ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 квітня 2009 року № 2а-3978/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,
ОСОБА_6звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним. Позовні вимоги мотивувало тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем норм пунктів 3.1, 6.1 та 6.2 ст.ст.3, 6 ЗУ “Про податок на додану вартість” не ґрунтуються на реальних обставинах, а тому податкове повідомлення-рішення за №0002402600/0 від 02.09.2004 року прийняте в порушення чинного законодавства, є необґрунтованими, та таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що зазначені в акті висновки посадових осіб відповідача, які проводили перевірку, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, не відповідають дійсності. Також вказав, що позивач тричі здійснював експорт сорбокасту, при цьому товар проходив митний контроль, вивезення товару за межі митної території України в кожному випадку були підтверджені належним чином оформленими вантажно-митними деклараціями. Тому у відповідності до п.6.1 ст.6 ЗУ “Про податок на додану вартість” ОСОБА_6 оподаткувало зазначені експертні операції за нульовою ставкою. Крім цього вважає, що відповідачем порушено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, а саме: в акті відсутній систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, не викладено всіх суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності підприємства та відсутній чіткий, об'єктивний та в повній мірі виклад фактів виявлених порушень із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів порушень.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що оскаржувані податкові повідомлення рішення ґрунтуються на висновках проведеної перевірки, прийнятих у відповідності до положень чинного законодавства . Донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ та застосування відповідної санкції мали місце в зв'язку з тим, що вантажні митні декларації, згідно із якими здійснювався експорт сорбенту, не підтверджують право позивача на застосування нульової ставки податку, оскільки всупереч Інструкції про порядок заповнення ВМД, в накладних невірно вказаний одержувач та опис товару. Невідповідність даних, на думку представників відповідача, підтверджується відповідною інформацією Національного центрального бюро Інтерполу в Еквадорі та Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Думанського.
Вислухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що ДПІ в м.Івано-Франківську на підставі посвідчення від 18.06.2004 року №000323 та постанови слідчого міжрегіональної слідчо-оперативної групи про призначення документальної перевірки була проведена позапланова документальна перевірка фінансово-гоподарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_6 вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із сорбентом спеціального призначення “Сорбокаст”. За результатами проведеної перевірки складено акт № 780/26-2-00131564 від 01.09.2004 року. На підставі даного акту ДПІ в м.Івано-Франківську прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення , відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов”язання з ПДВ у розмірі 967 145 грн. 86 коп.
Суд погоджується з правомірністю прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.
Під час проведеної перевірки встановлено, що позивач придбав у ПП “Червоний Жовтень” сорбенти спеціального призначення “Сорбокаст”:
згідно договору купівлі продажу від 21.10.2002 року №5/10 по видатковій накладній №РН-5 від 30.10.2002 року та податковій накладній №5 від 30.10.2002 року в кількості 1 265 штук на суму 3 301 650 грн, в т.ч. ПДВ - 550 275 грн;
згідно договору купівлі-продажу від 26.12.2002 року №16/12 по видатковій накладній №РН-16 від 26.12.2002 року та податковій накладній №16 від 26.12.2002 року в кількості 575 штук на суму 1 500 750 грн., в т.ч. ПДВ 250 125 грн;
згідно договору купівлі-продажу від 28.01.2003 року №5/01 по видатковій накладній №0000006 від 31.01.2003 року та податковій накладній №6 від 31.01.2003 року в кількості 345 штук на суму 900 450 грн, в т.ч. ПДВ 150 075 грн.
Продукція передавалась на зберігання ПП “Червоний Жовтень” по актах прийому-передачі від 30.10.02 року, 26.12.2002 року та 28.01.2003 року.
Згідно з договором комісії від 04.11.02 року №3/10 із ТзОВ “Торгові системи” позивач доручив останньому укласти зовнішньоекономічний договір та експортувати сорбент.
На виконання договору комісії сорбент спеціального призначення “Сорбокаст” в кількості 1 265 шт. було експортовано згідно вантажно митної декларації №12200/2/021672 від 19.12.2002 року на загальну суму 16 704 578 рос.руб., що на дату оформлення ВМД становило 2 795 678,17 грн. Кошт від ТзОВ “Торгові системи” за сорбент спеціального призначення “Сорбокаст” перераховано на валютний рахунок ОСОБА_6 25.11.2002 року в сумі 16 704 578 рос.руб.
Дані обставини згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом державної митної служби України від 9 липня 1997 р №307 та зареєстрованої в МЮУ 29.05.2002 року за №462/650 передбачено, що у графі “8” наводяться відомості про одержувача товарів, у графі “31” зазначаються точні дані по товар (комерційна та фірмова назва товару, фірма (країна) виробника, характеристика товару, а саме: розміри, номери моделей, стандарти, типи, маркування розфасування, комплектність тощо), необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації за задекларованим у графі 33 ВМД товарним кодом згідно з УКТЗЕД. Зазначається кількість товару та відомості про його упаковку й маркування.
Згідно п'ятого примірника ВМД у графі “2” відправником товару задекларовано ОСОБА_6, у графі “8” отримувачем - фірму “Enronecuador S.A.” (Еквадор), у графі “31” - сорбент спеціального призначення “Сорбокаст” ТУ У 24.6-32043037-001-2002.
Однак вищевказані відомості у ВМД не відповідають дійсності з наступних підстав.
Як було встановлено в судовому засіданні ПП “Червоний Жовтень” розробив та затвердив Технічні умови для виробництва сорбенту спеціального призначення “Сорбкаст”, а саме ТУ У 24.6-32043037-001-2002. За умовами Генеральної угоди, ТзОВ СП “Інаква Віта” зобов'язувалось виготовити для ПП “Червоний Жовтень” сорбент спеціального призначення “Сорбокаст” згідно технічних умов, що надаються ПП “Червоний Жовтень” та технологічного регламенту, який був розроблений силами ТзОВ СП “Інаква Віта”. Основною сировиною для виробництв сорбенту “Сорбокаст” є аніоніти (аніонообмінні смоли), катіоніти (катіонообміннні смоли) та інертний сополімер. Технічними умовами визначено, що для виробництва сорбенту “Сорбокаст” може бути використана зазначена сировина тільки імпортного виробництва та при умові наявності гігієнічного висновку Міністерства охорони здоров'я України.
Технологічним регламентом виробництва “Сорбокаст” передбачено використання для виробництва трьох типів взаємозамінних аніонітів - “Dowex AWM 1”, “Dowex Marathon WBA”, “Dowex Marathon 11”. Для виробництва сорбенту “Сорбокаст” підприємство придбало аніоніт “Dowex AWM 1” (вартістю понад 4500 грн/кг) у ТзОВ СП “Анкор” та ДП “Віта-Трейд Імпекс”.
Згідно отриманих відповідей від Інституту екогігієни і токсикології, Інституту колоїдної хімії та хімії води ім.А.В. Думанського, Міністерства охорони здоров'я України, Державної митної служби України та представництва компанії “Dow Chemical” USA, яка є виробником аніонітів під торгівельною маркою “Dowex” аніоніт “Dowex AWM 1” компанією “Dow Chemical” не вироблявся, на території України він також не вироблявся і до України не ввозився, окрім того, гігієнічний висновок МОЗ України на даний аніоніт не видавався.
Таким чином, аніоніт “Dowex AWM 1” не відповідає умовам необхідним для виробництва сорбенту спеціального призначення “Сорбокаст” та не міг використовуватися у виробництві, а тому зазначена інформація у графі “31” ВМД - “сорбент спеціального призначення “Сорбокаст” ТУ У 24.6-32043037-001-2002 “ не відповідає дійсності.
Крім того в порушення Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом державної митної служби України від 9 липня 1997 р №307 та зареєстрованої в МЮУ 29.05.2002 року за №462/650 у ВМД №12200/2/021672 від 19.12.2002 року, №12500/3/360064 від 21.01.2003 року, №12500/3/360186 від 11.02.2003 року не вірно вказано у графі “8” одержувач товару, а саме фірма “Enronecuador S.A.”, оскільки як вбачається із відповіді Національного центрального бюро Інтерполу в Еквадорі дана фірма значиться в категорії “не активна”, відсутня видача титулів за 2001, 2002, 2003 роки, а звітність за 2000-2002 роки не подавалася.
Одночасно суд враховує, що розрахунки з одержувачем товару, який знаходиться в Еквадорі, згідно контракту мав намір реалізації сорбенту до США, проведений в російських рублях, які не є загальноприйнятою валютою для міжнародних розрахунків.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в порушення Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації у ВМД №12200/2/021672 від 19.12.2002 року, №12500/3/360064 від 21.01.2003 року, №12500/3/360186 від 11.02.2003 року не вірно вказаний одержувач та опис товару.
Із змісту положень п.1.4 ст.1 ЗУ “Про податок на додану вартість” випливає, що продаж товарів передбачає перехід права власності на товар від продавця до покупця, що в свою чергу в обов2язковому порядку передбачає наявність покупця як конкретної особи, що вчиняє відповідні дії, що свідчать про намір придбати товар, а також наявність певного товару, який відповідає визначеним учасниками операції з продажу якісним та кількісним характеристикам.
Без наявності хоча б одного з обов'язкових учасників операції з продажу товару чи товару, визначеного як об'єкт продажу, операція відсутня, а отже відсутні і підстави для відтворення її фінансових результатів в податковому обліку, не дивлячись на документальне оформлення операції.
Тому судом не може бути взято до уваги посилання позивача, що графи “8” та “31” ВМД заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, оскільки одержувач та опис товару вказані не вірно.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 по операціях з експорту сорбенту спеціального призначення “Сорбокаст” застосувало “0” ставку податку на додану вартість.
З врахуванням вимог п.6.2. ст.6 ЗУ “Про податок на додану вартість” податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.
Однак як вже було встановлено в судовому засіданні оскільки в порушення Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації у вищевказаних ВМД невірно вказаний одержувач та опис товару, такі декларації не можуть вважатись належно оформленими.
Таким чином у відповідності п.6.1 ст. ЗУ “Про податок на додану вартість” операції позивача з продажу товарів, є об'єктом оподаткування, визначеним п.3.1 ст.3 вказаного закону, а тому повинні оподатковуватись за ставкою 20 відсотків.
В порушення вищенаведеної норми ОСОБА_6 занизило податок на додану вартість:
за грудень 2002 року на суму 559 135,63 грн.,
за січень 2003 року на суму 255 073,48 грн.
за лютий 2003 року на суму 152 936,75 грн.
Відповідно до п.п. 5.3.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість до рядка 1 декларації включаються оподатковувані за ставкою 20% обсяги продажу, здійснені як на митній території України ... та інші, визначені Законом, оподатковувані за вказаною ставкою обсяги продажу.
Оскільки контролюючий орган самостійно донараховував суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 згідно ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього Закону такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного рішення, яке прийняте відповідачем обґрунтовано, на виконання покладених на нього функцій, в межах своєї компетенції, відповідає дійсним обставинам справи, тому є повністю підставним та не може бути визнане недійсним.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 21.04.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк