Справа № 2а - 4541/09/1370
26 серпня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі: головуючої cудді - Потабенко В.А.
при секретарі - Білас Ю.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 , згідно доручення,
від відповідача:ОСОБА_2 , згідно доручення,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Власко" до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) в Галицькому районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
позов пред'явлено ТОВ "Власко" до ДПІ в Галицькому районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 28.04.2009 року №0000882321/0 та №0000892321/0, які було прийнято за результатами виїзної позапланової перевірки ТзОВ „Власко” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ „Профліга” за період 2008 року, оформленої Актом від 16.04.2009 року №747/23-209/13831837.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач помилково вважає, що ТзОВ „Власко” неправомірно віднесло до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року суму нарахованих витрат за товарно-матеріальні цінності придбані у ТОВ „Профліга”, у зв'язку із відсутністю факту одержання таких товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ „Профліга”. Як вбачається з видаткової накладної №РН-8-14005 від 14.08.2008 року, ТзОВ „Власко” було отримано від ТзОВ „Профліга” товарно-матеріальні цінності на суму 549000 грн., в т.ч ПДВ 20% - 91500 грн. В подальшому даний товар було обліковано у ТзОВ „Власко”, з чого вбачається належність та достовірність проведеної господарської операції. Відтак, ТзОВ „Власко” жодним чином не порушувало п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача слід визнати нечинними.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченні на позов, які є аналогічними з висновками викладеними у акті перевірки.
Суть заперечення зводиться до наступного. У ДПІ у Франківському районі м. Львова на обліку якої перебуває ТзОВ „Профліга”. Дане підприємство не звітується до органів ДПС з березня 2008 року, не представляє документів фінансово-господарської діяльності для проведення позапланових перевірок, внаслідок чого подано позов до Господарського суду Львівської області про зобов'зання до вчинення дій. В даний час СВ ПМ ДПА у Львівській області розслідується кримінальна справа №141-23252, порушена за фактом розкрадання державних коштів службовими особами ТзОВ «Профліга» за ч.5 ст.191 КК України та ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України. Отже, на думку відповідача, відсутній факт одержання вищезазначених комплектуючих від ТзОВ «Профліга» та виникнення валових витрат у ТзОВ «Власко». За результатами опрацювання додатку 5 до Декларації з ПДВ та проведеного аналізу розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, виявлених за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість на рівні ДПА України, враховуючи те, що згідно бази ЦБН ДПА України ТзОВ «Профліга» з 01.03.2008 року не звітує до органів податкової служби, наявність вказаного товариства у додатках 5 до Декларації з ПДВ інших підприємств свідчить про те, що ТзОВ «Профліга» безпідставно формує податковий кредит та валові витрати іншим суб'єктам господарювання з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування. В зв'язку із тим відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, враховуючи наступне.
В судовому засіданні було встановлено, що, відповідно до Акту про результати виїзної позапланової перевірки ТзОВ „Власко” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ „Профліга” за період 2008 року від 16.04.2009 року №747/23-209/13831837, встановлено порушення:
п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 114 438 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року - на 114 438 грн.;
п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 91 550 грн., в тому числі за листопад 2008 року в сумі 91 550 грн.
За результатами перевірки відповідачем були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 28.04.2009 року №0000882321/0 (відповідно до якого ТзОВ „Власко” визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 148769 грн. (114438 грн. - основний платіж, 34331 грн. - штрафні санкції) та №0000892321/0 (відповідно до якого ТзОВ „Власко” визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 137325 грн. (91550 грн. - основний платіж, 45775 грн. - штрафні санкції).
З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Профліга» та ТзОВ „Власко” було укладено угоду №07 від 10.08.2008 року на поставку товарів народного споживання. На виконання умов даного угоди ТзОВ „Власко” отримало від ТзОВ „Профліга” ланцюг тяговий, штовхач УПТК, каретку в зборі з внутрішньою ланкою УПТК на загальну суму 549300 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-8-14005 від 14.08.2008 року та податковою накладною від 14.08.2008 року №8140000006.
В третьому кварталі 2008 року ТзОВ „Власко” включено до складу валових витрат по вищевказаній видатковій накладній 457750 грн. та відображено в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року. Суму податку на додану вартість в розмірі 91550 грн. згідно вищевказаної податкової накладної включена ТзОВ „Власко” до складу податкового кредиту у листопаді 2008 року, вписана в реєстр отриманих накладних та відображена в декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року.
Суд вважає, що ТзОВ «Власко» правомірно було включено до складу валових витрат суму в розмірі 457750 грн. та віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 91550 грн. виходячи із наступного.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.5.2.1 ст.5 вищезгаданого Закону).
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) - п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 згаданого Закону.
Як вбачається із матеріалів справи, між ТзОВ „Власко” та ТзОВ „Профліга” було укладено угоду №07 від 10.08.2008 року, відповідно до якої було здійснено поставку товарно-матеріальних цінностей на суму 549000 грн., в т.ч ПДВ - 91500 грн., в підтвердження чого було виписано видаткову накладну РН-8-14005 від 14.08.2008 року та податкову накладну №8140000006 від 14.08.2008 року.
При цьому покликання відповідача на те, що це була безтоварна операція спростовується доводами позивача і підтверджується тим, що отримані від ТОВ „Профліга” товарно-матеріальні цінності були в подальшому реалізовані ЗАТ „Запорізький автомобілебудівний завод” відповідно до Договору поставки №14-7-1/347 від 04.08.2008 року, що підтверджується накладною №002 від 19.08.2008 року та ТТН ААК №135184.
Усі вищевказані первинні документи були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, з чого вбачається, що позивач правомірно відніс до валових витрат суми витрат понесені ним у зв'язку із реалізацією господарських зобов'язань з ТзОВ „Профліга” щодо придбання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) - п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Згідно із п.10.2 ст.10 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Таким чином, як вбачається з податкової накладної, виписаної ТзОВ „Профліга”, позивачем правомірно включено в листопаді 2008 року до складу податкового кредиту суму 91550 грн., оскільки податкова накладна №8140000006 від 14.08.2008 року відповідає вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а господарська операція дійсно відбулося, оскільки товарно-матеріальні цінності були реалізовані позивачем ЗАТ „Запорізький автомобілебудівний завод”.
Окрім цього, суд погоджується із думкою позивача про те, що сама по собі несплата податку продавцем до державного бюджету (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредитку покупцем.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не спростовано доводи адміністративного позову, а також не спростовано тих обставин, що на момент видачі податкової накладної від 14.08.2008 року ТзОВ „Профліга” була зареєстрована органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість.
При цьому, суд не вбачає порушення зі сторони ТОВ „Власко” приписів п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Отже, податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.04.2009 року №0000882321/0 та №0000892321/0 є неправомірним та підлягають визнанню нечинним, а позов - задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення №0000882321/0 та №0000892321/0 від 28.04.2009 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 31.08.2009 року.
Суддя (Підпис)
З оригіналом звірено
Суддя Потабенко В.А.
(вступна і резолютивна частини)
Справа № 2а - 4541/09/1370
26 серпня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі: головуючої cудді - Потабенко В.А.
при секретарі - Білас Ю.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 , згідно доручення,
від відповідача:ОСОБА_2 , згідно доручення,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Власко" до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) в Галицькому районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
виготовлення мотивувальної частини постанови відкласти до п'яти днів.
Тому, відповідно до вимог ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судом вирішено проголосити вступну та резолютивну частини постанови суду, а з мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись або одержати її у суді після 31.08.2009 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення №0000882321/0 та №0000892321/0 від 28.04.2009 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Текст постанови виготовлений в одному примірнику в нарадчій кімнаті
Суддя Потабенко В.А.