ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
9 квітня 2009 року № 2-а-3649/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: представника позивачаОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Городенківському районі, третя особа: Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними та зобов'язання до вчинення дій,
05.05.2008 року ОСОБА_6 звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Городенківському районі, третя особа: Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними та зобов'язання до вчинення дій. Позовні вимоги мотивувало тим, що податкові повідомлення-рішення №0000122310/0 від 19.03.2008 року та №0000122310/1 від 15.04.2008 року є неправомірними та такими, що винесені з порушенням норм матеріального права України. Крім того вважає, що відповідач по справі протиправно не вчиняє дій щодо надання до органів Державного казначейства України відповідних висновків та реєстрів для проведення бюджетного відшкодування ПДВ.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що ОСОБА_6 категорично не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №0000122310/0 від 19.03.2008 року та №0000122310/1 від 15.04.2008 року. Не погоджується із висновками викладеними в довідці про перевірку, щодо суми податкового кредиту по ПДВ, яка відображена підприємством в складі податкового кредиту по декларації №3 за результатами перевірки підлягає зарахуванню ОСОБА_6 на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів по спеціальній декларації №2. Вважає, що розмежування податкового кредиту в різні декларації з ПДВ, в тому числі за критеріями різних видів господарської діяльності не передбачено ні пунктами 11.21, 11.29 ст.11 ЗУ “Про податок на додану вартість”які регулюють спірні правовідносини, ні жодним іншим нормативним актом. Посилається на те, що оплата за придбані товари, послуги, в тому числі й попередня оплата, яка підтверджена податковими накладними є підставою для віднесення суми до податкового кредиту. На думку представника позивача не ґрунтується на нормах Закону твердження ДПІ в Городенківському районі про те, що ПДВ, сплачене при придбанні комплектів кліткового обладнання, не підлягає відшкодуванню. Вважає, що ОСОБА_6, включивши суми ПДВ, сплачені в зв'язку з придбанням основних фондів - кліткового обладнання, ніяким чином не порушило порядку складання спеціальної податкової декларації по ПДВ №2, яка регулює відображення операцій по поставці товарів власного виробництва. Крім того в даному випадку придбані позивачем товари (обладнання) придбавались (оплачувались) не за кошти, отримані від операцій поставки сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) власного виробництва, а отже вищезазначені операції з придбання не приймають участь в оподаткуванні в порядку п.11.29 ст.11 ЗУ “Про податок на додану вартість”. Окремо представник позивача вказав на те, що віднесення ДПІ податкового кредиту по операціях з придбання кліткового обладнання (основних фондів) до спеціальної декларації №2, згідно якої ПДВ сплачене при їх придбанні не відшкодовується, позбавляє платника податків встановленого ЗУ “Про податок на додану вартість” права на отримання відшкодування, сплаченого при придбанні основних фондів. Так позивачем не було порушено п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платникам податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини. ОСОБА_6, здійснюючи придбання основних фондів, має право на загальних засадах отримувати бюджетне відшкодування по операціях з придбання кліткового обладнання, сплативши при цьому суму ПДВ в повному розмірі. Позивач вважає також, що всупереч п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість” відповідачем не подано висновок та реєстр до органу державного казначейства, що підлягає відшкодування, протиправно, тому ДПІ зобов”язана за законом усунути порушення право позивача на відшкодування ПДВ та вчинити невчинену дію.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що податкові повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 181 611 грн. прийняті з дотриманням норм податкового та іншого законодавства України.
Представник третьої особи в судовому засіданні суду пояснив, що позовні вимоги вважає необгрунтованими, так як підстави для відшкодування ПДВ в даному випадку на думку органів ДКУ відсутні.
Вислухавши представника позивача, представників відповідача, представника третьої особи, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Як було встановлено в судовому засіданні ДПІ в Городенківському районі була проведена позапланова документальна перевірка ОСОБА_6 з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно поданої декларації за грудень 2007 року. За результатами даної перевірки складено довідку від 11.03.2008 року №326/231/34161115. На підставі складеної довідки 19.03.2008 року ДПІ в Городенківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122310/0, відповідно до якого ОСОБА_6 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 181 611 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення від 19.03.2008 ОСОБА_6 було оскаржено до ДПІ в Городенківському районі, однак рішенням від 10.04.2008 року про результати розгляду скарги в її задоволенні було відмовлено, та видано податкове повідомлення-рішення за №0000122310/1 від 15.04.2008 року.
Суд погоджується з правомірністю прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.
За результатами перевірки виявлено, що в порушення п.11.29 ст.11 ЗУ “Про податок на додану вартість” та п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини” позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту загальної декларації з податку на додану вартість №3 за грудень 2007 року, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом, витрати від проведеної передплати за обладнання, призначеного для виробництва власної сільськогосподарської продукції та неправомірно заявлено до відшкодування з бюджету 1 181 611 грн.
Протиправність включення до складу податкового кредиту вказаної суми знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем було укладено з ОСОБА_6 договори купівлі-продажу обладнання №Г-02-11-2007/1, №Г-02-11-2007/2 та №Г-02-11-2007/3 від 02.11.2007 року, предметом яких виступало виготовлення, поставка та монтаж комплектів кліткового обладнання для утримання курей-несучок. На виконання умов договорів купівлі-продажу ТзОВ “Агромаш-ІФ” зобов'язувалось виготовити, поставити та здійснити монтаж кліткового обладнання БК -143.00.00.000 для утримання курей-несучок. Однією з умов даних договорів є оплата загальної вартості договору до початку робіт по виготовленню обладнання.
Оплата за комплект кліткового обладнання проводилась ТзОВ “Агромаш-ІФ” з рахунка позивача №260070100857 за наступними платіжними документами: платіжними дорученнями №168 від 09.11.2007 року, №169 від 09.11.2007 року, №170 від 09.11.2007 року на загальну суму 7 089 667,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1 181 611 грн.
На підставі виданої ТзОВ “Агромаш-ІФ” податкової накладної за №450 від 16.11.2007 року позивачем відображено суму податку сплаченого у складі податкового кредиту у загальній декларації з ПДВ №3 за грудень 2007 року і визначено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 181 611 грн.
Позивачем було подано до податкової інспекції три види податкових декларацій податку на додану вартість за грудень 2007 року, а саме:
Декларація №1 (скорочена). Відповідно до п.11.21 ст.11 ЗУ “Про податок на додану вартість” до 1 січня 2008 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Декларація №2(скорочена), що складається на підставі п.11.29 ст.11 ЗУ “Про податок на додану вартість” згідно якого до 1 січня 2008 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Декларація №3 є загальною.
Згідно з пп. 11.29. ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", яким зупинено дію п. 7.7 ст. 7, п. 10.1, п. 10.2 ст. 10 даного Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, зазначені кошти (сум податку на додану вартість) залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
Пункт 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" стосується зупинення дії п. 7.7 ст.7 вищевказаного Закону тільки в частині сплати до бюджету податку на додану щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, а не порядку визначення суми податку - як різниці між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Порядок застосування спеціального режиму оподаткування, передбаченого п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 року «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини".
Відповідно до п. 4 вказаного Порядку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.
Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої податкової декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержану сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Тобто, для операцій з продажу сільськогосподарськими товаровиробниками товарів (робіт, послуг) власного виробництва, щодо яких п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено спеціальний режим використання сум ПДВ, виключень щодо формування податкового кредиту вищевказаними нормами не передбачено.
Таким чином, сплачена ЗАТ "Авангард" сума ПДВ за товарно-матеріальні цінності (основні засоби) що використовуються і будуть використовуватися для виробництва власної сільськогосподарської продукції має відображатися, як податковий кредит в спеціальній податковій декларації з податку на додану вартість.
Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, абз.4 п.1.2 визначено, що податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) подають також ті платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29, 11.35 Закону України "Про податок на додану вартість") суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання.
До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, встановлені зазначеними пунктами. Тобто, формування податкового кредиту згідно придбаних ЗАТ "Авангард" основних фондів проводиться відповідно до тієї діяльності в якій використовуються, чи будуть використовуватися такі фонди.
Таким чином, в податковій декларації з податку на додану вартість в розділі 2 (Податковий кредит) в рядку 10, заповнюється сума сплаченого ПДВ, від придбання з ПДВ на митній території України товарів (робіт, послуг) вартість, яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу), та основних фондів й нематеріальних активів, які підлягають амортизації, призначена для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню. В даному випадку оподаткуванню підлягатиме сільськогосподарська продукція, а закупленій основні фонди будуть використовуватись для її виробництва, тобто. виключно для здійснення операцій, які підпадають під норми п. 11.29 ст. Закону України "Про податок на додану вартість".
Отже, сума ПДВ сплаченого замовником у розмірі 1 181 611,00 грн. від придбання з ПДВ товарно-матеріальних цінностей, призначених для здійснення операцій у виробництві продукції птахівництва, яка підлягатиме оподаткуванню податком на додану вартість, повинна включатися в податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яку подають платники податку, у яких відповідно до чинного законодавства (пункт 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість") суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, бо дане обладнання призначене для використання ЗАТ "Авангард" у виробництві продукції птахівництва.
За таких обставин позивачем неправомірно заявлено до відшкодування з Державного бюджету, включивши до податкового кредиту загальної податкової декларації (декларація №3) суму ПДВ, сплаченого постачальнику у розмірі 1 181 611,00 грн., і цим самим збільшило на вказану суму податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що відображається в спеціальній декларації, (декларація №2), який повністю залишається у його розпорядженні для цільового використання.
Як вбачається з вищевикладеного заявляючи до відшкодування вищезгадану суму ПДВ позивач протиправно намагається двічі скористатись наданою йому законодавством пільгою: зменшує суму податкового зобов”язання та збільшує суму, яка залишається в його розпорядженні.
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.
Однак оскільки позивачем неправомірно заявлено до відшкодування суму ПДВ за квітень 2005р. у розмірі 1 181 611,00 грн. вимоги ЗАТ «Авангард» щодо зобов'язання ДПІ в Городенківському районі надати територіальному відділенню державного казначейства висновок про відшкодування сум податку на додану вартість за грудень 2007 не ґрунтуються на чинних нормах права, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, 162 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 14.04.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк