20 липня 2009 року
№22а-3762/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді суддів при секретарі судового засідання
Старунського Д.М., Олендера І.Я., Каралюса В.М., Корчинській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейський експрес» на постанову господарського суду Львівської області від 7 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейський експрес» до Західної регіональної митниці про визнання дій неправомірними,
10.09.2007 року ТзОВ «Східноєвропейський експрес» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати дії Західної регіональної митниці неправомірними..
Постановою господарського суду Львівської області від 7 листопада 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Прийняте рішення мотивоване тим, що позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності товариства в частині дотримання товариством законодавства України з питань митної справи в період з 23.08.2007 року по 31.08.2007 року проведена Західною регіональною митницею правомірно відповідно до Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженому постановою КМ України від 23.12.2004 року №1730.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати та прийняту нову, якою позовні вимоги задоволити. В апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, не взято до уваги п.5 Указу Президента України від 23.07.98 № 817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", яким митному органу не надано права проводити перевірки після перетинання транспортними засобами митного кордону України, оскільки митні органи уповноважені на проведення перевірок лише при перетинанні межі державного кордону України, а відтак дії Західної регіональної митниці є незаконними.
Представник апелянта в судове засідання не з»явився, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Представник Львівської митниці доводи апеляційної скарги заперечив і просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Відповідно до наказів Державної митної служби від 29.01.2008 року № 64 та від 25.04.2008 року №429 до розгляду справи залучено Львівську митницю на яку, у зв»язку з ліквідацією Західної регіональної митниці, покладені обов»язки і наділено правами з усіх питань щодо податкових зобов»язань та податкових боргів останньої.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 23.08.2007 року по 31.08.2007 року Західною регіональною митницею була проведена позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності ТзОВ „Східноєвропейський експрес" в частині дотримання товариством законодавства України з питань митної справи. Підставою для перевірки стала інформація, доведена митниці листом ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 30.07.2007 року №23115/10/22-012/294 щодо фактів відчуження іноземної інвестиції до закінчення трирічного терміну без сплати ввізного мита.
По результатам перевірки складено акт за №25/18-15-07 від 06.09.2007 року, згідно якого по фактах відчуження іноземної інвестиції до закінчення трирічного терміну без сплати ввізного мита згідно п»яти ВМД (на суму ввізного мита подано векселі) в порушення п.18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», ст..3 Закону України «Про податок на додану вартість», п.15,18 постанови КМ України від 07.08.1996 року № 937 «Про затвердження Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внесу іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, а також за договорами ( контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати мита у разі відчуження цього майна» до держбюджету не надійшло 22190,64 грн ввізного мита,13255,22 грн. ПДВ та штрафні санкції в сумі 44381,28 грн. та 6627,61 грн.
Колегія суддів не може погодитись з позицією позивача, що митний орган не має права проводити перевірки після перетину кордону і вважає висновок суду першої інстанції про правомірність дій митниці правильною.
Згідно з пп. 2.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими щодо акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Момент перетинання митного кордону в контексті пп. „б" п. 5 Указу Президента Україна, на думку колегії, стосується компетенції митних органів України щодо контролю за справлянням податків і зборів, а не права на проведення перевірок.
У ст. 41 МК України міститься перелік форм митного контролю, серед яких, зокрема, зазначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Відповідно до ст. 60 МК України перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 69 Митного кодексу передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Згідно п.1 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженому постановою КМ України від 23.12.04 №1730, зазначено, що цей
Порядок відповідно до статей 41, 60 і 69 Митного кодексу України визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи.
У п. 4 Порядку вказано, що у позаплановому порядку перевірки можуть проводитися у разі виявлення фактів, що свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи.
Оскільки відповідач при проведенні перевірки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( ст.2 КАС України) , то в позові обґрунтовано відмовлено.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноєвропейський експрес» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 7 листопада 2007 року у справі №5/288А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі складена 24.07.2009 року.
Головуючий суддя
Д.М. Старунський
Судді
І.Я. Олендер В.М. Каралюс