14 липня 2015 року м. Київ К/800/15743/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 810/5298/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП» (далі - Товариство) до ДПІ,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У жовтні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0001052203, № 0001062203 від 3.09.2013 року.
Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.
22 жовтня 2013 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, позов задоволено.
Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0001052203, № 0001062203 від 3.09.2013 року визнані протиправними та скасовані.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що податковим органом не надано суду належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між Товариством та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а первинні документи, складені Товариством та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства.
ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Київського окружного адміністративного суду та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 8.05.2013 року ДПІ направила Товариству запит щодо надання письмових пояснень та документів за господарськими операціями з ТОВ «Магмастіл» за період з 1.01.2012 року до 31.12.2012 року.
На зазначений запит Товариство надало пояснення, що за період з 1.01.2012 року до 31.12.2012 року Товариством була здійснена одна господарська операція з TOB «Магмастіл», на підтвердження чого надані: договір № М28103 від 14.05.2012 року, укладений між Товариством та TOB «Магмастіл»; рахунок-фактури №М 28/380 від 14.05.2012 року; податкова накладна № 243 від 14.05.2012 року; видаткова накладна № М-0002853 від 15.05.2012 року; банківські виписки.
3 вересня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0001052203 щодо зменшення Товариству суми від'ємного значення з податку на прибуток, у розмірі 810,00 грн., № 0001062203 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 202,50 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариству не був наданий наказ ДПІ щодо здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, тому, здійснення даної перевірки, на підставі якої були оформлені акти перевірки № 238/22-01/00203140, № 238/22-03/00203140 від 27.08.2013 року, є протиправним.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Згідно з п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7. цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8. цієї статті.
Товариство не отримувало від ДПІ акти перевірки № 238/22-01/00203140, № 238/22-03/00203140 від 27.08.2013 року, у зв'язку з чим податковий орган позбавив Товариство можливості подання заперечень відносно висновків перевірки чи фактів і даних, викладених в акті перевірки передбачених п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником4) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що надіслання акту перевірки контролюючим органом платнику податків є обов'язковою підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, а тому не направлення на адресу Товариства зазначених актів перевірки свідчить про неправомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.