01 липня 2015 року м. Київ К/800/3935/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зайцева М.П.,
суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,
за участю секретаря судового засідання- Бруя О.Д.,
представника позивача - Мудрик М.В.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Приватного підприємства "Восход-України" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі № 810/4329/14 за позовом Приватного підприємства "Восход-України" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство "Восход-України" (далі - ТОВ "Восход-України") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 червня 2014 року №0000782201/1814, 0000702201/1815, 0000712201/1816, 0000692201/1817.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 27 червня 2014 року №0000702201/1815, №0000712201/1816, №0000692201/1817. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами першої, апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови позовних вимог та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до довідки АБ №473694 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ПП "Восход-України" зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 11 червня 1991 року та перебуває на обліку в ДПІ.
З 11 квітня 2014 року по 14 травня 2014 року, посадовими особами податкового органу, проведено планову виїзну перевірку ПП "Восход-України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року.
За результатами перевірки складений акт від 04 червня 2014 року №1435/220/14279843, в якому зазначено порушення, зокрема, пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, абзац 2 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" та абзацу 3 пункту 2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, абзацу 4 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".
За висновками акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 27 червня 2014 року №0000782201/1814, яким до позивача на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 86 043,85 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Касовими операціями є операції, під час яких грошові кошти переміщуються у вигляді готівки, облік яких здійснюється відповідно до вимог Постанови правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення № 637).
Касові операції здійснюються на підставі належним чином оформлених документів, а саме прибуткових, видаткових касових ордерів та інших прирівняних документів.
Відповідно до п. 1.2 Положення № 637, видаткові касові ордери в свою чергу, є первинними документами, що застосовуються для оформлення видачі готівки під звіт, тобто засвідчують витрачання грошових коштів підзвітною особою за цільовим призначенням.
Пунктом 3.4. розділу 3 Положення № 637 передбачено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Згідно з пункту 7.37 розділу 7 Положення № 637, під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівникам іншому тощо.
Відповідно до пункту 7.39 розділу 7 Положення № 637, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо.
Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.
Згідно з пунктом 7.41 розділу 7 Положення № 637, під час перевірки правильності оформлення видачі готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів, а також слід звертати увагу на повне і своєчасне звітування підзвітних осіб у разі використання ними під час відрядження значних сум підзвітних коштів для вирішення господарських питань.
Відповідно до пункту 7.47 розділу 7 Положення для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).
Незалежно від того, чи видавалися гроші працівнику під звіт або він придбав товар (роботи, послуги) на потреби підприємства за власні кошти, такий працівник подає звіт та оригінали підтверджуючих документів.
Крім того, невикористання підзвітною осою виданих підприємством коштів не звільняє від обов'язку щодо складання звіту.
Зі змісту пункту 2.11 Положення №637 вбачається, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Відповідно до підпункту 170.9.2. пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також, постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 одержані з каси ПП "Восход-України" готівкові кошти на підставі видаткових касових ордерів від 10 вересня 2012 року на суму 7000,00 грн., від 11 вересня 2012 року на суму 7000,00 грн., від 12 вересня 2012 року на суму 15000,00 грн., від 13 вересня 2012 року на суму 15000,00 грн., від 17 грудня 2013 року на суму 15000,00 грн., від 18 грудня 2013 року на суму 15000,00 грн., від 19 грудня 2013 року на суму 30000,00 грн.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем вірно встановлено порушення позивачем правил видачі готівкових коштів, оскільки звіти про використану готівку підзвітною особою не складались.
Колегія суддів також погоджується з думкою судів щодо висновків податкового органу про не оприбуткування ПП "Восход-України" готівкових коштів у розмірі 12 358,77 грн. з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 02 серпня 2012 року ПП "Восход-України" здійснювало виплату заробітної плати, згідно відомості на виплату коштів №В040.
Проте, відповідно до висновків акту перевірки, в наданому до перевірки аркуші касової книги підприємства за 02 серпня 2012 року сума коштів, отримана підприємством та видана на виплату заробітної плати не зазначена.
Оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; касова книга - це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; книга обліку доходів і витрат - це документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України. Зазначене передбачено пунктом 1.2 глави 1 Положення № 637.
Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Положення № 637, для забезпечення здійснення розрахунків готівкою, підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися (пункт 4.3 цього Положення).
Виходячи з зазначеного, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у касовій книзі підприємства на підставі касових документів.
Враховуючи, що позивач у перевіреній господарській одиниці проводив готівкові розрахунки без застосуванням реєстратора розрахункових операцій, відтак оприбуткуванням готівки для нього є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства на підставі касових документів.
Суди встановили, що у касовій книзі виплата заробітної плати за 02 серпня 2012 року на підставі відомості №В040 на суму 12 358,77 не відображена, водночас, представник позивача зазначив, що не оприбуткування коштів відбулось за механічної помилки касира у даті відомості №В-040.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95, у разі порушення фізичними або юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлені НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Колегія суддів погоджується з висновком судів про обґрунтованість висновку податкового органу щодо неоприбуткування готівки позивачем та правомірне нарахування штрафних санкцій позивачу за порушення пункту 2.6 статті 2 Положення № 637 через невідповідність даних відомості на виплату грошей №В-040 даним касової книги.
Викладене свідчить, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000782201 від 27 червня 2014 року .
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Восход-України" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі № 810/4329/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: