26 серпня 2009 року № 22-а-9119/08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Обрізко І.М., Багрія В.М., Улицького В.З., Неміш О.П. ,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24,ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 до управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, треті особи - Пенсійний фонд України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України про визнання дій неправомірними та стягнення підвищення до пенсії як дітям війни,-
Позивачі звернулися до місцевого суду з адміністративним позовом, в якому просять визнати дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії як дітям війни неправомірними і ставлять питання стягнути з управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області вказане підвищення до пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року .
Вимоги мотивовані тим, що вони належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». На їх користь не виплачено підвищення до пенсії за 2006-2007 роки, а на звернення провести перерахунок пенсії отримали відмову з тією мотивацією, що на даний час питання підвищення пенсії дітям війни чинним законодавством не врегульовано та відсутній механізм визначення мінімальної пенсії за віком для даної категорії осіб.
Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18.04.2008 року позовні вимоги задоволено частково. Суд виходив з того, що з липня по грудень 2007 року, позивачам повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак безпідставно через відсутність належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було. Тому зобов'язано Міністерство фінансів України виділити з Державного бюджету України 19905 грн. 20 коп., а Державне казначейство України перерахувати зазначені кошти Пенсійному фонду України для їх безпосередньої виплати через управління позивачам.
Не погодившись із зазначеними судовим рішенням управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області подало апеляційну скаргу з якої через порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову стороні позивача.
Покликання маються на те, що законодавчо не вирішено величину мінімальної пенсії за віком, щодо застосування для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлений статус дітей війни. Також не внесені зміни в Закон України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік» в частині збільшення видатків для забезпечення державних соціальних гарантій, які були предметом розгляду в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає підстави для її задоволення.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 є дітьми війни, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в їх пенсійних посвідченнях.
Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у 2007 році визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Разом з тим, дія норм п. 12 ст. 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які передбачали вищевказані виплати, була призупинена.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З цього резюмується висновок, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Місцевим судом проведено аналіз вище вказаних правових норма, ст.ст. 8, 22 Конституції України та з огляду на обставини справи зроблено вірний висновок, що заявлені позивачами вимоги підлягають частковому задоволенню, позаяк починаючи з 9 липня 2007 року та по 31 грудня 2007 року їм повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак вона не була виплачена за помилкової аргументації відповідача, а саме відсутність бюджетних асигнувань. Виключенням є виплати по 20 грн. 30 коп. щомісяця, що проведені ОСОБА_27, ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_6 на виконання ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», позаяк у вказаному році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для цього, не є підставою для виправдання дій сторони відповідача.
Подібне не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
Так при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134/00), суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Не можна погодитись з позицією місцевого суду щодо задоволення вимог сторони позивача до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, оскільки відповідач у справі саме в особі управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області повинен діяти лише в межах передбачених Конституцією та законами України, а згідно п. 2.1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій, відтак саме в компетенції останнього у відповідності до ст. 19 Конституції України, здійснювати підвищення мінімальної пенсії за віком в межах належного йому правового поля.
Крім цього, місцевим судом обрано юридично некоректний спосіб захисту сторони позивача, позаяк в ч. 3 ст. 105 КАС України наведено законодавцем вимоги які може містити адміністративний позов, а ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено повноваження суду при вирішенні справи по суті. Так у разі визнання судом бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень протиправною, що має місце і в досліджуваних правовідносинах, суд може зобов'язати такого відповідача вчинити певні дії, які той зобов'язаний виконати, зокрема провести нарахування та виплату не в повній мірі виплаченої пенсії. Суд може стягнути з відповідача на користь позивача певну суму грошових коштів лише у тому випадку, якщо така нарахована ним але всупереч закону не здійснена її виплата чи в разі відшкодування спричиненої шкоди. Причому спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у вимогах (друге речення частини другої статті 11 КАС України).
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області задоволити частково.
Скасувати постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2008 року по справі №2-а-1/08.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32незаконними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі Хмельницької області провести ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Цвігун Миколі Петровичу, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, Хоптяр Марії Омелянівні, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32нарахування та виплату пенсії з врахуванням 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з вирахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
І.М. Обрізко В.М Багрій В.З. Улицький.
Головуючий суддя
судді