Справа № 2-а-12088/08/1570
«26» березня 2009 року
11год.44хв.
Зала судових засідань №13
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Павелко Д.Ю.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1, в якій позивачка просить суд визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради та зобов'язати відповідача нарахувати на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до трьох років за 2007-2008р.р. в сумі 4994грн. та в подальшому зобов'язати сплачувати згідно законодавства. Також позивачка просить суд поповнити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 12.08.2007р. по 31.11.2008р.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що відповідно до вимог законодавства допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, тоді як вказана допомога виплачується у розмірі значно нижчому, а на звернення позивачки до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про здійснення перерахунку допомоги з часу призначення та виплату заборгованості останнє відповіло відмовою. Також позивачка зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення абзацу третього частини другої ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік», відповідно до якої у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2008р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 24.12.2008р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 24.12.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 18.02.2009р., з наступним відкладенням на 26.03.2009р.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (вхід.№1958 від 22.01.2008р.), посилаючись, зокрема, на правомірність своїх дій у зв'язку з тим, що з квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку позивачка отримувала, як працююча і застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно Закону України" Про загальнообов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року №2240 (в редакції до 28.12.2008 року) та постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 р.№ 13, яка була чинною до 31.12.2007 року. З 1 січня 2008 року вищевказана допомога почала призначатись згідно Закону України №6 від 27.03.1992р. „Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Також відповідач зазначає, що згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, який встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму", проте в п.5 Прикінцевих положень вищезгаданого Закону вказується, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплатам до прожиткового мінімуму. Ст.56 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік" вказує що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотки прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, позивачці була здійснена виплата допомоги виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму. Також відповідач зазначає, що з 01.01.2008р. вступили в силу зміни до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 27.03.1992р. №6 в редакції від 28.12.2007р., де зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатним осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Також відповідач зазначив, що відповідно до ст..4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України. Крім того, відповідач у запереченнях на позов вказує, що не заперечує проти перерахування державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до трьох років за період з 17.12.2007р. по 31.12.2007р. за умови проведення додаткового фінансування на ці цілі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивачки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 є матір'юОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується відповідачем у запереченнях на позов та не заперечується позивачкою, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з 12 грудня 2007р. та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до довідки від 16.01.2009р. ОСОБА_1 за період з грудня 2007р. по листопад 2008р. виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у загальному розмірі 2339,62грн.
На звернення позивачки до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплату допомоги по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради листом від 03.11.2008р. №50/2311 відповіло відмовою у задоволенні вимог ОСОБА_1 на підставі того, що виплати були здійснені відповідно до вимог ст..56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".
На думку суду, зазначені дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради щодо невиплати позивачці допомоги по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за грудень 2007р. суперечать чинному законодавству України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі по тексту - Закон) громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-XII допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога (до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI).
Згідно з п.3 Прикінцевих положень вказаного закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.14 України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Як вбачається з п.22 Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (до внесення змін Постановою Кабінету міністрів України №57 від 22.02.2008р.) відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Однак дію абзацу першого пункту 22 зупинено на 2007 рік згідно з Постановою Кабінету міністрів України №13 від 11.01.2007р.)
Відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"
Відповідно до абзацу третього частини другої ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 р. №13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» (який втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. №57) встановлено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір). Також постановою зупинено на 2007 рік дію абзаців першого - третього пункту 13 та абзацу першого пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік", було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
В абзаці 8 п.4 Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Згідно з ч.2 ст.154 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років становить з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, за грудень 2007р. позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими.
Підпунктом 7 пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI частину першу статті 15 викладено в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";
До того ж підпунктом 8 пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викладено у такій редакції: "3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".
Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI не змінювалися, неконституційними не визнавалась, отже є чинними, а тому відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 за 2008р. задоволенню не підлягають, оскільки спірні виплати здійснювались Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради згідно з чинним законодавством
Також, як вбачається з п.22 Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» (в редакції постанови Кабінету міністрів України №57 від 22.02.2008р.) відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
При розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету, та що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). В зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України „Про державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lex specialis/. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину не виконання своїх зобов'язань (п.26 рішення Кечко проти України).
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Однак, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність та ґрунтовність виплати позивачці не у повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку за грудень 2007р. та вчинення дій по відмові позивачці у здійсненні належного перерахунку виплат допомоги по догляду за дитиною до 3-х років на підставах, що передбачені Конституцією та законами України.
Строк звернення до суду з позовними вимогами за грудень 2007р. позивачкою не був пропущений, оскільки адміністративний позов подано 14.11.2008р., тому питання поновлення цього строку в цій частині вимог не повинно вирішуватись судом за заявою ОСОБА_1, а в іншій частині у задоволенні позову суд відмовляє у зв'язку з їх безпідставністю.
Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу ніж зазначена у п.п.1-8 ч.2 цієї статті постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, виходячи з чого резолютивна частина постанови має бути викладена в редакції, що гарантує виконання судової постанови та отримання позивачкою спірних виплат.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради підлягають задоволенню в частині вимог, що стосуються визнання неправомірною бездіяльності Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради щодо виплати у повному обсязі ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. та зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до 3-х річного віку виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за грудень 2007року
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради щодо виплати у повному обсязі ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Кірова, 8) нарахувати на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до 3-х річного віку виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за грудень 2007року.
4. В Іншій частині позовних вимог відмовити.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано «31» березня 2009р.
Суддя Аракелян М.М.