14 липня 2015 року м. Київ К/800/38810/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Уренгойська дирекція житлового будівництва" постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 листопада 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі за позовом ЗАТ "Уренгойська дирекція житлового будівництва" до Бердянської міської ради, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання протиправними та скасування рішень,
Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними та часткове скасування рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 04.09.2006 № 20, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки третім особам, а також рішення міської ради від 05.04.2007 р. № 15, в частині пунктів 4.1., 6.12., 6.13., яким передано у приватну власність тертім особам земельні ділянки по АДРЕСА_1. Крім того, оскаржив рішення міської ради від 26 липня 2007 року №14 в частині надання ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 листопада 2012 року позов задоволено частково. П.9 рішення Бердянської міської ради від 04.09.2006 р. № 20 «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки» в частині надання дозволу ОСОБА_5 на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0525 га, розташованої по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - визнано протиправним та скасовано; п. 22 рішення міськради від 04.09.2006 № 20 «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки» в частині надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га, розташованої по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - визнано протиправним та скасовано; п.23 рішення міськради від 04.09.2006 р. № 20 «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ідолянки» в частині надання дозволу ОСОБА_7 на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 06 га, розташованої по АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - визнано протиправним та скасовано. В задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування п. 38 рішення міськради від 04.09.2006 р. № 20 «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки в частині надання дозволу ОСОБА_8 на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га, розташованої по АДРЕСА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року рішення першої інстанцій скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, посилаючись на допущені судами порушень норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням міської ради № 20 від 04.09.2006 р. надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговуваннями житлового будинку, господарських будівель та споруд відповідно: п.9 ОСОБА_5 орієнтованою площею 0,0525 га розташованої по АДРЕСА_2 ; п.22. ОСОБА_6 орієнтованою площею 0,06 га, розташованої по АДРЕСА_3, п.23. ОСОБА_7 орієнтованою площею 0,06 га, розташованої по АДРЕСА_4, та п.38. ОСОБА_8 орієнтованою площею 0,1 га, розташованої по АДРЕСА_5.
Згідно п.9 рішення міської ради від 26 липня 2007 року №14 передано у приватну власність ОСОБА_4 в межах норм безоплатної приватизації зальну ділянку по АДРЕСА_5. Рішенням міської ради № 15 від 05 квітня 2007 року передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки, які перебувають в користуванні, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд: 4.1. ОСОБА_5 по АДРЕСА_2; 6.12. ОСОБА_6 по АДРЕСА_3; 6.13. ОСОБА_7 по АДРЕСА_4.
На підставі зазначених рішень третім особам були видані державні акти на право власності на земельні ділянки.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову правомірно врахував, що відповідно до рішення міської ради від 24 листопада 2005 року №49 право постійного користування земельною ділянкою, наданою ОП «Уренгойська дирекція житлового будівництва», правонаступником якої є позивач, було припинено. При цьому рішенням господарського суду, яке набрало законної сили у задоволенні позову про визнання недійсним цього рішення міської ради було відмовлено. Наведене дало підстави для обґрунтованого висновку про припинення прав позивача на земельну ділянку щодо якої в подальшому були прийняті оскаржувані рішення.
Крім того, Конституційний Суд України у пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Прийняті міською радою рішення про передачу третім особам у власність земельної ділянки є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Скасування таких рішень не породжує наслідків для власників земельних ділянок, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
У зв'язку з цим, Верховний Суд України у постанові від 11 листопада 2014 року у справі №21-405а14 зазначив, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки такі рішення органу місцевого самоврядування вичерпали свою дію шляхом виконання. Їх скасування не породжує наслідків для власників земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право власності і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах, а обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
За викладеного судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Уренгойська дирекція житлового будівництва" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець