Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.
Суддя 1 інстанції - Матвєєа В.В.
Україна
Іменем України
10 вересня 2009 року справа № 2-а-12267/09/1270
зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Бадахової Т.П.,
Василенко Л.А.
при секретарі судового засідання
Дегтярьовій А.М.
за участю представників:
від позивача: від відповідача:
не з'явився не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від по адміністративній справі за позовом
06 березня 2009 року №2-а-12267/09/1270 (суддя Матвєєва В.В.) ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська
про
зобов'язання виплати підвищення до пенсії дитині війни, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2009 року (арк. справи 13) частково задоволений позов ОСОБА_1, внаслідок чого:
- визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710,91 грн.
- стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1,70 грн.
- в інших частинах адміністративного позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 15) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі того, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту, який би встановлював мінімальний розмір пенсії за віком для розрахунку доплат.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач відноситься до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (арк. справи 3), копією пенсійного посвідчення (арк. справи 4).
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів з приводу спірних правовідносин щодо не отриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни за 2007 рік зазначає наступне.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є вірним.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Таким чином, розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 91 коп., а саме за липень: (410,06х23 дні/31 день х 30%) =91грн.27 коп.; за серпень-грудень 2007 року: (410,06х2 місяці (серпень-вересень)х30%)=246 грн. 03 коп.)+(415,11х3 місяці (жовтень-грудень)х30%) = 373 грн. 60 коп.)=619 грн.63 коп.+91 грн 27 коп. = 710 грн. 91 коп.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710 грн. 91 коп. є вірним.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Колегія суддів зазначає те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Керуючись статтею 24, частиною 1 статті 94, статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-12267/09/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-12267/09/1270 - без змін.
У повному обсязі ухвала складена у нарадчій кімнаті та проголошена 10 вересня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: (підписи) Т.П. Бадахова
Л.А. Василенко
З оригіналом згідно:Суддя Р.Ф. Ханова