матеріали №2а-5661 /08
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
30 жовтня 2008 року суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Фермерського господарства "Бурка В.В." до Сокальського районного суду Львівської області про зобов'язання прийняття рішення та відшкодування шкоди,-
29.10.2008 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фермерського господарства "Бурка В.В." до Сокальського районного суду Львівської області про зобов'язання прийняття рішення та відшкодування шкоди, спричиненої зволіканням з прийняття такого рішення в сумі 834375 гривень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить зобов'язати Сокальський районний суд Львівської області прийняти рішення по його адміністративному позову до Генеральної прокуратури України про вирішення питання про порушення кримінальної справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Офіційне тлумачення наведених положень було здійснено у Рішенні Конституційного суду України № 19-рп/2004 від 01.12.2004 року, зокрема, положення частини першої статті 126 Конституції України "незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України" у взаємозв'язку з іншими положеннями розділу VIII Основного Закону України треба розуміти так, що незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Крім цього, положення частини другої статті 126 Конституції України "вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється" треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв'язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону вчинення щодо суддів будь-яких дій, незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб, які б перешкоджали виконанню суддями професійних обов'язків, або схиляли їх до винесення неправосудного рішення тощо.
Згадані положення знаходять своє відображення у цілому ряді міжнародних нормативно - правових актів ратифікованих Україною. Так зокрема, резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, схвалено основні принципи незалежності судових органів, згідно яких незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин. Судові органи володіють компетенцією стосовно всіх питань судового характеру і мають виняткове право вирішувати, чи входить передана їм справа до їхньої встановленої законом компетенції. Не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя, і судові рішення, винесені суддями, не підлягають перегляду. Цей принцип не перешкоджає здійснюваному відповідно до закону судовому перегляду чи пом'якшенню вироків, винесених судовими органами.
Крім цього, на рівні національного законодавства згадані принципи закріплені у ст. 12 Закону України «Про статус суддів». Відповідно до частини 1 цієї статті, будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Аналізуючи матеріали позовної заяви ФГ "Бурка В.В.", суддя з'ясувала, що позивачем звернено позовні вимоги до органу при здійсненні ним діяльності щодо розгляду і вирішення спорів, яка в забезпечення принципу незалежності не може оспорюватися в судовому порядку.
Скарги на дії чи бездіяльність і рішення суддів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному відповідно Цивільним процесуальним Кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (в частині апеляційного чи касаційного оскарження), Кодексом України про адміністративні правопорушення. Компетенція адміністративних судів на розгляд таких спорів відповідно до ст. 17 КАС України, не поширюється.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ч.1 п.7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи все вищенаведене, вважаю, що у відкритті провадження у справі слід відмовити та роз'яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження в адміністративній справі тягне за собою заборону повторного звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав), щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 17, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
у відкритті провадження в справі за позовом Фермерського господарства "Бурка В.В." до Сокальського районного суду Львівської області про зобов'язання прийняття рішення та відшкодування шкоди - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Потабенко В.А.