Справа № 2/2506/2620/11
19.10.2011 року
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого -судді Требух Н.В.
при секретарі - Рудик Є.В.,
за участю відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Незалежна страхова компанія”до ОСОБА_1 Мушегі, третя особа Приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “княжа Воєнна ОСОБА_2 Груп”про стягнення в порядку регресу, -
Позивач звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення компенсації страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 1039 грн. 63 коп. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.02.2009 року сталося ДТП за участі транспортного засобу “Ніссан Мурано”, який належить ОСОБА_1 та “Рено Меган”, який належить ОСОБА_3 Внаслідок ДТП автомобілю “ОСОБА_4 шкоду на суму 3251 грн. 64 коп. Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 20.03.2009 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП. Згідно з договором добровільного страхування транспортного засобу, укладеного між ВАТ СК “Правекс-Страхування”та ОСОБА_3, 17.04.2009 року ВАТ “Незалежна Страхова Компанія”здійснило виплату страхового відшкодування на суму 2962 грн. 86 коп., також було проведено оплату за авто товарознавче дослідження в сумі 500 грн., що в сумі становить 3492 грн. 49 коп. 23.03.2010 року ЗАТ СК “Княжа”, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, виплатила ВАТ “Незалежна Страхова Компанія”2452 грн. 86 коп., що на 1039 грн. 63 коп. менше понесених витрат.
Представник позивача в судове засідання не з”явився, просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримує.
Відповідач позов не визнав.
Судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ПАТ “українська страхова компанія “Княжа Воєнна ОСОБА_2”, представник якої до суду не з”явився, надав письмові пояснення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.
30 квітня 2008 року було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу № 775304 між ВАТ “Незалежна страхова компанія”, правонаступником якої є ПАТ “Незалежна страхова Компанія”, та ОСОБА_3, згідно з яким було застраховано транспортний засіб “РЕНО МЕГАН”, державний номер НОМЕР_1
17.02.2009 року об 10-30 год. відповідач по справі ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м. Чернігові по вул.Кільцева, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не прибіг за допомогою сторонніх осіб, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований позаду автомобіль “Рено”днз. СВ 3222 АК, в результаті ДТП автомобілі отримали механічних пошкоджень.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.03.2009 року було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 340 грн.
18.02.2009 року до позивача звернувся страхувальник -ОСОБА_3 із повідомленням про настання страхового випадку. Розмір матеріального збитку відповідно до висновку № Т-9133 автотоварознавчого дослідження було визначено в сумі 3251,64 грн. з урахуванням 20% ПДВ, 2709,70 грн. без урахування 20% ПДВ. Позивач сплатив за проведення авто товарознавчого дослідження 500 грн. експертній фірмі “Еталон”(а.с. 36).
Платіжним дорученням №1827 від 17.04.2009 року ВАТ “Незалежна страхова компанія”було перераховано на розрахунковий рахунок, вказаний ОСОБА_3, суму в розмірі 2992, 49 грн., з яких страхове відшкодування становить 2962 грн. 86 коп. та 1% РКО, що становить 29 грн. 63 коп. (а.с.36).
У відповідності із ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована в ЗАТ “СК Княжа”, строк дії договору з 17.02.2009 року по 16.02.2010 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну ( на одного потерпілого) 25500 грн., франшиза 510 грн.
15.01.2010 року позивачем на адресу ЗАТ СК “Княжа” була направлена претензія на суму 3492 грн. 49 коп., з яких 2962,86 грн. виплачене страхове відшкодування та 500 грн. витрати понесені безпосередньо позивачем за складання товарознавчого висновку. На підставі даної претензії було проведено виплату страхового відшкодування позивачу в сумі 2452 грн. 86 коп., що підтверджується випискою банку та поясненнями третьої особи.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”від 01.07.2004 року, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої
настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно зі ст. 22 вищевказаного Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 9 Закону України “Про страхування”, страхове відшкодування -страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Розмір страхового відшкодування, яке було виплачено страхувальнику ОСОБА_3 становить 2962,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.36). Додаткові витрати в сумі 500 грн. затрат на проведення дослідження та 29,63 грн. 1% РКО понесені безпосередньо позивачем (страховиком) не є розміром прямого збитку, якого зазнав страхувальник, а отже не відносяться до суми страхового відшкодування, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Згідно ст..12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюється розмір франшизи. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Як вбачається з матеріалів справи страхове відшкодування, виплачене АТ “Українська страхова компанія “Княжа Воєнна ОСОБА_2 Груп”було зменшено на 510 грн. франшизи.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 510 грн. франшизи.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 Мушегі на користь Публічного акціонерного товариства “Незалежна Страхова Компанія” 510 (п'ятсот десять) грн. в рахунок виплаченого страхового відшкодування та судові витрати в розмірі 83 (вісімдесят три) грн.. 79 (сімдесят дев”ять) коп..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя