Справа № 2-а-101/2008рік
u
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
29 лютого 2008р. м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2;
відповідача ОСОБА_3,ОСОБА_4.;
прокурора: Савчук Л.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 АДРЕСА_1
до відповідача: Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, вул.Незалежності, 20,м.Івано-Франківськ про визнання недійсним та скасування у повному обсязі рішення про застосування фінансових санкцій від 02.08.2007року,-
встановив:
Голова ліквідаційної комісіїОСОБА_5 звернувся в суд із адміністративним позовом та просить визнати недійсним та скасувати в повному обсязі рішення ДПІ в м.Івано-Франківську про застосування фінансових санкцій від 02.08.2007року №000088230410.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог. Просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську №000088230410 від 02.08.2007року. Посилається на те, щоОСОБА_5 не порушувало вимог ст.1, п.3 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки, автомобілі були продані як основні засоби, а не як товар.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов. Ствердив, що позивачем проведені розрахункові операції купівлі-продажу автотранспортних засобів, які є товаром, без застосування реєстраторів розрахункових операцій, що є порушенням Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив, що на підставі Акта перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську №342/23-2/30017144 від 23.07.2007 року відповідачем прийняте рішення про застосування фінансових санкцій №00008820410 від 02.08.2007 року.
На підставі рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №000088230410 від 02.08.2007 року за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 309050,00 грн.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_5 здійснило в першому кварталі 2007 року продаж автомобілів «Шкода Октавія», бензовоз та «Ніссан». Зокрема, покупцями на підставі прибуткових касових ордерів №523 від 19.01.2007 року, №528 від 26.01.2007 року та №41 від 15.03.2007 року в касу товариства внесено готівкові кошти в сумі 61810,00 грн. Отримані кошти позивачем здано в банк згідно видаткових касових ордерів №524 від 19.01.2007 року, №529 від 26.01.2007 року та №42 від 15.03.2007 року.
В бухгалтерському обліку транспортні засоби були обліковані на рахунку 105 «Транспортні засоби».
Операції з продажу транспортних засобів відображені бухгалтерськими проводками Дт 301 «Каса в національній валюті» Кт377 «Розрахунки з іншими дебіторами», Дт рах.377 Кт рах.742 «Доходи від реалізації основних фондів».
Відповідачем зазначено, що, оскільки, розрахункові операції купівлі-продажу автотранспортних засобів, які є товаром, не проведені через реєстратори розрахункових операцій, то позивачем порушено вимоги ст.1, п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів(наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ч.1ст.139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності субєктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих субєктів.
Частинами 2, та 6 цього Кодексу встановлено, що залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів, а товарами у складі майна субєктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
Поняття «товари» також наведено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за №396/3689) яке під товарами розуміє товари, які придбані підприємством для наступного продажу.
З обставин справи вбачається, що транспортні засоби були придбані позивачем для використання в господарській діяльності,що під тверджується протоколами зборів учасниківОСОБА_5 №37 від 11.05.2006 року (а.с.36), №27 від 26.11.2002 року (а.с.34) та №35 від 20.10.2005року (а.с. ).
Як було встановлено перевіркою (а.с.30,31) та підтверджується випискою балансового рахунку № 105-1051 «Транспортні засоби» (а.с.37) продані позивачем автотранспортні засоби були обліковані на субрахунку 105 «Транспортні засоби» рахунку 10 «Основні засоби», що відповідає Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №892/4285).
Статтею 8 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами та доповненнями визначено, що основні фонди-матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, вартість яких поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.
Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.20000 року за №288/4509) основні засоби-це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік), а згідно п.п.5.1.5. п.5 цього Положення до основних засобів віднесено, в тому числі, і транспортні засоби.
В листі ДПА України від 18.11.2004 року №10413/6/23-2119 зазначено, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб”єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, а тому дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 07.07.1995 року на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що розрахункові операції щодо реалізації основних фондів (засобів), в тому числі і транспортних засобів, які використовувались підприємством для здійснення господарської діяльності, можуть проводитись через касу підприємства в установленому законом порядку без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №000088230410 від 02.08.2007року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30017144 - 3,40грн. державного мита.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.
Суддя /підпис/ О.В. Басай
помічник судді: Л.М. Федів
Довідка: постанова не набрала законної сили.