ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 квітня 2009 року № 2-а-6600/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним,
23.12.2008 рокуОСОБА_4 звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним. Позовні вимоги мотивувало тим, що рішення про застосування штрафних санкцій №0004192303 від 28.11.2008 року є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що застосування фінансових санкцій вважає неправомірним, так як не погоджується із зафіксованим в акті перевірки висновками ДПІ щодо порушення чинного законодавства, оскільки розрахункові операції на повну суму наданих послуг проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку і переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій «Датекс». Зазначив, що посилання відповідача на пункт 1 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є необґрунтованими, оскільки зазначеною нормою на підприємство покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та чинним законодавством не передбачено відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності за використання гральних автоматів, які не обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), якщо всі розрахункові операції, пов'язані з використанням таких автоматів, проводять через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО). Посилається також на право вибору суб'єктом підприємницької діяльності РРО для реєстрації розрахункових операцій.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Заперечення мотивував тим, що проведеною перевіркою встановлено факт невиконання гральними автоматами фіскальних функцій обліку жетонів і кредитів, які використовуються у грі на автоматах, тому розрахункові операції на повну суму наданих послуг не проведено через зареєстровані опломбовані у встановленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій. Зазначив, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки(надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Суду пояснив, що згідно постанови КМУ "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької, діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" - суб'єкти підприємницької діяльності які надають послуги у сфері грального бізнесу з 01.01.2007 року повинні проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. Крім того, вказав, що на даний час підприємствами України вже використовуються гральні автомати обладнані запам'ятовуючим пристроєм «Фіскал».
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 18.11.2008 року працівниками ДПС було проведено перевірку залу гральних автоматівОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. За результатами проведеної перевірки дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, встановлено факт порушення п.1 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що зафіксовано в акті перевірки від 18.11.2008 року. На підставі даного акту ДПІ в м. Івано-Франківську 28.11.2008 року прийняла оскаржуване рішення за №0004192303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 720 грн.
За наслідками судового розгляду суд приходить до переконання про протиправність прийнятого відповідачем рішення з огляду на наступне.
Штрафні санкції було застосовано до відповідача, за порушення вимог п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З матеріалів справи вбачається, що застосування фінансових санкцій згідно оскаржуваного рішення здійснено відповідно до п.2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у зв'язку із виявленими порушеннями передбаченим ст.2 п.1 ст.3 зазначеного Закону. Зазначені порушення на думку посадових осіб органів ДПС полягали в тому, що гральні автомати, які знаходились в належному ОСОБА_4 залі, не виконують фіскальних функцій обліку жетонів і кредитів, які використовуються у грі на автоматах, а тому розрахункові операції на повну суму наданих послуг не проведено через зареєстровані опломбовані у встановленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.
Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до ст.2 вищезгаданого Закону, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. При цьому чинне законодавство не встановлює обов'язку суб'єкта господарювання використовувати при здійсненні підприємницької діяльності в гральному бізнесі виключно той чи інший тип РРО.
Згідно п.п.1,3 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування. При цьому закон не встановлює необхідності встановлення декількох РРО в місці проведення розрахунків, а передбачає виключно обов'язок реєстрації всіх розрахункових операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень як представника позивача, так і відповідача, при здійсненні підприємницької діяльності у вищезгаданому залі ігрових автоматів позивач використовував як РРО касовий апарат “Datecs MP 5000і''. Даний реєстратор розрахункових операцій, який використовується позивачем, зареєстровано у ДПІ в м.Івано-Франківську 16 серпня 2005 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 0915006298, довідкою про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій за № 0915006298 р від 16.08.2005 року. Даний реєстратор опломбований 05.02.2006 року, конструкція та програмне забезпечення РРО відповідають модифікації, включеній до державного реєстру РРО, реєстратор переведений та працює у фіскальному режимі, що підтверджується довідкою за №475. З даних документів також вбачається те, що “Datecs MP 5000i” використовується в ігровому залі за адресою: АДРЕСА_1.
Представник відповідача також підтвердив наявність та використання даного реєстратора при проведенні перевірки. На запитання суду повідомив, що фактів надання послуг без реєстрації розрахункової операції РРО “Datecs MP 5000і” зафіксовано не було. Сума виявлених на місці розрахунків коштів повністю відповідала даним Z звітів.
За таких обставин вищевказаний акт містить відомості, які не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.
З пояснень представника відповідача вбачається, що на думку органів ДПС до кожного грального автомату повинен бути окремий РРО, а порушенням Закону, виявленим при проведенні перевірки, є те, що розрахунковий документ не видавався безпосередньо через гральний апарат, який, на переконання відповідача, повинен бути обладнаним фіскальною пам'яттю.
Однак вищевказана позиція органів ДПС не відповідає вимогам чинного законодавства, тому не може бути прийнята судом до уваги.
Так при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач керувався п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно п.2 ст.17 вищевказаного Закону за рішенням відповідних органів державної податкової служби України фінансові санкції застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за порушення вимог цього Закону у таких випадках: у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки .
Однак судом встановлено, що жодних із перерахованих в даній нормі порушень, за які застосовуються штрафні санкції, позивачем не допущено. Крім того суд враховує, що даною нормою не передбачено відповідальність за невикористання саме грального автомата в якості РРО.
Не є обгрунтованим твердження відповідача, що гральні автомати, які знаходились у залі під час проведення перевірки, повинні були бути опломбованими та переведеними в фіскальний режим, так як дані автомати позивач використовував не як РРО, а виключно для надання послуг.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, щоОСОБА_4, при наданні ними послуг, використовує гральні автомати, які не виконують фіскальних функцій, хоча на території України вже зареєстровано такий пристрій, який внесений до Державного реєстру РРО, постанову КМУ «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 року за №121 з наступних підстав.
Відповідно до п.5 вищевказаної Постанови, суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу, повинні проводити розрахункові операції із застосуванням РРО з 01.01.2007 року. Відповідно до поданих позивачем копій Z звітів, всі розрахунки із споживачами здійснюються через РРО - Datecs MP 5000і. Крім того, слід зазначити, що відповідно до «Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 10.09.2008 року, Datecs MP 5000і, який використовуєтьсяОСОБА_4, не виключено з Реєстру та в графі «сфера застосування» вказано «казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів» . Дане положення підтверджує можливість вибору суб”єктом підприємницької діяльності: грального автомату чи іншого РРО для реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг. А отже, суд приходить до висновку про правомірність використанняОСОБА_4 даної моделі РРО при здійсненні ними розрахунків із споживачами. Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на необхідність використання саме грального автомату як РРО, оскільки в такій якості гральний автомат може виступати виключно після реєстрації у «Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій». Як вбачається з даного реєстру жодний гральний автомат в ньому не зареєстрований. Однак позивачу по справі органами ДПІ видано відповідний патент, а Міністерством економіки Україна була надана спеціальна ліцензія на здійснення підприємницької діяльності в гральному бізнесі з використанням гральних автоматів. За таких обставин вищевказана вимога щодо використання в якості РРО саме гральних автоматів, які повинні забезпечувати реєстрацію розрахункових операцій, є повністю безпідставною.
Крім цього суд враховує, що позивач проводив реєстрацію розрахункових операцій за допомогою касового апарату з 2001 року, в попередніх періодах СПД неодноразово перевірявся органами ДПС, однак жодних зауважень щодо невикористання в якості РРО грального автомату ОСОБА_4 до 2008 року пред'явлено не було.
Згідно положення ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не наведено підстав правомірності прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.11.2008 року за №0004192303 позов підлягає до задоволення.
Одночасно суд приходить до переконання про необхідність при задоволенні позову вийти за межі позовних вимог в порядку ч.2 ст. 11 КАСУ, так як оскаржуване рішення слід визнати недійсним, а не нечинним, оскільки в останньому випадку правові наслідки податкового повідомлення-рішення втрачаються не з часу його прийняття, а тільки з моменту набрання законної сили рішенням суду.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ст.94, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004192303 від 28.11.2008 року визнати недійсним.
Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_4 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 06.04.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк