16 липня 2015 року м. Київ К/800/29622/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Швець В.В. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Полтавській області , треті особи: Голова комітету кредиторів у справі про банкрутство ОСОБА_3, Полтавська міська рада, Полтавське обласне міжгосподарське виробниче об'єднання по агропромисловому бyдiвництвy "Полтавоблагробуд", про визнання дій протиправними,
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління юстиції у Полтавській області з вимогами про визнання протиправними дій Головного управління юстиції у Полтавській області в частині зазначення порушень відповідачем як арбітражним керуючим: п. 1.2 гл. 1 розд. ІІІ, п. 6.6 розд. VІ Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013р. №447/5, в частині забезпечення офісу арбітражного керуючого зв'язком електронної пошти, доступом до всесвітньої мережі Інтернет; ч. 6 ст. 3-1; ч. 2 ст. 22; абз. 2 ч. 1 ст. 23; абз. 10 ч. 1 ст. 25; ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) в частині формування ліквідаційної маси і передання об'єктів житлового фонду та об'єктів комунальної інфраструктури до комунальної власності територіальній громаді; ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) в частині виявлення і закриття банківського рахунку; абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) в частині завершення підприємницької діяльності банкрута в акті планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 27.09.2013р. № 10; визнання протиправним та скасування "Розпорядження про усунення порушень" від 01.10.2013р. № 2 Головного управління юстиції у Полтавській області.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано "Розпорядження про усунення порушень" від 01.10.2013р. № 2 Головного управління юстиції у Полтавській області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про скасування "Розпорядження про усунення порушень" від 01.10.2013р. № 2 Головного управління юстиції у Полтавській області обґрунтовані та доведені. Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність працівників органу з проведення перевірки арбітражного керуючого є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання даним суб'єктом вимог чинного законодавства, а тому акт перевірки і дії посадових осіб органу з проведення перевірки та зі складення цього акта не створюють жодних правових наслідків для арбітражного керуючого, не змінюють стану його суб'єктивних прав.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014р. апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Полтавській області задоволено, апеляційну скаргу Полтавської міської ради задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. по справі № 816/6396/13-а скасовано в частині визнання протиправним та скасування "Розпорядження про усунення порушень" від 01.10.2013р. № 2. В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014р. по справі залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного розпорядження від 01.10.2013р. № 2 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Представником відповідача надано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції у справі залишити без змін.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.10.2003р. по справі №7/262 порушено провадження у справі про банкрутство Житлово-комунальної контори "Полтавоблагробуд".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.09.2011р. у справі №7/262 ліквідатором Житлово-комунальної контори "Полтавоблагробуд" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 з наданням йому повноважень відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судами також встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.01.2014р. ліквідатором Житлово - комунальної контори "Полтавоблагробуд" призначено арбітражного керуючого Кіпрача С.І., повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_2 припинено.
В період з 12.09.2013р. по 18.09.2013р. Головним управлінням юстиції в Полтавській області на підставі плану-графіку перевірок на ІІІ квартал 2013 року, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.06.2013р. №1248/5, проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2, за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 66. Предметом перевірки була відповідність діяльності арбітражного керуючого вимогам, зазначеним у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у відповідній редакції), а також дотримання ним вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці за період, що підлягає плановій перевірці.
Перевірка проводилася на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5, та Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2013 року №447/5.
Арбітражним керуючим ОСОБА_2. 25.09.2013р. надані зауваження (пояснення, заперечення) до Довідки про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 18.09.2013р. №10.
За наслідками перевірки Головним управлінням юстиції в Полтавській області складено акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 27.09.2013р. №10, в якому зафіксовано порушення арбітражним керуючим п. 7 ч. 2 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимоги абз. 1 п. 2.2 Порядку подання арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов'язкових відомостей (інформації) затвердженого в Міністерстві юстиції України 21.03.2013р. за № 148/22680, в частині своєчасного подання звітності за липень 2013 року, в частині забезпечення офісу арбітражного керуючого зв'язком електронної пошти, доступом до всесвітньої мережі Інтернет; частини 6 ст. 3-1; ч.2 ст.22; абз.2 ч.1 ст. 23; абз.10 ч.1 ст.25; ч.1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19 січня 2013 року) в частині формування ліквідаційної маси і передання об'єктів житлового фонду та об'єктів комунальної інфраструктури до комунальної власності територіальній громаді; ч. 7 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19 січня 2013 року) в частині виявлення і закриття банківського рахунку; абзацу 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19 січня 2013 року) в частині завершення підприємницької діяльності.
За результатами проведеної Головним управлінням юстиції в Полтавській області планової виїзної перевірки арбітражного керуючого на підставі акту перевірки від 27.09.2013р. №10, Головним управлінням юстиції в Полтавській області 01.10.2013р. прийнято розпорядження №2 про усунення у термін до 01.11.2013р. (включно) арбітражним керуючим порушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом апеляційної інстанції вказано, що порядок проведення перевірки позивачем не оскаржувався, проте ОСОБА_2 не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки, у зв'язку з чим просив визнати дії по формуванню в акті перевірки вищезазначених висновків протиправними.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Судами правильно враховано, що висновки, викладені в акті перевірки не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є носієм доказової інформації.
Висновки акта перевірки не змінюють стану суб'єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов'язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, а проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за дотриманням особою вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування "Розпорядження про усунення порушень" від 01 жовтня 2013 року № 2 Головного управління юстиції у Полтавській області.
Відповідно до п. 4.29 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011р. №1707/5, Головне управління юстиції у Полтавській області здійснює за дорученням Міністерства юстиції України контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють перевірки згідно Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013р.№1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за №1113/23645.
Цим Порядком встановлено, зокрема процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
Як зазначалося, Головним управлінням юстиції у Полтавській області на підставі Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих на III квартал 2013 року проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 та на виконання п. 5.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) складено та підписано Довідку про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 18.09.2013р. № 10.
Відповідно до п. 6.7 Порядку контролю у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень.
Пунктом 6.7.1 Порядку контролю передбачено, що орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.
Зважаючи на матеріали справи та досліджені судами докази колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про наявність порушень зі сторони позивача Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджені наказом Мінюсту від 15.03.2013 р. № 447/5.
Судом також надано правильну оцінку обставинам справі в частині порушення вимог ч. 6 ст. 3-1, ч. 2 ст. 22, абз.2 ч.1 ст.23, абз. 10 ч. 1 ст. 25, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону до 19.01.2013р.).
Відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у відповідній редакції) при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
За змістом ч. 2 ст. 22 вказаного Закону строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
Як встановлено судами, постановою Господарського суду Полтавської області від 23.11.2006р. Житлово- комунальна контора "Полтавоблагробуд" визнана банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура. Ухвалою господарського суду від 11.12.2007р. строк ліквідаційної процедури ЖКК продовжено на шість місяців.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.
За результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого від 18.09.2013р. № 10 встановлено рух коштів, зокрема надходження і видатки, які відображені на поточному рахунку підприємства, відкритому в Полтавському відділенні ПАТ Укрсоцбанк", та в касовій книзі підприємства протягом здійснення позивачем обов'язків ліквідатора, що свідчить про здійснення підприємницької діяльності банкрутом.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Однак, під час проведення перевірки арбітражним керуючим надано копію звітності за формою 4-ПН про заплановане вивільнення 16 працівників ЖКК, яка подана 26.04.2013 р. до Полтавського міського центру зайнятості. Разом з тим, на час проведення перевірки вивільнення працівників не відбулось, а за поточний рік з кадрових питань прийнято 21 наказ, з яких 19 - про прийняття на роботу в якості обслуговуючого персоналу гуртожитку.
Згідно з п.п. 14, 15 Статуту житлово-комунальної контори Полтавського обласного міжгосподарського виробничого об'єднання по агропромисловому будівництву "Полтавоблагробуду" майно передане в користування житлово- комунальній конторі знаходиться в повному господарському віданні, здійснюючи право повного господарського відання, контора вчиняє відносно нього будь-які дії, які не суперечать статуту і закону про підприємство. Майно контори становить статутний фонд, основні та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( в редакції Закону, чинній до 19.01.2013р. ) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Cтаття 26 вказаного Закону, який є спеціальним Законом, що регулює правовідносини в процедурі банкрутства, передбачає обов'язкову передачу у разі банкрутства підприємства об'єктів житлового фонду та комунальної інфраструктури, що були виявлені в ході ліквідаційної процедури, до комунальної власності відповідних територіальних громад.
З урахуванням імперативних приписів статті 26 вищезазначеного Закону визначені вище об'єкти, майнові активи, щодо яких встановлений виняток на включення до ліквідаційної маси банкрута, не можуть бути підставою для арбітражного керуючого для включення переліченого майна до складу ліквідаційної маси і відчуження майна, оскільки це суперечить правилам формування ліквідаційної маси, встановленим ст. 26 Закону.
Апеляційним судом обґрунтовано взято до уваги, що на час проведення перевірки гуртожиток не передано в установленому порядку до комунальної власності територіальної громади, що є порушенням ч. 1 ст. 26 Закону (в редакції Закону, чинного до 19.01.2013 р.) в частині формування ліквідаційної маси і передання об'єктів житлового фонду та об'єктів комунальної інфраструктури до комунальної власності територіальній громаді. Таким чином, правильними є висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства стосовно строків ліквідаційної процедури, неналежне формування ліквідаційної маси, ведення підприємницької діяльності, що свідчить про не сумлінність дій арбітражного керуючого по відношенню до боржника.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Кочан В.М.
судді Пасічник С.С.
Швець В.В.