Справа № 2-а-1498/09/1570
23 червня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді Вовченко О.А.,
при секретарі Кравець Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси про поновлення строку звернення до суду та про зобов'язання відповідача - Управління пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси - нарахувати та виплатити позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3885 грн. 30 коп., суд -
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 161-163 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси провести перерахунок та виплатити дитині війни - ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя Вовченко О.А.
Справа № 2-а-1498/09/1570
23 червня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді Вовченко О.А.,
при секретарі Кравець Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси про поновлення строку звернення до суду та про зобов'язання відповідача - Управління пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси - нарахувати та виплатити позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3885 грн. 30 коп., суд -
ОСОБА_1, 12 січня 2009 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення строку звернення до суду та про зобов'язання відповідача - Управління пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3885 грн. 30 коп. В адміністративному позові ОСОБА_1, посилаючись на ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зазначив, що він є дитиною війни, та йому повинен відповідач - Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак за період з 2006 року по 31 грудня 2008 року йому не виплачувалося підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні 11.06.2009 року було замінено неналежного відповідача - Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області на належного - Управління пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси
В судове засідання позивач, ОСОБА_1, не з'явився, проте надав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Представник відповідача надав до суду заперечення на адміністративний позов та зазначив, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст.28, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом, а не для визначення надбавок. Згідно ст. 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”, встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. У 2006 році урядом не розроблено порядок надання пільг передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та протягом 2006 року відсутні підстави для здійснення доплат. Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” призупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та передбачена виплата підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які є інвалідами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно п. 21 та 41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення, в розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Дітям війни виплачувалося підвищення до пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2008 року - по 47 гривен, з 01.04.2008 року - по 48,10 гривен, з 01.07.2008 року - по 48,20 гривен.
Представник відповідача до суду не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, проте представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника від Управління пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Громадянин України - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», і має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи: паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.3) та посвідченням № НОМЕР_2, в якому зазначено, що позивач є дитиною війни (а.с.5).
ОСОБА_1, знаходиться на пенсійному обліку в Приморському районні м. Одеси, та відповідач зобов'язаний здійснювати перерахунок та виплату пенсії, а також підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” зупинено на 2006 рік, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Та відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", виключено п. 17 ст. 77 та ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 викладена в новій редакції, та закріплено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - у 2006 році запроваджуються з 1 січня 2006 року, поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Перевіривши законодавчі акти України , судом встановлено, що в 2006 році Кабінетом Міністрів не запроваджувалися порядок та виплати пільг дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Положення ст. 77, 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» є чинними оскільки не визнавалися Конституційним судом неконституційними, а тому позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача
нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу з 01 січня 2006 року по 01.01.2007 року не підлягають задоволенню.
Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами), дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами) зупинено на 2007 рік.
Проте згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами), яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнано таким, що не відповідає Конституції України (визнано неконституційним).
В ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що з 09.07.2007 року - з дня прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 відновлено право позивача - ОСОБА_1, на нарахування та отримання підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік, та про внесення змін до деяких законоданчих актiв України” вiд 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України „Про соцiальний захист дiтей вiйни”, викладена в новiй редакції визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту”) до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Позивачу з 1 сiчня 2008 року виплачувалось підвищення до пенсiї - надбавка, встановлена для учасників війни, як передбачено ст. 6 Закону України „Про соцiальний захист дiтей вiйни” у редакції вiд 01 сiчня 2008 року, у розмiрi 10% прожиткового мінімуму.
22 травня 2008 року, Конституційним Судом України прийнято рішення № 10-рп/2008, згідно якого положення, п. 36-100 роздiлу II “Внесення змiн до деяких законодавчих актiв України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними.
З 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмiрi 30 % мiнiмальної пенсiї за віком.
Судом встановлено, що позивачу виплачувалося в 2008 році підвищення до пенсії у розмірах: з 01.01.2008 року - по 47 гривен, з 01.04.2008 року - по 48,10 гривен, з 01.07.2008 року - по 48,20 гривен, та з 01.10.2008 року - по 49,80 гривен.
Розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, та визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не бере до уваги посилання відповідачів на ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30 % мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.
Згідно із статтею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Позивач повинен був здійснювати нарахування та виплату відповідачу підвищення до пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте в 2007 році виплати позивачу як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги взагалі не здійснювалися.
Згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік, та про внесення змін до деяких законодавчих актiв України”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає з 01 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень. Позивачу виплата здійснювалася у розмiрi 10 % прожиткового мінімуму.
Відповідно до положень ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
При розгляді справи встановлено що в 2007 році з дня прийняття рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року відновлено право позивача, на нарахування та отримання підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком та в 2008 році з дня прийняття рішення Конституційним Судом України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмiрi 30 % мiнiмальної пенсiї за віком, однак в зазначені терміни відповідач не нараховував та не виплачував позивачці підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, а за таких обставин, суд вважає , що позивачем не пропущено строку звернення до суду.
З урахуванням зазначеного, посилання позивача в позові з вимогою відновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених його прав, суд вважає безпідставним, вимога про застосування строку на звернення до суду може розглядатися судом в разі порушення прав сторони. При розгляді даної адміністративної справи по суті, судом не встановлено порушень прав позивача в 2006 році, а тому і не вбачається підстав для вирішення приписів ст. 100 КАС України.
Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги позивача про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси нарахувати та виплатити недоплачену допомогу до пенсії в сумі 4172 грн. 40 коп., підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, у розмiрi 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, якi втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 161-163 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Приморському районні м. Одеси провести перерахунок та виплатити дитині війни - ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 23.06.2009 року.
Суддя Вовченко О.А.