього були доброзичливі стосунки, удари йому не наносив. Під час конфлікту ОСОБА_18 розмовляв з ОСОБА_71 , який не заперечував даний факт, тому не міг одночасно з ним бути в натовпі та наносити удари потерпілому. Вказують, що показання свідків ОСОБА_68 , ОСОБА_64 та ОСОБА_63 є непослідовними, під час конфлікту вони перебували в стані алкогольного сп'яніння, що перешкоджало в повній мірі запам'ятати всі обставини справи. Конфлікт тривав нетривалий час, потерпілий був оточений натовпом, тому неможливо було побачити дії осіб, які наносили удари. Крім того, захисник ОСОБА_15 вказує на неповноту судового слідства, оскільки в матеріалах справи відсутній відеозапис з камери спостереження банкомату «Брокбізнесбанку».

Захисник ОСОБА_12 , в поданій апеляційній скарзі просить вирок місцевого суду щодо засудження ОСОБА_22 за ст.296 ч.2 КК України скасувати, справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Вказує, що його підзахисний потерпілому ОСОБА_52 ударів не наносив, громадського порядку 25 липня 2010 року не порушував, що підтвердили засуджені, потерпілі та свідки: ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_61 , ОСОБА_76 та інші.

Захисник ОСОБА_13 , в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати вирок в частині визнання винним ОСОБА_25 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України, та ухвалити в цій частині новий вирок, яким виправдати ОСОБА_25 за усіма статтями звинувачень через недоведеність його участі у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Посилається на відсутність в діях його підзахисного складу злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, оскільки ОСОБА_25 , заступившись разом з ОСОБА_19 , за ображену потерпілим ОСОБА_77 . ОСОБА_78 , в приміщенні нічного клубу „Токіо” 25.07.2010 року, не скоював хуліганські дії і безпосередньої участі у другій та третій бійках, відповідно поблизу паркану ТОВ „Кондфіл” та поблизу літньої палатки НК „Токіо”, не приймав, що підтверджується показаннями ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 та ОСОБА_83 . Судом, при призначенні покарання, не в повній мірі враховано пом'якшуючі покарання обставини та особу ОСОБА_25 .

Інші учасники процесу апеляційних скарг не подали.

Обвинувачений ОСОБА_18 та захисник ОСОБА_13 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_25 , в поданих запереченнях, вважають доводи апеляційної скарги прокурора такими, що не заслуговують на увагу, просять залишити її без задоволення.

За результатами розгляду вказаних апеляційних скарг, колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області від 17 лютого 2014 року вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_21 , ОСОБА_18 та в їх інтересах захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_25 і ОСОБА_22 , потерпілих ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та прокурора залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2014 року ухвалу апеляційного суду від 17 лютого 2014 року щодо ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 скасовано з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.439 КПК України, новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції, після скасування судового рішення касаційною інстанцією, здійснюється згідно із загальними вимогами, передбаченими КПК України, в іншому складі суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскаржуваного вироку з коротким викладом доводів апеляційних скарг сторін судового провадження, пояснення обвинувачених та їх захисників, потерпілого, прокурора, на підтримку своїх апеляційних скарг, з посиланням на зазначені у них доводи, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, надавши обвинуваченим можливість виступу в судових дебатах та останньому слові, колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об'єктивних обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу, де вказано, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і допустимі мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції серед інших є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За змістом ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду; висновки суду, викладені в судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню чи зміні з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження лише у разі коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути, серед інших, на обставини, що впливають на правову кваліфікацію діяння, тобто правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Так, при проведеному на підставі ч.3 ст.404 КПК України повторному дослідженні обставин, встановлених під час кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що 21.12.2009 року біля 03 години ночі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , перебуваючи у нічному клубі «Токіо» по вул. Старостянтинівське шосе, 26 м. Хмельницького, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та опором громадянам, які припиняли їхні хуліганські дії, безпричинно побили охоронців НК «Токіо» ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та ОСОБА_42 .

Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та невстановленими особами хуліганських дій за наведених обставин було порушено громадський порядок у розважальному закладі «Токіо», потерпілим ОСОБА_46 та ОСОБА_47 заподіяно легкі тілесні ушкодження, а потерпілим ОСОБА_50 та ОСОБА_51 завдано фізичного болю.

Крім того, 25 липня 2010 року, в період з 02 год. 20 хв. до 03 год. 03 хв., ОСОБА_19 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , перебуваючи поблизу нічного клубу «Токіо» по вул. Старостянтинівське шосе, 26 м. Хмельницького грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб вчинили сварку та бійку з умисним нанесенням потерпілому ОСОБА_52 тілесних ушкоджень, в тому числі і тяжких, що спричинили смерть потерпілого на місці події, припинивши тим самим достроково роботу розважального закладу НК «Токіо».

Злочин вчинено за наступних обставин, 25.07.2010р. близько 02 год. 20 хв. в приміщенні НК «Токіо», обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_25 , використовуючи незначний привід, вчинили конфлікт з потерпілим ОСОБА_77 . В подальшому, цей конфлікт переріс у штовханину, в ході якої ОСОБА_55 умисно наніс обвинуваченому ОСОБА_19 удар кулаком в обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді крайового перелому альвеолярного краю верхньої щелепи, які згідно висновку експерта № 1533 від 25.08.2010р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згодом до паркану ЗАТ «Кондфіл» підійшов потерпілий ОСОБА_55 зі своїми товаришами - ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 та іншими. В цей час між ОСОБА_53 та ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 і ОСОБА_23 виникла суперечка, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_18 , використавши малозначний привід, умисно наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_52 , від якого останній похитнувся в сорону ОСОБА_23 . Після цього, ОСОБА_23 умисно штовхнув ОСОБА_60 руками, від чого останній впав на землю, а обвинувачені ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 і ОСОБА_23 почали наносити йому удари в різні частини тіла. З метою припинення подальшого побиття ОСОБА_60 , товариш потерпілого - ОСОБА_61 , накрив його своїм тілом і бійка припинилась. Надалі ОСОБА_55 з товаришами перейшли на інший бік вул. Старокостянтинівське шосе, до автомобіля потерпілого, а обвинувачені залишились на місці.

Згодом у вказаний розважальний заклад приїхав ОСОБА_24 , який підійшовши до компанії ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_19 і поспілкувавшись з ними декілька хвилин, пішов до входу у НК «Токіо». Слідом за ним перейшов на іншу частину вулиці до літнього майданчику перед НК «Токіо» ОСОБА_23 , а згодом і ОСОБА_25 .

Через деякий час до майданчика перед НК «Токіо», де знаходився ОСОБА_55 , перейшли обвинувачені ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_19 та, з хуліганських спонукань, знову вступили з потерпілим в словесну суперечку, яка згодом переросла в бійку, що супроводжувалась особливою зухвалістю, вчиненою групою осіб і демонстрацією великій кількості присутніх своєї відвертої зневаги до існуючих норм поведінки у суспільстві та грубої фізичної сили.

В ході бійки, з хуліганських спонукань, діючи узгоджено, та за попередньою змовою групою осіб, обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_21 умисно нанесли удари руками ОСОБА_52 по різних частинах тіла, від яких останній почав тікати в напрямку входу до приміщення НК «Токіо», де зіткнувся з ОСОБА_24 , який, з хуліганських спонукань, перегородив йому шлях. Надалі ОСОБА_24 умисно відштовхнув потерпілого від себе, внаслідок чого той впав на землю під ноги ОСОБА_23 .. Останній, спільно з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, за попередньою змовою між собою, умисно, внаслідок ударів руками та ногами в різні частини тіла, а переважно в голову, а ОСОБА_25 , спершись рукою на плече ОСОБА_17 , умисно наніс удар ногою потерпілому в голову, заподіяли потерпілому ОСОБА_52 тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті, від яких останній помер на місці події.

В результаті вказаних дій обвинувачених ОСОБА_52 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:

- травми грудної клітини: прямі переломи 7, 8, 9 ребер по середній аксілярній лінії зліва, продовгастого крововиливу по середній аксілярній лінії зліва, які за своїм характером відносяться до категорії середніх тілесних пошкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров'я та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають;

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_55 помер на місці події.

За епізодом вчинення 21.12.2009 року хуліганських дій в нічному клубі „Токіо” м. Хмельницького вина ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 доведена сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку.

Так, обвинувачений ОСОБА_18 , вину по даному епізоду обвинувачення не визнав, як і не визнав вчинення інкримінованого злочину в складі організованої групи, вказавши, що зустрілися з ОСОБА_16 того вечора випадково та останній підвіз їх до НК «Токіо», де мав намір відпочити разом з дружиною. Перебуваючи в холі НК «Токіо», він разом з ОСОБА_84 помітив якусь штовханину біля входу у зал. Оскільки там перебував їх знайомий ОСОБА_85 , то вони втрутились і припинили конфлікт. Будь-яких ударів ніхто з них нікому не наносив.

Обвинувачені ОСОБА_17 та ОСОБА_19 у своїх показаннях заперечили будь-яке відношення до даного епізоду, вказавши що у вказаний вечір взагалі не перебували в приміщенні НК «Токіо». Крім того заперечили вчинення кримінальних правопорушень у складі організованої групи.

Разом з тим, вказані показання обвинувачених щодо непричетності до вчинення хуліганських дій, спростовуються наступним.

Так потерпілий ОСОБА_86 в місцевому суді підтвердив раніше надані ним показання в ході досудового слідства про те, що серед учасників бійки, яка сталася 21.12.2009 року, він бачив як ОСОБА_87 та ОСОБА_88 так і ОСОБА_89 і ОСОБА_90 . Йому ж особисто наносили удари ОСОБА_91 , ОСОБА_92 та ОСОБА_93 .

Потерпілий ОСОБА_94 , підтвердив показання ОСОБА_95 та показав, що приблизно через 20 хв. після суперечки з приводу верхнього одягу, до закладу приїхали близько 4-5 чоловік, серед яких він запам'ятав обвинувачених ОСОБА_89 та ОСОБА_90 , які всупереч встановленому порядку, не знімаючи верхнього одягу, пройшли до ОСОБА_87 і уже разом з ним направились до виходу. Мостовий відвів його у бік і наніс удар в обличчя, згодом до нього наблизились ОСОБА_92 та невідомий, які почали наносити йому удари, від яких він втратив свідомість. Коли він повернувся до свідомості бійка вже закінчилась, а в кожного з охоронців були тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_43 , дав показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_39 щодо обставин виникнення конфлікту з ОСОБА_96 , а також про те, що в середині танцювального залу перебували він, ОСОБА_97 , ОСОБА_98 та ОСОБА_99 . З залу у вестибюль його вивів Мостовий, де в цей час вже знаходились ОСОБА_97 та ОСОБА_98 . Мостовий наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого він присів. Після цього, хто саме не пам'ятає, наносили йому удари ногами в обличчя.

Потерпілий ОСОБА_48 показав, що в грудні 2009 року він працював керівником служби охорони в НК «Токіо» за домовленістю з директором закладу. Тієї ночі, коли сталась вказана подія, його по телефону в клуб викликав ОСОБА_98 , повідомивши про небезпеку конфлікту між охороною та групою відвідувачів, які вели себе агресивно. Коли він прибув до нічного закладу і намагався з'ясувати обставини конфлікту, його та інших охоронців вивели в хол закладу. Відразу ж група нападників, нічого не пояснюючи, почала наносити удари охоронцям. Під час бійки ОСОБА_92 вдарив ОСОБА_100 від чого останній впав непритомний. На Нагородного напали ОСОБА_93 , ОСОБА_91 та ОСОБА_92 , які заштовхали його в кут біля гардеробу та наносили удари. Коли він намагався захистити Нагородного, обвинувачені накинулись на нього і почали наносити удари руками і ногами в голову та тулуб. Також разом з ними брали участь у бійці обвинувачений ОСОБА_19 та ще двоє невідомих.

Крім того, під час пред'явлення фотознімків для впізнання, потерпілий ОСОБА_86 упізнав обвинуваченого ОСОБА_19 , як одного із невідомих осіб, що приймав участь у побитті потерпілих.

Відповідно висновку експерта № 1550 від 10.08.2010р. ОСОБА_43 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, саден шкіри обличчя, забійних ран верхньої та нижньої губи, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експерта № 1551 від 10.08.2010 року ОСОБА_94 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри голови та обличчя, забою голови, забою правого променево-зап'ястного суглобу, набряку та піднігтьової гематоми 1-го пальця лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, твердження обвинувачених щодо не вчинення ними хуліганських дій, а також непричетність до нанесення легких тілесних ушкоджень та ударів потерпілим, а так само заперечення обвинувачених ОСОБА_89 та ОСОБА_101 щодо їх участі у побитті потерпілих та взагалі присутності в той час у НК «Токіо» є безпідставними, оскільки повністю спростовуються дослідженими судом доказами.

Кожен з обвинувачених усвідомлював, що заподіюючи тілесні ушкодження у громадському місці працівникам розважального закладу, які виконують обов'язки з охорони громадського порядку в приміщенні закладу, вони діють з мотивів явної неповаги до суспільства.

Отже, дії обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 за цим епізодом слід кваліфікувати за ч.3 ст.296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_18 у поданій апеляційній скарзі про відсутність його вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки, на переконання колегії суддів, спростовуються послідовними показаннями потерпілих ОСОБА_95 , ОСОБА_39 та ОСОБА_45 , які підтвердили його присутність серед учасників бійки, а також нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілим.

Об'єктивно вина ОСОБА_18 у вчиненні вказаних дій підтверджується даними, зафіксованими в протоколах очних ставок між потерпілими ОСОБА_44 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 та обвинуваченими, а також даними, зафіксованими в протоколах відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілих.

Встановивши фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з доведеністю вини ОСОБА_18 та правильністю кваліфікації його дій за ч.3 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.

За епізодом вчинення кримінальних правопорушень 25 липня 2010 року обвинувачені ОСОБА_19 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 показали наступне.

Так, обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_25 підтвердили, як в суді першої так і апеляційної інстанцій, що у вказаний день та час, між ними та ОСОБА_53 виник конфлікт в НК «Токіо», ініціатором якого був саме потерпілий. В конфлікт втрутились охоронці закладу та припинили його. Проте ОСОБА_55 несподівано наніс сильний удар ОСОБА_19 в обличчя, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_25 показав, що в подальшому, після первинного конфлікту в приміщенні клубу, був очевидцем того, як на майданчику, поблизу НК «Токіо», розпочалась бійка, де близько п'яти осіб наносили удари потерпілому ОСОБА_69 . Він запам'ятав ОСОБА_17 , який наніс не менше двох ударів, в тому числі, удар ногою в голову та рукою в тулуб, і ОСОБА_18 , який наніс удар ногою в голову, в напрямку зверху вниз.

Обвинувачений ОСОБА_23 показав, що 25 липня 2010 року біля паркану ЗАТ «Кондфіл», внаслідок суперечки, ОСОБА_18 дав ляпаса ОСОБА_52 , від чого той похитнувся на нього ( ОСОБА_23 ), а він його відштовхнув і потерпілий впав. Згодом побачив, як поруч з літнім майданчиком бару НК «Токіо» ОСОБА_21 намагався нанести ОСОБА_52 удар кулаком, проте той ухилився та спочатку забіг за автомобіль, а потім, опустивши голову та піднявши руки, захищаючись, побіг в напрямку входу до НК «Токіо», де зіштовхнувся з ОСОБА_24 . Від даного поштовху потерпілий впав йому ( ОСОБА_23 ) на праву ногу, після чого він його двічі відштовхнув ногами. ОСОБА_17 наніс лежачому на землі ОСОБА_52 один удар рукою в ліву частину тулуба, після чого потерпілого обступили і почали наносити удари ногами. ОСОБА_104 та ОСОБА_21 знаходились ближче до голови потерпілого. ОСОБА_25 та ОСОБА_19 в цій бійці не бачив. ОСОБА_22 знаходився подалі і ударів ОСОБА_52 не наносив. Не наближався до нього і ОСОБА_24 .

Обвинувачений ОСОБА_17 підтвердив, що наніс ОСОБА_52 один удар кулаком по тулубу та спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Крім того показав, що коли в натовпі відбулась суперечка, він телефонував своєму знайомому ОСОБА_16 , щоб порадитись як вирішити конфлікт, оскільки останній займався боротьбою і можливо був знайомий із спортсменами-борцями. Потерпілий ОСОБА_55 викрикував погрози і провокував бійку. Також до бійки, щоб помститися за ОСОБА_19 , закликав і ОСОБА_25 . Він, разом з ОСОБА_18 , ОСОБА_22 і ОСОБА_21 намагались запобігти виникненню конфлікту. При цьому ОСОБА_18 на провокаційні вигуки ОСОБА_60 махнув руками, імітуючи удари, і потерпілий почав втікати в напрямку входу до НК «Токіо», де зіткнувся з ОСОБА_24 та впав. Він наблизився до потерпілого і запропонував йому заспокоїтись, проте, почувши у відповідь образливі слова, наніс кулаком один удар в ліву половину грудної клітини, в ділянку селезінки, після чого відступився від нього. Далі ОСОБА_60 обступили інші і почалась бійка. Пам'ятає два удари, нанесені ОСОБА_25 ногою в голову потерпілого. Один, безпосередньо перед тим, як він сам наніс удар кулаком ОСОБА_52 , а інший, коли все закінчилось.

За показаннями обвинуваченого ОСОБА_18 , він лише наніс ляпаса потерпілому, поруч з парканом ЗАТ «Кондфіл». ОСОБА_60 він добре знав і перебував з ним, та з його друзями ОСОБА_58 і ОСОБА_56 , у товариських відносинах. Згодом бачив ОСОБА_24 , у якого в ногах лежав потерпілий.

Згідно показань обвинуваченого ОСОБА_22 він, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_21 перебували поруч НК «Токіо», де зустріли ОСОБА_19 , який не міг розмовляти через травму. До них підходив натовп п'яних і агресивно налаштованих молодих людей, які хотіли побити ОСОБА_19 . З ними розмовляли ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , після чого всі заспокоїлись і розійшлись. Коли згодом, неподалік, почув шум і викрики, характерні для бійки, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 перебували поруч з ним і участі в бійці не приймали.

Як слідує з показань обвинуваченого ОСОБА_21 , зі слів ОСОБА_19 , якому важко було розмовляти, він зрозумів, що його побили борці. Він, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 та ОСОБА_19 знаходились поруч з парканом ЗАТ «Кондфіл». Як підійшли ОСОБА_73 , ОСОБА_61 , ОСОБА_105 , ОСОБА_72 та інші незнайомі особи, він почув удар та побачив, як раніше незнайомий йому ОСОБА_55 лежав на газоні. Потерпілого підняли і конфлікт було вичерпано. Через деякий час він з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_22 перейшли на інший бік дороги. Чув, як їх знайомий ОСОБА_106 крикнув у їхню сторону, що ОСОБА_55 бажає битися. Він, щоб налякати його та продемонструвати, що може постояти за себе, замахнувся на нього кулаками не більше 2-х раз, але не вдарив. Потерпілий побіг в напрямку входу до клубу «Токіо». Коли там розпочалась бійка ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_25 перебували серед тих, хто обступив в кільце потерпілого ОСОБА_67 . ОСОБА_23 і ОСОБА_24 знаходились подалі від місця останньої бійки, ОСОБА_19 не було.

За показаннями обвинуваченого ОСОБА_24 у вказаний день та час, знаходячись біля НК «Токіо», він зустрів своїх знайомих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Через деякий час побачив, як йому назустріч біжить потерпілий ОСОБА_107 . Останній вдарився йому в лівий бік, він відштовхнув його, і той впав на землю, в ноги ОСОБА_23 . Потім ОСОБА_60 обступив натовп, близько 10 чоловік, в якому були ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , та інші невідомі. При цьому, ОСОБА_17 , нахилившись, наніс удар рукою в корпус потерпілому. ОСОБА_25 поводився дуже збуджено і переміщався навколо ОСОБА_60 , проте, щоб наносив удари він не бачив. При цьому, з бару НК «Токіо» вийшов невідомий чоловік та крикнув: «Припиніть. Ви що хочете трупа?», після чого всі розійшлись.

Отже, аналізуючи вказані показання обвинувачених, вбачається, що кожен з них не заперечував наявності конфлікту з потерпілим ОСОБА_53 , що мав місце 25 липня 2010 року, в період з 02 год. 20 хв. до 03 год. 03 хв. поблизу нічного клубу «Токіо», в ході якого потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, однак, кожен із них, намагався применшити свою участь та провину у даному конфлікті і заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, що призвело до його смерті, викриваючи при цьому один одного у спричиненні потерпілому таких ушкоджень.

Не погоджуючись із таким трактуванням та оцінкою фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що наведені ними міркування непричетності до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, та до грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб спростовуються такими доказами.

Із показань свідка ОСОБА_108 вбачається, що він, перебуваючи 24.07.2010 року в НК „Токіо”, бачив як ОСОБА_55 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_19 . Коли він підійшов до Киричка біля паркану щоб дізнатись про його самопочуття, почув як ОСОБА_17 пропонував відвезти ОСОБА_19 в лікарню, а ОСОБА_18 закінчити на сьогодні з'ясування конфлікту. Після цього він повернувся на інший бік дороги і перебував на майданчику перед клубом. ОСОБА_55 вів себе агресивно. З ним були його друзі ОСОБА_73 та ОСОБА_109 . Через деякий час ОСОБА_110 почув неподалік літнього намету НК „Токіо” метушню, яка припинилась за 10 секунд. Коли натовп розійшовся, він побачив ОСОБА_60 , який лежав на землі, а його друзі намагались привести його до свідомості.

Із показань свідка ОСОБА_68 вбачається, що він бачив як в натовпі біля 40 чоловік, поруч з парканом ЗАТ „Кондфіл”, розпочалась бійка і як ОСОБА_18 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_52 , від чого той впав на землю. Біля Люховця стояли ОСОБА_17 і ОСОБА_22 . Він забрав ОСОБА_60 і відвів на інший бік дороги, до автомобіля потерпілого. Через деякий час він з ОСОБА_56 перевели ОСОБА_60 до літнього майданчика НК „Токіо”, а самі направились в приміщення НК „Токіо” по воду. Почувши шум бійки, вони побачили як ОСОБА_55 біг від автомобіля до входу в нічний клуб і його збили з ніг. Коли він з ОСОБА_56 підбігли до потерпілого, всі почали розходитись, при цьому ОСОБА_25 останнім наніс удар потерпілому ногою в голову та щось викрикнув. Через 20-30 хв. після приїзду швидкої, лікар повідомив, що ОСОБА_55 помер. Допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_72 ствердив, що на літньому майданчику перед НК «Токіо» під час бійки він бачив, як потерпілому ОСОБА_52 наносили удари всі обвинувачені, окрім ОСОБА_16 і ОСОБА_20 , яких там не було взагалі.

Свідок ОСОБА_74 дав показання аналогічні за змістом з показаннями свідка ОСОБА_68 щодо обставин конфлікту поруч з парканом ЗАТ „Кондфіл” та зазначив, що після конфлікту у Галузінського були почервоніння на обличчі, не чітка мова. Потім він з ОСОБА_111 пішли по воду на літній майданчик і він побачив, як ОСОБА_18 , який стояв позаду потерпілого наніс йому удар лівою рукою в ліву частину голови. Далі розпочалась бійка, яка тривала 8-10 с., під час якої обвинувачені ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 наносили удари ОСОБА_69 . Коли ОСОБА_73 накрив лежачого ОСОБА_60 , а інші обвинувачені відходили від останнього, то ОСОБА_25 наніс удар ногою в голову потерпілому, зверху в низ, який в цей момент був уже без свідомості.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_64 , він знайомий з обвинуваченими ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 та ОСОБА_115 . Був очевидцем того, як ОСОБА_55 розмовляв з ОСОБА_116 , ОСОБА_112 , ОСОБА_114 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_113 та ОСОБА_115 . Це відбувалось через дорогу від НК „Токіо” поруч з парканом ЗАТ „Кондфіл”. При цьому, ОСОБА_18 дав ляпаса потерпілому, від чого останній впав. Він з ОСОБА_111 та ОСОБА_56 підняли ОСОБА_60 і перевели через дорогу до його автомобіля. Через деякий час він почув шум та побачив, що ОСОБА_55 лежить на землі, а над ним стоять ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 і наносять удари по голові та тулубу. Він підбіг до ОСОБА_60 , який був непритомний та хрипів, підняв його голову на руки. Після того як обвинувачені почали розходитись, підбіг ОСОБА_25 і наніс удар ногою в голову потерпілому.

Свідок ОСОБА_61 показав, що в нічний час, з 24 на 25.07.2010 року він відпочивав в НК „Токіо”. Біля дороги, навпроти палаток „Чернігівське” знаходився натовп, у якому був ОСОБА_55 і у нього була розсічена губа, а у ОСОБА_19 , який сидів за 5 метрів від потерпілого, все обличчя було в крові. Коли ОСОБА_55 підійшов до ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_25 та ОСОБА_23 , хтось із них наніс йому удар, внаслідок чого потерпілий впав на землю і всі, хто були поряд, нанесли йому по одному удару. Нанести більше ударів вони не встигли, так як він перешкодив їм це зробити. В подальшому, він перейшов дорогу до літнього майданчику НК «Токіо» і там до нього підійшов ОСОБА_55 та повідомив йому, що не пам'ятає, що сталося, так як втратив свідомість. Через деякий час він почув за спиною бійку і, повернувшись, побачив, як вказані боксери б'ють ОСОБА_67 . Останній лежав на землі без свідомості і після бійки від нього відходили ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 та інші.

Наявність конфлікту в результаті якого відбулося побиття потерпілого ОСОБА_60 підтвердив і свідок ОСОБА_75 , який бачив як біля літнього майданчика НК «Токіо» потерпілому нанесли удар, від якого останній впав на землю. А згодом він побачив, як 6 чоловік наносили удари ОСОБА_52 , який в цей час лежав на землі. Останній удар ногою в голову потерпілому наніс невідомий йому чоловік, який підбіг зі сторони входу в НК «Токіо» в той час коли потерпілому наносили удари інші особи.

На факт побиття потерпілого групою молодих людей вказують і показання свідка ОСОБА_119 , який був очевидцем того, як біля НК «Токіо», близько 20 чоловік, били ногами лежачого на бруківці невідомого йому чоловіка, який піджавши ноги від себе, прикривав руками голову. Намагаючись припинити побиття, свідок крикнув натовпу «Заспокойтесь, заб'єте чоловіка!», однак особи, які наносили удари, продовжували побиття ще деякий час і лише після того, як потерпілий припинив захищатися, нападники припинили побиття. Свідок зазначив, що із натовпу, який бив потерпілого, підбіг молодий чоловік, який запитав чи він приїхав за викликом абонента 4308 і попросив від'їхати до виїзду з парковки. До автомобіля підійшов вказаний чоловік, який сів спереду, позаду сіли двоє дівчат і ще один хлопець. Хлопець, що сів спереду під час руху розмовляв по мобільному телефону. Наскільки він зрозумів, мабуть з кимось із тих, що також бив невідомого, і вони домовились ближчим часом не зустрічатись. По дорозі він розповідав, що у нього болить рука та нога від того, що він наносив удари, розповідав про свого друга, якому вибили зуби і він в травмпункті. Дівчата цього хлопця називали ОСОБА_120 , а з двох дівчат він запам'ятав ім'я однієї - Христини, а також, що конфлікт відбувся через те, що одну з дівчат, яких він перевозив, хтось образив, обливши «Кока-колою» чи шампанським. Крім того, ОСОБА_121 розповідав про бійку в середині клубу, що він з кимось бився, бо допомагав другу. Коли він проїздив поруч клубу «Токіо», ОСОБА_121 попросив його повільніше їхати, відчинивши вікна дивився за обстановкою біля клубу, при цьому сказав: «Хоч би не було жмура». Іще комусь телефонував намагаючись взнати обстановку.

В ході досудового розслідування вказаний свідок впізнав ОСОБА_25 , як особу, яку він підвозив в ніч 25.07.2010 року від нічного клубу «Токіо» додому, що підтверджується даними, зафіксованими в протоколах впізнання та очної ставки між обвинуваченим та свідком.

Свідки ОСОБА_122 та ОСОБА_123 показали, що вони 24.07.2010 року заступили на охорону громадського порядку в нічному клубі «Токіо». Близько 02.25 год. охоронці повідомили їм про те, що в барі відбулася бійка. На місці виявили бійку приблизно між 10 чоловіками. Разом з охоронцями нічного клубу вони розборонили їх, вивели на вулицю та викликали допомогу. Особи, які вчинили бійку перейшли через дорогу та стали навпроти входу до нічного клубу. Близько 03.00 год. вони помітили, що неподалік літнього майданчика знову відбувалася бійка, тому вибігли на вулицю і викликали допомогу. На вулиці побачили невідомого, що лежав на землі та поблизу нього знаходилось приблизно 7 чоловік. Вони викликали швидку допомогу. Невідомий лежав на землі і на його обличчі були сліди крові. Він ще подавав ознаки життя та стогнав. Хто саме його побив вони не бачили.

За показаннями свідків ОСОБА_124 , ОСОБА_125 та ОСОБА_126 , близько 02 год. 25.07.2010 року, в приміщені НК «Токіо», поруч з барною стійкою, потерпілий ОСОБА_55 облив ОСОБА_78 напоєм, про що вона повідомила ОСОБА_25 , а також свого знайомого - бармена закладу ОСОБА_126 , який на її прохання зробив зауваження з цього приводу ОСОБА_69 .

Вказані показання свідків узгоджуються між собою, доповнюючи один одного, тим самим, відтворюючи дійсну картину обставин події, а саме факту спричинення обвинуваченими ОСОБА_19 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 під час конфлікту тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_69 . Дані ушкодження наносилися, як руками так і ногами в різні частини тіла потерпілого, в тому числі і в голову. При цьому нанесення ударів відбувалось і під час перебування потерпілого на землі, тобто фактично у безпорадному стані, шляхом демонстрування грубої сили, з використанням малозначного приводу, в громадському місці та в присутності великої кількості відвідувачів розважального закладу «Токіо», ігноруючи при цьому існуючі правила поведінки в суспільстві.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події, вбачається, що місцем вчинення злочину є територія поруч з НК «Токіо», де і був виявлений труп ОСОБА_60 з численними тілесними ушкодженнями.

Виявлені тілесні ушкодження, зокрема, закрита черепно-мозкова травма, яка за висновком додаткової судової-медичної експертизи №51 від 29.11.2010 року, являється причиною смерті потерплого ОСОБА_60 , виникла від ударно-струсової дії з ротацією, тобто мав місце наступний механізм виникнення пошкоджень мозку - неодноразові удари в голову твердими тупими предметами з послідуючими струсами та ротацією голови.

Усі пошкодження головного мозку виникли від сукупності неодноразових травматичних дій в голову.

Безпосередньою причиною смерті є крововиливи в шлуночки мозку в четвертий шлуночок, де знаходяться життєво важливі центри - призвели до раптової зупинки серцевої діяльності.

Вказані тілесні ушкодження виникли від неодноразових ударів твердими тупими предметами (не менше 23 ударів) та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Смертельна черепно-мозкова травма, що призвела до смерті ОСОБА_60 виникла незадовго до настання смерті, по часу відповідає не більше 30 хвилинам до моменту настання смерті.

Травми грудної клітини утворилися не менше, як від одного удару твердим тупим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могла бути взута нога, кулак та інші подібні предмети, виникли незадовго до настання смерті та за своїм характером відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричиняють тривалий розлад здоров'я та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Пошкодження у вигляді: садна бокової поверхні грудної клітки справа по середній аксілярній лінії в проекції реберної дуги, крововиливу в підключичній ділянці справа, крововиливу в ділянці правої лопатки, крововиливу по задній поверхні шиї в середній частині, крововиливу в м'які тканини між передньою аксілярною та середньо-ключичною лініями справа, крововиливу в м'язи задньої поверхні шиї зліва, крововиливу поперекової ділянки зліва виникли від неодноразових ударів (не менше 7-ми ударів) твердими тупими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею та відносяться до легких тілесних пошкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Виявлені крововиливи в проекції з п'ясно-фалангового суглобу по тильній поверхні, на фоні якого забійна рана, виникли по механізму удару твердим тупим предметом з гранню або при ударі об такий та відносяться до легких тілесних пошкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Садна по передній поверхні лівого та правого колінних суглобів виникли від дії твердих тупих предметів по механізму удар-ковзання, незадовго до настання смерті, з більшою вірогідністю при падінні та ударі передньою поверхнею колінних суглобів об дорожнє покриття та відносяться до легких тілесних пошкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

З урахуванням характеру та локалізації ушкоджень головного мозку врятувати життя ОСОБА_52 при наданні вчасної медичної допомоги, було неможливо, так як крововиливи в шлуночки мозку, в четвертий шлуночок та забій довгастого мозку, де знаходяться життєво важливі центри - призвели до раптової зупинки серцевої діяльності.

На переконання судово-медичного експерта ОСОБА_127 , встановити від яких саме ударів були спричинені тілесні ушкодження, які призвели до настання смерті потерпілого, не можливо, через відсутність ознак точок прикладання ударів на оболочках мозку. Будь-який удар в область голови, що супроводжувався різкою ротацією, міг призвести до розриву судин і внутрішньочерепного крововиливу. В той же час, враховуючи, що після нанесення потерпілому ударів біля паркану ЗАТ «Кондфіл», він міг вчиняти активні дії та спілкуватись, вірогідніше за все смертельні травми йому було заподіяно в ході останнього побиття.

Даючи оцінку діям обвинувачених ОСОБА_89 , ОСОБА_128 , ОСОБА_90 , ОСОБА_129 , ОСОБА_101 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 та ОСОБА_132 за епізодом вчинення злочинів 25 липня 2010 року, місцевий суд прийшов до висновку про необхідність розмежування їхніх дій за характером спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_52 , перекваліфікувавши дії обвинувачених ОСОБА_18 і ОСОБА_21 з пп.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України на ч.2 ст. 121 КК України, як заподіяння потерпілому умисних тяжких тілесних ушкоджень, вчинених групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, а ОСОБА_17 і ОСОБА_23 на ч.1 ст.122 КК України, як заподіяння потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто такого, яке не є не безпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України, суд першої інстанції виправдав за недоведеністю їх участі у вчиненні вказаного злочину.

На думку колегії суддів, місцевий суд з достатньою повнотою встановивши та дослідивши фактичні обставини справи за даним епізодом, дав неправильну юридичну оцінку діям обвинувачених.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, на тілі трупа потерпілого ОСОБА_60 були виявлені численні ушкодження різного ступеня тяжкості (легкі, середні, тяжкі), які стали результатом спільних та узгоджених дій обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 та ОСОБА_23 , адже кожен із них спричиняв тілесні ушкодження потерпілому, тим самим вносив свій вклад в кінцевий результат, що в кінцевому підсумку призвело до смерті ОСОБА_67 . В свою чергу, дані ушкодження завдавались в межах єдиного часового проміжку, без відчутної різниці в інтенсивності дій кожного із вище вказаних обвинувачених. По суті такі дії обвинувачених були складовою єдиного злочинного задуму, а тому не можуть бути виокремлені й окремо кваліфіковані.

Нанесення тілесних ушкоджень потерпілому всіма обвинуваченими підтверджується як показаннями свідків, так і самими обвинуваченими, кожен із яких намагався вказати на більшу провину інших, аніж на свою. Але разом з тим, слід зазначити, що такими показаннями обвинувачені взаємно доповнювали один одного, й по суті розкривали зміст та спрямованість їх злочинного наміру, який зводився до того, щоб умисно заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, необхідно встановлювати суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Відповідно до змісту частини 2 статті 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має місце тоді, коли в результаті описаного у частині 1 статті 121 КК України діяння настає смерть потерпілого. Особливістю цього кваліфікованого виду умисного тяжкого тілесного ушкодження є те, що у ньому присутні два суспільно небезпечні наслідки (первинний - тяжкі тілесні ушкодження і похідний - смерть), психологічне ставлення до яких з боку винного є різним. До заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження він ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження - необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.

Про наявність умислу в діях обвинувачених спрямованого саме на спричинення ОСОБА_52 тяжких тілесних ушкоджень, на переконання колегії суддів, вказує те, що злочинні дії продовжувалися на протязі значного часу, те, що потерпілий ОСОБА_55 належного опору не чинив, більше того, неодноразово, як вбачається із показань свідків ОСОБА_68 , ОСОБА_64 , ОСОБА_63 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , падав на землю в наслідок нанесених йому численних ударів, а в подальшому і зовсім перебував фактично у безпорадному стані, адже, знаходячись на землі, в оточенні групи людей, які наносили одночасно численні удари як руками так і ногами у різні частини тіла, в тому числі і в голову, не маючи будь-якої змоги оборонятися, що власне виключало необхідність спричинення такої значної кількості тілесних ушкоджень для подолання опору потерпілого та можливості покликати на допомогу чи звернутися за такою. Крім того, обвинувачені жодних заходів щодо відвернення настання для потерпілого шкідливих наслідків, в тому числі виклику швидкої медичної допомоги, не забезпечили, а після бійки, залишити потерпілого на землі, а самі розійшлися.

При встановленні спрямованості умислу обвинувачених, колегія суддів враховує також дані щодо інтенсивності нападу, кількості, локалізації поранень, сили ударів і нанесення їх в життєво важливі органи.

Не мало важливе значення відігравало і те, що всі обвинувачені є професійними спортсменами, мають спортивні звання, відповідно кандидатів та майстрів спорту по боксу, що дає додаткові підстави вважати нанесені ними удари потерпілому особливо небезпечними та із значною силою.

Таким чином, встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 та ОСОБА_23 виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, а саме умисного спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень (завдавши численні удари, з прикладанням значної сили, в тому числі в життєво важливі органи потерпілого ОСОБА_60 ), вчиненого групою осіб, що призвело до смерті останнього.

Сукупність всіх вказаних обставин вчинення злочину, спосіб, кількість, характер і локалізація поранень, які супроводжувалися значною крововтратою, причини припинення злочинних дій, поведінка обвинувачених та потерпілого, що передувала події, їх стосунки, вказують про цілеспрямовані, обдумані та умисні дії обвинувачених, спрямовані на спричинення ОСОБА_52 саме тяжких тілесних ушкоджень.

В той же час, спричинення потерпілому великої кількості ударів, в тому числі ногами, в різні частини тіла, частина з яких призвела до тяжких тілесних ушкоджень, які перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого, ще не свідчить, на переконання колегії суддів, про наявність у обвинувачених умислу на вбивство.

Так, обвинувачені як на досудовому слідстві так і під час судового розгляду справи вказували на небажання настання наслідків у виді смерті ОСОБА_67 . Крім того, обвинувачений ОСОБА_18 перебував з потерпілим у товариських відносинах до цієї події, що підтвердили свідки ОСОБА_74 і ОСОБА_133 . Також, на думку колегії суддів, органами досудового слідства не здобуто доказів про те, що обвинувачені до початку бійки, якимось чином домовлялись чи узгоджували подальші дії, адже самі бійки відбувалися спонтанно, внаслідок суперечок, ініціатором виникнення яких в більшій мірі виступав саме потерпілий. Характер конфліктів, як в приміщенні НК «Токіо» так і біля нього, супроводжувався словесною перепалкою з подальшим застосуванням фізичної сили.

Таким чином, вказані обставини перебігу подій кримінальних правопорушень не вказують на те, що умисел обвинувачених був спрямований саме на позбавлення потерпілого життя.

Отже, висновки сторони обвинувачення про попередню змову на вбивство потерпілого, ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому, в силу положень ст.62 Конституції України, тлумачаться на користь обвинувачених.

Оцінка та аналіз наведених вище доказів дає підстави колегії суддів апеляційного суду кваліфікувати дії обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 та ОСОБА_23 , за епізодом від 25 липня 2010 року біля НК «Токіо», за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого та за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Вказане свідчить, про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам кримінального правопорушення, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особам обвинувачених.

Доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_21 про непричетність до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_52 жодним чином не спростовують висновків суду про вчинення ними разом з іншими обвинуваченими цих злочинів.

Показання свідків ОСОБА_68 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 та обвинувачених ОСОБА_23 , ОСОБА_24 про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_18 та ОСОБА_21 потерпілому ОСОБА_52 узгоджуються з висновком експертизи та долученими до протоколів допитів і слідчих дій схемами розташування обвинувачених при нанесенні ударів потерпілому ОСОБА_52 , з яких убачається, що ОСОБА_18 та ОСОБА_21 перебували поруч з головою потерпілого, коли наносили йому удари. Про це безпосередньо підтвердив обвинувачений ОСОБА_23 .

Небезпечний характер нанесених потерпілому ударів вказаними обвинуваченими підтверджується і даними, зафіксованими в протоколах відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_23 і ОСОБА_24 .

Об'єктивність даних показань та процесуальних документів органу досудового розслідування у колегії суддів сумніву не викликають та повністю спростовують доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_18 та його захисника про те, що ОСОБА_18 не знаходився поблизу ОСОБА_60 під час його побиття, біля літньої палатки НК «Токіо», та що обвинувачення в цій частині ґрунтується на припущеннях.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_21 та його захисника про неповноту перевірки обставин заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_52 та невірну оцінку судом доказів, а саме показань свідків ОСОБА_68 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 та обвинувачених ОСОБА_23 і ОСОБА_24 , які дозволяють зробити беззаперечний висновок про винуватість ОСОБА_21 , є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом доказами, яким дана належна правова оцінка.

Будь-яких підстав сумніватись в достовірності показань обвинувачених ОСОБА_23 і ОСОБА_24 , та вказаних свідків, у суду не було. При перевірці справи колегією суддів не встановлено підстав для обмови ОСОБА_18 і ОСОБА_21 вище названими особами.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги захисника ОСОБА_13 , ним заперечується причетність обвинуваченого ОСОБА_25 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, з посиланням на те, що дослідженими доказами не доведено його участі у вчиненні хуліганських дій.

Така позиція сторони захисту, на переконання колегії суддів, не заслуговує на увагу, та спростовується наступним.

Даючи оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_25 , під час побиття потерпілого ОСОБА_60 , в ході останньої бійки, колегія суддів враховує показання свідків ОСОБА_68 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , які вказували, що ОСОБА_25 знаходився серед тих обвинувачених, які обступили потерпілого і наносили йому удари. Підстав не вірити таким показанням свідків у колегії суддів немає і вони також підтверджуються показаннями обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та данними, які зафіксовані в протоколі відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_23 та його захисника.

Не можна погодитися і з доводами захисника ОСОБА_12 про непричетність ОСОБА_22 до вчинення хуліганських дій, оскільки всі обвинувачені, по даному епізоду, за виключенням ОСОБА_16 , грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та поводилися особливо зухвало. ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 розпочинали бійку з потерпілим з малозначного приводу, а ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , приєднуючись до неї, не могли не розуміти, що вони, демонструючи грубу силу в громадському місці та в присутності великої кількості відвідувачів розважального закладу, ігнорують існуючі правила поведінки в суспільстві, проявляють відверту зневагу до громадян та порушують їх спокій.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_20 обвинувачується в тому, що разом з ОСОБА_16 , який на початку 2009 року з метою отримання контролю над криміногенною обстановкою у м. Хмельницькому вирішив створити організовану злочинну групу з числа спортсменів, які б могли виконувати його злочинні накази та вчиняти злочини у складі організованої групи.

Основна мета ОСОБА_16 у створенні організованої групи полягала в тому, що група осіб більше трьох чоловік, об'єднана єдиним умислом щодо вчинення хуліганства, зможе ефективно впливати на обрані ним об'єкти підкорення, тобто організована група, носячи у собі об'єднаний характер вчинення хуліганства, буде мати більший вплив щодо деморалізації потерпілих і затруднить чинити ними опір, та в результаті таких дій буде досягнутий максимальний бажаний для нього і членів організованої групи ефект.

Відповідно до розробленого ОСОБА_16 єдиного плану, діяльність групи полягала у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, зухвалій та нахабній поведінці під час перебування в місцях масового відпочинку громадян, відкритої демонстрації власної фізичної сили, зневаги та умисного невиконання встановлених правил поведінки в громадських місцях, з метою провокування конфліктів із охороною закладів та іншими громадянами для подальшого прилюдного їх приниження та заподіяння тілесних ушкоджень.

Вказані сплановані, умисні дії учасників організованої групи були направлені на дестабілізацію нормальної роботи розважальних закладів міста, зниження їх рейтингу серед відвідувачів, що в свою чергу приводило до зменшення прибутків, та навпаки, в той же час демонструвало власникам цих закладів та їх адміністрації, що добрі відносини з членами організованої групи, надання їм дозволів на вчинення дій, які іншим особам вчиняти заборонено (безкоштовного входу у заклад, недотримання вимог щодо одягу (дрескоду), несплата замовлень та ін.) є запорукою спокійної роботи закладу, відсутність конфліктів у ньому і тим самим не тягне зменшення прибутків, а також те, що члени організованої групи, як реальна авторитетна кримінальна сила, зможе забезпечити їм стабільну, безперешкодну діяльність, та в разі виникнення конфліктних ситуацій з конкуруючими групами - для підтримання власного авторитету зможуть їх вирішити шляхом переговорів чи сили.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_16 , користуючись кримінальним авторитетом, який він здобув під час відбуття покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 144 ч. 2 КК України (в редакції 1960р.), в Копиченській виправній колонії № 112 Тернопільської області в період з 1998 року по 2001 рік, де за свої добре виражені лідерські риси та організаторські здібності, був «смотрящим» за вказаною колонією, у 2009 році розповів про свій злочинний план своїм знайомим, а саме: спортсмену - боксеру ОСОБА_17 , кандидату в майстри спорту по боксу ОСОБА_18 та майстру спорту по боксу ОСОБА_20 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення насильницького злочину, і запропонував їм створити організовану групу для укріплення, як його власного кримінального авторитету, так і особисто їх, шляхом демонстрації переваги у силі та здатності вирішувати конфлікти у кримінальному середовищі, залякуванні осіб, які могли становити потенційний інтерес чи загрозу для учасників групи та інших осіб, зухвалої демонстрації зневаги до існуючих норм поведінки та відкритого ігнорування правоохоронних органів, з метою отримання матеріальної вигоди при вирішенні вказаних питань, на що останні дали свою згоду.

Усвідомлюючи, що реалізація такого злочинного плану пов'язана із вчиненням численних протиправних дій, які потребують значних людських та матеріальних ресурсів, ОСОБА_16 довів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 про необхідність підібрати до створеної ними організованої групи нових членів з кола спортсменів-боксерів, які б могли зорганізуватися під його керівництвом для спільної діяльності, з метою безпосереднього вчинення середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких злочинів в якості виконавців цієї організованої групи. ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , діючи на виконання вказівки ОСОБА_16 , підібрали з числа своїх знайомих - мешканців м. Хмельницького, учасників злочинної організованої групи, які за своїми особистими, професійними та діловими якостями мали здатність реалізувати розроблений ОСОБА_16 та схвалений ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 план злочинної діяльності.

Так, упродовж 2009 року до складу організованої злочинної групи під керуванням ОСОБА_16 , крім ОСОБА_20 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , добровільно увійшли вихованці дитячо-юнацької спортивної школи №2 „Авангард”: майстер спорту по боксу ОСОБА_21 , який раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та схильний до вчинення правопорушень, спортсмен-боксер ОСОБА_19 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину та адміністративної відповідальності за розпиття спиртних напоїв в громадських місцях, майстер спорту по боксу ОСОБА_22 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство та розпиття спиртних напоїв в громадських місцях, майстер спорту по боксу ОСОБА_23 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство та розпиття спиртних напоїв в громадських місцях, кандидат у майстри спорту по боксу ОСОБА_24 та інші невстановлені в ході досудового слідства особи, відносно яких виділено окреме провадження.

Стійкість організованої групи виражалася в стабільних, міцних, внутрішніх зв'язках між її учасниками як на особистому так і спортивно-професійному рівнях, організованістю, розробленням єдиного плану з розподілом функцій учасників групи, усвідомленням своєї причетності до відомої, впливової, згуртованої групи, членів якої бояться у місті та здатної фізично покарати осіб, які будуть протистояти членам групи.

ОСОБА_20 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , за вказівкою ОСОБА_16 , довели до відома ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та невстановленим слідством особам розроблений єдиний план з розподілом ролей та функцій учасників групи, направлених на досягнення цього плану усіма учасникам групи.

Згідно розробленого плану та розподілених функцій, ОСОБА_16 взяв на себе роль організатора та виконавця, а ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та невстановлені слідством особи виступили виконавцями злочинів.

Відповідно до розробленого плану вчинення злочинів, відомого, схваленого і підтриманого всіма членами організованої групи, ОСОБА_16 , як організатор і керівник організованої групи, займався організаційно-контролюючою діяльністю, забезпечував безпеку безпосередніх виконавців, керував організованою групою та виробляв тактику, напрямки вдосконалення злочинної діяльності, забезпечував внутрішню і зовнішню безпеку групи, використовуючи тісні зв'язки і зрощування з комерційними структурами для заняття злочинною діяльністю, давав вказівки членам групи щодо вчинення хуліганських дій на території розважальних закладів м. Хмельницького, керівництво яких не виявляло бажання виконувати умови ОСОБА_16 щодо надання права усім членам організованої ним злочинної групи на безкоштовний прохід та поведінку всупереч встановленим правилам.

Таким чином, ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та невстановлені слідством особи, упродовж 2009 року зорганізувались для спільної злочинної діяльності у стійку організовану злочину групу, яка стала відома в м. Хмельницькому під умовними назвами «Боксери» чи «Група Моста» і, згідно розподілених між собою ролей, були готові до вчинення будь-яких злочинів.

З літа 2009 року для підтримання авторитету організованої групи, як реальної кримінальної сили її членами через співака-репера ОСОБА_108 відомого серед мешканців м. Хмельницького як «Макс ТТ», за його ж текстами, оспівувалась існуюча організована група, яку слід боятись та поважати. ОСОБА_110 виконував такі пісні у місцях масового відпочинку громадян м. Хмельницького, зокрема, серед підростаючої молоді, світогляд та життєві цінності яких знаходились ще на етапі активного формування. Такі пісні, як «Дєлай вєтєр», «Кримінал», «Надо заплатить», «Если тебе не страшно», «Твой палач», «Я рожден побеждать» у виконанні ОСОБА_108 зміцнювали кримінальний авторитет групи «Боксерів» чи «Групи Моста» у місті, пробуджували бажання та викликали рішучість і зміцнення наміру у інших членів організованої групи до виконання розробленого злочинного плану вчиняти хуліганські дії, направлені на дестабілізацію нормальної роботи розважальних закладів міста.

Члени організованої злочинної групи в період з 2009 р. до 25.07.2010 р діяли як в повному так і в неповному складі групи.

Проте, на переконання суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів апеляційного суду, наведені обставини не знайшли свого підтвердження дослідженими в суді доказами, а тому обтяжуюча покарання обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 та ОСОБА_24 обставина - вчинення злочинів організованою групою, за всіма епізодами обвинувачення, визнаного судом доведеним, виключена.

Згідно з ч.3 ст.28 КК України, під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки.

Відповідно до роз'яснень п.п. 1, 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями», утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукання співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складення плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи (організації) є утворення стійкого об'єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.

Суди мають досліджувати докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме організованою групою чи злочинною організацією - щодо виду об'єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, відомого всім учасникам групи, тривалості існування, матеріальної бази, кількісного складу, вербування нових членів, структури та ієрархії об'єднання, наявності в нього корупційних зв'язків, існування певних правил поведінки його членів, розподілу між ними функцій тощо. При розгляді багатоепізодних справ судам слід установлювати, на якому етапі злочинної діяльності об'єднання набуло ознак стійкого і до якого саме виду воно належить, маючи на увазі, що нерідко об'єднання зазнає таких змін після вчинення ряду злочинів у простих формах співучасті (групою осіб або групою осіб за попередньою змовою).

Таким чином, організована злочинна група передбачає стійке об'єднання з чітким плануванням дій, розподілом ролей між її учасниками, розроблення та планування дій.

Разом з тим, наведені досудовим слідством обставини вчинення цими особами злочинів в складі організованої злочинної групи з числа спортсменів, створеної ОСОБА_16 , з метою контролю над криміногенною обстановкою у м. Хмельницькому та, згідно з розробленим планом, діяльність якої полягала у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, зухвалій та нахабній поведінці під час перебування в місцях масового відпочинку громадян, відкритої демонстрації власної фізичної сили із охороною закладів та іншими громадянами для подальшого прилюдного їх приниження та заподіяння тілесних ушкоджень, не знайшли свого підтвердження дослідженими в апеляційному суді доказами.

Обвинувачені, кожен зокрема, заперечували свою причетність і участь в діяльності організованої групи.

При цьому, кожен з обвинувачених, визнаючи спільне знайомство, а з окремими і дружні стосунки, пов'язані з проживанням по сусідству, заняттям спортом, спільним проведення часу, наявністю спільних друзів, заперечували про свою обізнаність щодо дій окремих обвинувачених, пов'язаних із вчиненням кримінальних правопорушень в різних місцях м. Хмельницького і в різний час. Такі їх твердження будь-якими доказами не спростовано, тому одночасна їх присутність на місці вчинення кримінального правопорушення обґрунтовано визнана судом недостатнім доказом наявності в їх діях ознаки організованої групи.

Не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і посилання прокурора на існування єдиного плану та його змісту відомого і схваленого всіма учасниками групи щодо вчинення хуліганських дій, що було створене стійке об'єднання обвинувачених, між ними були міцні внутрішні зв'язки, підпорядкування встановленим загальним правилам поведінки, розподіл функцій між ними, оскільки, як було встановлено судом, вчинені обвинуваченими кримінальні правопорушення, за окремими епізодами, мали очевидний, спонтанний характер, в їх діях були відсутні будь-які ознаки планування та зв'язку, який би свідчив про послідовність чи взаємопов'язаність дій обвинувачених.

Суд обґрунтовано відхилив, на підтвердження вказаної обставини, показання свідків ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , так як вони є неконкретними і непослідовними. Посилаючись на факти неправомірної поведінки обвинувачених в розважальних закладах, вони не змогли вказати на кого-небудь з них, як таких, що вчиняли протиправні дії.

Не містять відомостей про ознаки організованої групи і показання свідка ОСОБА_136 , допитаного судом, який лише підтвердив знайомство з окремими обвинуваченими, їх спілкування і товариські відносини між собою, обумовлені спільними заняттями спортом та відпочинком.

Таким чином, в ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено у діях обвинувачених тих ознак, які вказують на вчинення злочинів саме організованою групою, мети її створення, правил поведінки та характеру стосунків, які б забезпечували їх зорганізованість, а тому місцевим судом обґрунтовано встановлено і належним чином мотивовано, що ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 та ОСОБА_24 діяли не у складі організованої групи, оскільки не встановлена наявність постійних міцних внутрішніх зв'язків між обвинуваченими, спільних правил поведінки, виділення серед них організатора чи керівника групи, чіткого визначення ролі кожного з них, високого рівня узгодженості їх дій та єдиного плану, який був би доведений до їх відома.

В свою чергу, прокурор, у поданій апеляційній скарзі, вдавшись лише до перелічення визначених ч.3 ст.28 КК України ознак організованої злочинної групи, при цьому конкретних доказів на підтвердження її стійкості, здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім чи зовнішнім факторам, що можуть її дезорганізувати, не навів, як і не навів переконливих доказів того, що обвинувачені діяли за усім їм відомим та заздалегідь розробленим планом, який би у кожному випадку передбачав чіткий розподіл функцій усіх учасників щодо його досягнення та кінцевої мети.

Більше того з вказаними висновками щодо відсутності в діях обвинувачених будь-яких ознак організованої злочинної групи погодився і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі від 27 листопада 2014 року по даному кримінальному провадженню.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне, вирок місцевого суду щодо обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 в частині кваліфікації їх дій, призначеного покарання і вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_32 скасувати та ухвалити новий вирок.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 за вчинення кримінальних правопорушень, наведених у вироку, колегія суддів враховує, тяжкість скоєних ними злочинів, дані про осіб обвинувачених, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так обвинувачені, кожен зокрема, вчинили злочини, які в силу приписів ст.12 КК України являються тяжкими та середньої тяжкості, за місцем проживання обвинувачені характеризуються позитивно, на обліку в обласних психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебувають, за виключенням ОСОБА_19 , який перебуває на обліку у лікаря нарколога з 15.05.2009 року з приводу побутового пияцтва, без синдрому залежності.

Обвинувачені ОСОБА_23 , ОСОБА_22 та ОСОБА_137 мають вагомі досягнення та звання в спорті. Неодноразово, гідно захищали честь області та України на республіканських та міжнародних змаганнях.

Приймає колегія суддів до уваги стан здоров'я обвинувачених та їх сімей, зокрема, важкі хронічні захворювання у ОСОБА_25 , та наявність у ОСОБА_18 і ОСОБА_25 одного із батьків інвалідів, а також факт виховання без батька ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_25 суд визнає часткове відшкодування заподіяної вчиненням кримінального правопорушення моральної шкоди потерпілій.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновками органів досудового розслідування та прокурора про наявність в діях обвинувачених таких обтяжуючих покарання обставин, як вчинення злочину групою осіб, за попередньою змовою, повторно, тяжкі наслідки завдані злочином, вчинення злочину з особливою жорстокістю, оскільки вказані обставини впливають на кваліфікацію вчинених злочинів, що в силу ч.4 ст.67 КК України, виключає можливість їх повторного врахування, як обставин, що обтяжують покарання, при призначенні такого.

Разом з тим, в матеріалах провадження не встановлено жодного належного та об'єктивного доказу перебування обвинувачених в стані алкогольного сп'яніння не навів таких доказів і прокурор, не встановлено таких і в процесі апеляційного розгляду. За таких обставин, така обтяжуюча покарання обставина, як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, підлягає виключенню з обвинувачення.

Органами досудового слідства обвинуваченим ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , за ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 за ст.296 ч.2, ч.3 КК України інкриміновано вчинення хуліганства, яке супроводжуються особливою зухвалістю та й ще винятковим цинізмом.

Проте, за змістом диспозиції ч.1 ст. 296 КК України особлива зухвалість та винятковий цинізм, є самостійними складами злочину.

Як свідчать матеріали справи, злочинних дій, що супроводжувалися винятковим цинізмом, у ході досудового слідства та у судовому засіданні не виявлено.

Однак органи досудового слідства та прокурор зайво зазначили таку ознаку вчиненого злочину, як його скоєння з винятковим цинізмом.

Отже, з обвинувачення інкримінованого ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 підлягає виключенню висновок органів досудового слідства та прокурора про наявність їх в діях такої кваліфікуючої ознаки вчиненого злочину, як винятковий цинізм.

З врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчинених кожним з обвинувачених кримінальних правопорушень, всіх відомостей про осіб обвинувачених, конкретних обставин провадження, ролі кожного з них при вчиненні кримінальних правопорушень, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про доцільність призначення кожному з підсудних покарання в межах санкцій Особливої частини Кримінального Кодексу України у виді позбавлення волі.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_138 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть близької для неї людини, а саме чоловіка, на суму 500 000 грн., який ніхто з обвинувачених не визнав, суд керується вимогами ч. 2 ст. 1168 ЦК України, відповідно до яких: моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сімєю.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_32 - дружини загиблого ОСОБА_67 .

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_32 , колегія суддів враховує характер і тривалість моральних страждань, пов'язаних з непоправною втратою чоловіка. Також суд, приймає до уваги показання потерпілої ОСОБА_32 , що про смерть чоловіка вона дізналась перебуваючи в лікарні у зв'язку з пологами, пережила від цього тяжкий нервовий стрес, який істотно погіршив і без того важкий стан її здоров'я після народження дитини. На її утриманні залишилось двоє малолітніх дітей, які через смерть батька втратили годувальника. За таких обставин, суд, задовольняючи позов частково, керуючись принципами відповідності, розумності та справедливості, вважає, за необхідне стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на користь ОСОБА_32 кошти у сумі - 350 000 грн., в задоволенні решти цивільних позовів відмовити.

З огляду на те, що потерпілий ОСОБА_139 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , а сума моральної шкоди спричиненої особі, в силу вимог закону, спадкуванню не підлягає, колегія суддів, в силу цих обставин, позбавлена можливості вирішити апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_140 щодо збільшення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, враховуючи, що смерть ОСОБА_60 настала внаслідок протиправних дій ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 стягнута на користь ОСОБА_140 моральна шкода підлягає відшкодуванню солідарно зі всіх обвинувачених.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 411, 413, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_18 , захисника ОСОБА_15 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_18 , захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_25 , захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_22 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_21 , захисника ОСОБА_27 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_21 , прокурора, потерпілих ОСОБА_26 , ОСОБА_28 задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року щодо обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 в частині кваліфікації їх дій, призначеного покарання і вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_32 скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким:

ОСОБА_17 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.2, 296 ч.3 КК України, та призначити йому покарання: