Копія Справа № 2-а-1169/09/1170
Категорія статобліку - 2.5.
30 березня 2009 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області та Головного управління юстиції у Кіровоградській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
09 лютого 2009 року Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області та Головного управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просило скасувати як протиправну постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2009 р., винесену старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо примусового виконання за виконавчим листом по адміністративній справі №3/401, виданим 30.07.2007 р. господарським судом Кіровоградської області (далі - оскаржувана постанова).
У судовому засіданні 30.03.2009 р. представники позивача Кудаков Ю.В., Стецюк В.Н. позовні вимоги підтримали повністю та надали пояснення згідно позову. Представник відповідачів ОСОБА_1 проти адміністративного позову заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що до позивача 26.01.2009 р. вх.№24-337 надійшла оскаржувана постанова.
Позивач вважає вказані дії державного виконавця неправомірними, а постанову такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 року по справі №3/401 господарським судом Кіровоградської області видано виконавчий лист про зобов'язання позивача здійснити безспірне списання грошових коштів з рахунку Державного бюджету України згідно виконавчого листа по адміністративній справі від 21.11.2006 р. №6/233 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ „Кіровоградобленерго” 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 2665,20 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, що набрав чинності 05.07.2007 р.
Позивач вважає, що у ?орядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ” затвердженому Постановою Kабінету міністрів України від 09.07.2008 р. №609 (далі - Порядок), законодавець чітко визначив, як сам порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів та і уповноважені органи, якими є Державне казначейство України та його територіальні органи, що здійснюють примусове виконання рішень судів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів.
На думку позивача, враховуючи приписи частини 2 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження”, повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження з посиланням на обставини, які за законом виключають здійснення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та роз'яснити заявнику про виконання даного виконавчого документу в іншому порядку, передбаченому Порядком.
Позивач стверджує, що державний виконавець, в порушення приписів ч. 2 ст. 9 та до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України ?ро виконавче провадження”, оскаржуваною постановою безпідставно відкрив виконавче провадження, а тому вона підлягає скасуванню як протиправна.
У своїх письмових запереченнях проти позову (а.с. 20-22) представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Порядком передбачено вичерпний перелік судових рішень, які підлягають виконанню органами Державного казначейства України.
У виконавчому документі зазначено дві суми боргу різного характеру, а саме: 118 грн. витрат та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 2665,20 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
На думку представника відповідачів, основну суму боргу, тобто 2665,20 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи не можна віднести до жодної з перелічених у пункті 4 Порядку категорій. Крім того, вищевказаний виконавчий документ має зобов'язальний характер.
У зв'язку з викладеним представник відповідачів приходить до висновку, що виконання вказаного вище виконавчого документа покладається на органи Державної виконавчої служби, а тому державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа по адміністративній справі №3/401 2006 р., виданого господарським судом Кіровоградської області (а.с. 24), ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.09.2007 р. у справі №3/401 (а.с. 25), а також заяви стягувача - ВАТ ?іровоградобленерго” від 28.12.2008 р. №6497/07 (а.с. 29) старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 була винесена оскаржувана постанова (а.с. 28), яка була направлена позивачеві супровідним листом від 15.01.2009 р. №147-149 (а.с. 27).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 2 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ч. 2 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 25 Бюджетного кодексу України, Постановою Kабінету міністрів України від 09.07.2008 року №609 затверджено „Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ”.
Даний Порядок узгоджується з приписами ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», якою встановлено, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно пункту 2 Порядку, рішення державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, в тому числі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виконуються в порядку надходження виключно органами Державного казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну.
Положеннями п.п. 4-9 Порядку закріплюється механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів, згідно з яким, визначена цими пунктами категорія рішень пред'являється стягувачами безпосередньо до органів Державного казначейства України та виконується цими органами без участі державного виконавця.
Відповідно до п. 4 Порядку, юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі: 1) повернення за рішенням суду: надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів; вартості конфіскованого за рішенням суду майна, іншого майна, що переходить у власність держави, вилученого податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами; конфіскованої за рішенням суду національної або іноземної валюти та коштів від реалізації інших валютних цінностей, вилучених податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами; 2) відшкодування за рішенням суду з державного бюджету податку на додану вартість та/або відсотків за бюджетну заборгованість за несвоєчасно відшкодовані суми податку; 3) стягнення за рішенням суду штрафів (відсотків), нарахованих на суми неповернутих (невідшкодованих) з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України ?ро виконавче провадження”, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.
Суд вважає, що після набрання чинності Постановою КМУ від 09.07.2008 р. №609, тобто з 21.07.2008 р., на виконання до органів державної виконавчої служби виконавчих документів, виданих на підставі рішень судів, визначених п.п. 4-9 Порядку, в тому числі і щодо зобов'язання позивача здійснити безспірне списання грошових коштів з рахунку Державного бюджету України, державний виконавець зобов'язаний був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України ?ро виконавче провадження” та роз'яснити стягувачеві право на пред'явлення виконавчого документа на виконання до відповідних органів Державного казначейства України.
Згідно із ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач у даному випадку діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2009 р., винесена старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо примусового виконання за виконавчим листом по адміністративній справі №3/401, виданим 30.07.2007 р. господарським судом Кіровоградської області - є протиправною та підлягає скасуванню.
Позивач звільнений від сплати державного мита при поданні позову, інших судових витрат ним понесено не було.
На підставі викладено та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», Постановою Kабінету міністрів України від 09.07.2008 року №609 ?ро затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ”, ст.ст. 94, 158 - 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2009 р., винесену старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо примусового виконання за виконавчим листом по адміністративній справі №3/401, виданим 30.07.2007 р. господарським судом Кіровоградської області.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.03.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.04.2009 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко