Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Добривечір Л.Д.
Україна
Іменем України
1 вересня 2009 року Справа № 2а-40/09/1218
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Сіваченка І.В.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 3 березня 2009 року у справі № 2а-40/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, і
6 лютого 2009 року ОСОБА_1. звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років; зобов'язати відповідача зробити перерахунок одержаної нею допомоги та виплатити їй недоплачену суму з січня 2007 року.
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 3 березня 2009 року позов задоволений частково: визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років; зобов'язано відповідача зробити перерахунок одержаної позивачем вищезазначеної допомоги та виплатити на користь позивача різницю між розміром допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, який дорівнюється прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років та її попереднім розміром за період з 09.07.2007р. до 24.09.2007р.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного перегляду повідомлені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_2., який народився ІНФОРМАЦІЯ_1р.; позивач не працює, здійснює догляд за дитиною, отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з вересня 2004 року до вересня 2007 року, що підтверджено довідкою № 973 від 25.12.2008р. (а. с. 6).
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх матеріалами справи і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Позивач, ОСОБА_1. має неповнолітню дитину - ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Новоайдарського районного управління юстиції (а. с. 7)
Згідно довідки відповідача (а. с. 6) позивач знаходилася на обліку у відповідача, як особа, яка отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з грудня 2004 року до вересня 2007 року.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи, що привело до невірного вирішення справи за суттю.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідачем подані заперечення на позов, в яких Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації просило відмовити у задоволенні позову у зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до адміністративного суду.
Позивач звернулася до суду з позовом 06.02.2009р., остання виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проведена їй відповідачем у вересні 2007 року, тому колегія суддів вважає, що позивачем пропущений передбачений ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не пропустила річний строк звернення до суду мотивуючи свій висновок тим, що про порушення своїх прав вона дізналася 22 січня 2009 року, коли відповідач на її звернення від 29.12.2008р. відмовив їй у перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає невірним, оскільки позивач щомісяця отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, знала про її розмір.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, згідно з якими відповідачем визначався розмір допомоги, яку отримувала позивач.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України не є закритою інформацією, тому позивачка мала реальну можливість дізнатися про наявність порушеного її права з дня оприлюднення вказаного Рішення.
Позивачем не надано доказів поважності причин пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, тому відповідно до ст. 100 КАС України в задоволенні позову треба відмовити.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.195, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 3 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 1 вересня 2009 року і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
І.В. Сіваченко