ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 серпня 2008 року № 2а-4072/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: представника позивача Юхменка Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
28.05.2008 року заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. В подальшому представник позивача змінив позовні вимоги, просить стягнути адміністративно-господарські санкції в сумі 34 591,34 грн. та пеню 5757,44 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що відповідач був зобов'язаний сплатити адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів та пеню. Дане зобов'язання не виконав, що стало підставою для звернення прокурора до суду.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, хоча в усіх випадках належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів. Відповідач подав суду заперечення проти позову. В запереченні пояснює, що відповідачем належно створено місця щодо працевлаштування інвалідів у необхідній кількості, а отже виконано всі вимоги чинного законодавства. Зазначив, що на його думку застосування адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів є необґрунтованими та безпідставними.
Вислухавши представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
Згідно ст.19 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Як було встановлено в судовому засіданні відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2007 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1становить 531 особу, середньорічна заробітна плата працівників 4 941, 60 грн.
У відповідності до вказаного Закону кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу, для відповідача повинна становити 21 особу, однак згідно вищевказаного звіту фактично було працевлаштовано 14 осіб. Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 не виконало норматив по працевлаштуванню 7 інвалідів.
Згідно ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Тому виходячи із середньорічної заробітної плати штатного працівника Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 сума адміністративно-господарської санкції становитиме 34 591,34 грн. (7 х 4941,62 = 34 591,34).
Крім того згідно ч.2 ст.20 даного Закону відповідачу було нараховано пеню в сумі 5757,44 грн.
Доказів сплати заборгованості відповідач суду не представив. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів, в судовому засіданні не встановлено.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на звіти про наявність вакантних місць, оскільки, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач не звітував за наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів з 01.01.2007 року по 25.10.2007 року, а вищевказані звіти подавав до органів зайнятості тільки в жовтні-грудні 2007 року.
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
На підставі ст.ст. 19, 20 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст. 162 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЗКПО 20568100, р/р 31213230700002, УДК м.Івано-Франківська) - 40 348 (сорок тисяч триста сорок вісім) грн. 78 коп., з яких 34 591, 34 грн. адміністративно-господарських санкцій та 5 757,44 грн. пені.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 11.08.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк