Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Арапіна Н.Є.
Україна
Іменем України
1 вересня 2009 року Справа № 2а-523/09/0549
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Сіваченко І.В.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 травня 2009р. у справі № 2а-523/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 15 травня 2009р. уточнений позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволений в повному обсязі: визнана протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. та зобов'язано відповідача здійснити позивачеві виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за вищезазначені періоди.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як отримувач пенсії за віком, має статус дитини війни, протягом 2007-2008 років не отримав підвищення до пенсії, як дитина війни в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», є людиною похилого віку, страждає на ряд захворювань.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.7), копією пенсійного посвідчення (а.с.16).
З заперечень на позов вбачається, що позивач у 2007 році підвищення до пенсії, як дитина війни, не отримувала, а у 2008 році отримав у травні та червні - по 48,10 грн. щомісяця; у липні-вересні у розмірі 48,2 грн. щомісяця, у жовтні-грудні - по 49,8 грн. щомісяця (а. с. 21).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 грн., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 грн., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 грн.
На підставі викладеного колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та, прийшов до вірного висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.058.2008р. до 31.12.2008р. та зобов'язав відповідача здійснити позивачеві виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за вищезазначені періоди, оскільки внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача порушено право відповідача на отримання у належному розмірі підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за вищезазначений періоди.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду і, як наслідок цього, про відмову в задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції розглянуто зазначене питання, суд визнав причини пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду поважними та розглянув справу за суттю.
Апеляційний перегляд здійснений в межах апеляційної скарги, позивачем рішення суду не оскаржене.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 15 травня 2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі в судовому засіданні 1 вересня 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
І.В. Сіваченко