Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Федорчук М.М.
Україна
Іменем України
1 вересня 2009 року Справа № 2а-123/09/0522
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Сіваченка І.В.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
за участю позивача ОСОБА_1.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька на постанову Калінінського районного суду м.Донецька від 23 квітня 2009р. у справі № 2а-123/09 за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,
9 лютого 2009 року ОСОБА_1. звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м.Донецька, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача нарахування їй щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006р.; зобов'язати відповідача нарахувати їй щомісячну доплату до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006р.; зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати їй з 01.01.2009р. щомісячно пенсію з доплатою у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням підвищення мінімальної пенсії за віком; визнати, що відповідач своїми неправомірними діями причинив їй матеріальну шкоду в сумі 4001,10 грн.
Постановою Калінінського районного суду м.Донецька від 23 квітня 2009 року позов задоволений частково: визнана неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату за рахунок Державного бюджету України на користь позивача підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р., а також за січень 2009 року у загальному розмірі 1525,74 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги вважала необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просила судове рішення першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися - про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, у 2008 році отримав підвищення до пенсії, як дитина війни в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у січні 2009 року отримав підвищення до пенсії, як дитина війни у розмірі 99,6грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду частково скасувати з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.4), копією пенсійного посвідчення (а.с.6).
З заперечень на адміністративний позов (а. с. 17) вбачається, що позивач у 2006-20007 роках підвищення до пенсії, як дитина війни не отримував, а у 2008 році отримав підвищення до пенсії у твердій грошовій сумі відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 536 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі: 48,1 грн. у травні, червні щомісяця, у липні-вересні по 48,2 грн. щомісяця, у жовтні-грудні - по 49,8 грн. щомісяця.
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування позивачеві щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та зобов'язав відповідача здійснити нарахування та виплату за рахунок державного бюджету України на користь позивача підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р, але допустив помилку, зазначивши, що виплати позивачеві підвищення до пенсії відповідач повинний здійснити за рахунок коштів Державного бюджету, оскільки зазначені виплати здійснюються з коштів Пенсійного Фонду України.
Окрім того, судом першої інстанції не вказані межі задоволених позовних вимог за 2008 рік, а тому постанову суду першої інстанції треба доповнити кінцевою датою задоволених вимог - 31.12.2008р.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії за січень 2009 року, оскільки ст.71 Закону України від 26.12.2008р. № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", до теперішнього часу не визнані не конституційними, тому виплата підвищення до пенсії позивачеві в 2009 році, як дитині війни, в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008, № 530 є правомірною.
Апеляційний перегляд здійснений в межах заявленої апеляційної скарги. Позивачем постанова суду не оскаржена.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог та оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує судові витрати з Державного бюджету у відповідності до ч, 1 ст. 94 КАС України в сумі 1,2 грн.
Таким чином, судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи та скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нової.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202 ч. 1 п. 4, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька задовольнити частково.
Постанову Калінінського районного суду м.Донецька від 23 квітня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позов ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», виходячи з встановленого відповідними законами розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м.Донецька здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з встановленого відповідними законами розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1виплати по сплаті судового збору у розмірі 1,2 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 1 вересня 2009 року і набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф.Ханова
І.В. Сіваченко