ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 червня 2009 року № 2а-1185/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_3до Івано-Франківської митниці про визнання нечинними рішення і карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та зобов'язання до вчинення дій,
22.04.2009 року ОСОБА_3звернувся з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці про визнання нечинними рішення і карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та зобов'язання до здійснення митного оформлення вантажу. Позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем протиправно було відмовлено у митному оформленні товару та не прийнято в нього, як декларанта, митну декларацію з безпідставним посиланням на невірне визначення коду товару.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що ним, як уповноваженою особою, відповідачу по справі було надано всі необхідні, на його думку, документи для митного оформлення вантажу, придбаного по зовнішньо-економічному договору. Однак відповідачем у митному оформленні було відмовлено з підстав невірного визначення коду товару по УКТЗЕД. Вважає зазначену підставу такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а відмову неправомірною. В обгрунтування свої вимог посилається на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.01.2004 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 340 МКУ. Крім цього зазначив, що скасовуючи постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності в зв”язку з відсутністю складу правопорушення, суд апеляційної інстанції визначив належний код УКТЗЕД, таким чином відповідач протиправно не прийняв до уваги обставини, встановлені судовим рішенням.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що Івано-Франківською митницею було відмовлено позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Вказала, що відповідачем в результаті проведеного митного огляду вантажу виявлено незадекларований товар, що підтверджується постановою Івано-Франківського міського суду від 28.11.2008 року. В подальшому позивач 13.03.2009 року подав вантажно-митну декларацію (далі - ВМД), однак невірно визначив код товару по УКТЗЕД. Дані порушення і стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Вважає дану відмову правомірною.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з наступних мотивів.
Постановою Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності” зазначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України “Про митний тариф України”, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.
Відповідно до статті 312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів УКТЗЕД. Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 14 Митного кодексу України та пункту 1.1 Примірного положення про регіональну митницю, затвердженого наказом державної митної служби України від 25 липня 2003 року №500, митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, який у межах своєї компетенції здійснює митну справу на території закріпленого ним регіону, зокрема на виконання завдань, покладених на нього пунктом 3.22 названого Положення веде роботу з класифікації та кодування товарів у митних цілях відповідно до УКТЗЕД.
Згідно чинного законодавства прийняття рішення про визначення коду товару при митному оформленні та контроль правильності класифікації товарів здійснюється посадовою особою відділу за запитами підрозділів митниці.
Як було встановлено в судовому засіданні, позивачем проводилось митне оформлення вантажу, придбаного підприємцем ОСОБА_4, а саме:одяг, бувший у вжитку, іграшки м”яконабивні. З цією метою ОСОБА_3надав митному органу необхідні документи, в тому числі ВМД від 13.03.2009 року. В даній ВМД як код товару було зазначено товарну позицію 6309 відповідно до УКТ ЗЕД. Однак відповідачем у митному оформленні було відмовлено на підставі невірно визначеного позивачем коду товару, який був зазначений останнім у ВМД.
Суд приходить до висновку щодо правомірності прийняття Івано-Франківською митницею вищевказаних рішень виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачем при заповненні ВМД було визначено та вказано як код товару: 6309 00 00 00. При цьому товар, який підлягав оформленню, складався з бувших у вжитку одягу та м”яконабивних іграшок. Наявність у вантажі іграшок визнається як відповідачем, так і позивачем. Дані обставини згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до наказу ДМСУ за №1106 від 28.12.2007 року для з метою забезпечення єдиного тлумачення термінів, використовуваних в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) запроваджено пояснення до УКТЗЕД.
Згідно УКТ ЗЕД до товарної групи 63 включаються: інші готові текстильні вироби; набори; одяг та текстильні вироби, що використовувалися; ганчір'я.
Згідно з поясненнями до УКТЗЕД до товарної позиції 6309 включаються лише товари, перераховані в такому обмеженому списку:
1)Такі вироби з текстильних матеріалів: одяг і додаткові речі до одягу (наприклад, предмети одягу, ковдри та дорожні пледи, шалі , шарфи, панчохи і шкарпетки, рукавички та коміри) і вироби для меблювання ( тобто фіранки та скатертини). До цієї товарної позиції також включають частини чи додаткові речі до одягу з текстильних матеріалів.
2)Взуття та головні убори всіх типів з будь-якого матеріалу, крім азбесту ( тобто шкіри, гуми, текстильних матеріалів, соломи чи пластмас).
Всі інші вироби ( тобто мішки та сумки, брезентовані покриття, намети та спорядження для кемпінгу) зі слідами зношення не включаються до цієї товарної позиції та розглядаються як відповідні нові вироби.
За таких обставин при заповненні вищевказаної ВМД позивачу було необхідно вказати як код товару: 9503 41 00 00 ( по УКТ ЗЕД - м”які іграшки).
При цьому суд не приймає до уваги посилання представника позивача на постанову
Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16.01.2004 року з огляду на нижчевикладене.
Згідно ч.4 ст. 72 КАСУ постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях , чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
За таких обставин суд не може прийняти до уваги, як підставу для звільнення від доказування, висновки Апеляційного суду Івано-Франківської області щодо неправомірності тверджень митниці про помилкове визначення коду у декларації.
Відповідно до вищезгаданої постанови Апеляційного суду ОСОБА_3притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 340 МКУ, яка передбачає відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Таким чином вищезгадана постанова суду може свідчити лише про відсутність в діях позивача правопорушення, яке полягає у недекларуванні товару. Однак причиною відмови ОСОБА_3 у митному оформленні товару було невірне визначення коду товару, а не його недекларування.
Як вбачається з вищенаведеного оскаржувані рішення прийняті відповідачем в межах своєї компетенції, згідно вимог чинного законодавства та обґрунтовано і тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.2, 4 ст.72, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 11.06.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк