Справа № 2-а-431/09/1570
«15» червня 2009 року
12год.14хв.
Зала судових засідань №210
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Шармонова В.О.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1, в якій позивачка просить суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради нарахувати та сплатити їй недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до досягнення нею трирічного віку за період зІНФОРМАЦІЯ_1 року по 01.01.2009 року в розмірі 7941грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що відповідно до вимог законодавства допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, що складає 1067грн., тоді як вказана допомога виплачується у розмірі значно нижчому, а на звернення позивачки до Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про здійснення перерахунку допомоги з часу призначення та виплату заборгованості у сумі 7941грн. останнє відповіло відмовою. Також позивачка зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік», якими визначалися розміри спірних витрат.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись, зокрема, на правомірність своїх дій у зв'язку з тим, що за 2007р. допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку позивачка отримувала згідно Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" та постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 р.№ 13, яка була чинною до 31.12.2007 року. З 1 січня 2008 року вищевказана допомога почала призначатись згідно Закону України №6 від 27.03.1992р. „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", постанови Кабінету Міністрів №1751 „ Про затвердження і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми". Ст.56 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік" вказує що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотки прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, позивачці була здійснена виплата допомоги виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму. Також відповідач зазначає, що з 01.01.2008р. вступили в силу зміни до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 27.03.1992р. №6 в редакції від 28.12.2007р., де зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатним осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Тому щомісячні виплати позивачки з 01 січня 2008р. складали 130 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивачки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідачем у запереченнях на позов, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради з березня 2007р. та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначену з 15.05.2007р. по 09.03.2010р. в розмірі 130грн. щомісячно.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 за період з березня 2007р. по грудень 2008р. виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у загальному розмірі 2730грн. Вказана обставина відповідачем не заперечується.
На звернення позивачки до відповідача про здійснення перерахунку та виплату допомоги по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради листом від 08.10.2008р. №9802 відповіло відмовою у задоволенні вимог ОСОБА_1 на підставі того, що відповідно до п.22 Постанови Кабінету Міністрів №1751 від 27.12.2001р. „Про затвердження і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
На думку суду, зазначені дії Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо невиплати позивачці допомоги по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. суперечать чинному законодавству України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі по тексту - Закон) громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-XII допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога (до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI).
Згідно з п.3 Прикінцевих положень вказаного закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.14 України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Як вбачається з п.22 Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (до внесення змін Постановою Кабінету міністрів України №57 від 22.02.2008р.) відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Однак дію абзацу першого пункту 22 зупинено на 2007 рік згідно з Постановою Кабінету міністрів України №13 від 11.01.2007р.)
Відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"
Відповідно до абзацу третього частини другої ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 р. №13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» (яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. №57) встановлено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір). Також постановою зупинено на 2007 рік дію абзаців першого - третього пункту 13 та абзацу першого пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік", було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
В абзаці 8 п.4 Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому з 09.07.2007р. дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” було відновлено.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років становить з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими.
Підпунктом 7 пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI частину першу статті 15 викладено в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";
До того ж підпунктом 8 пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викладено у такій редакції: "3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".
Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI не змінювалися, неконституційними не визнавалась, отже були чинними протягом 2008р., отже відповідач протягом 2008р. виплачував ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною у розмірі 130грн. відповідно до вимог чинного у цей період законодавства..
Згідно з п.22 Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» (в редакції постанови Кабінету міністрів України №57 від 22.02.2008р.) відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобовязання нарахувати та виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008р. слід відмовити.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
При розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету, та що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). В зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України „Про державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lex specialis/. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину не виконання своїх зобов'язань (п.26 рішення Кечко проти України).
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Однак, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність та ґрунтовність виплати позивачці не у повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.
Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу ніж зазначена у п.п.1-8 ч.2 цієї статті постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, виходячи з чого резолютивна частина постанови має бути викладена в редакції, що гарантує виконання судової постанови та отримання позивачкою спірних сум.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради підлягають задоволенню в частині вимог, що стосуються зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення здійснити перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., а доводи відповідача мають бути відхилені, як такі, що суперечать конституційним нормам в сфері соціального захисту громадян (ст.ст.22,46,92 Конституції України).
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, 120-а, код ЄДРПОУ 26303465) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено «19» червня 2009р.
Суддя М.М. Аракелян