01.03.07 р. Справа № 37/97а
Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна, розглянувши позовну заяву Відкритого акціонерного товариства “Страхова корпорація “Дінастія», м. Маріуполь
до відповідача Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя
про 1) визнання дій податкових службовців в особі: головного державного податкового ревізора-інспектора Козинець О.В., головного державного податкового ревізора-інспектора Дюжева Р.С., старшого податкового інспектора Бондар Л.Т., головного державного податкового ревізора - інспектора Попової В.І. (яка не приймала участі у проведенні перевірки та була відсутня весь період з 13 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року), головного державного податкового інспектора Розвожаєвої В.Д., старшого державного податкового ревізора-інспектора Кутана В.В., головного державного податкового інспектора Вербицька Г.Ф.(яка не приймала участі у проведенні перевірки та була відсутня весь період з 13 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року) неправомірними,
2) визнання акту від 26 грудня 2006 року № 2415/22-111-1/23775933 Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя “Про результати виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства “Страхова корпорація “Дінастія» питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 червня 2004 року по 30 червня 2006 року» невідповідним податковому законодавству України та скасування.
Відкрите акціонерне товариство “Страхова корпорація “Дінастія», м. Маріуполь звернулось 28 лютого 2007 року до адміністративного суду Донецької області з позовною заявою № 762 від 22 лютого 2007 року до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про 1) визнання дій податкових службовців в особі: головного державного податкового ревізора-інспектора Козинець О.В., головного державного податкового ревізора-інспектора Дюжева Р.С., старшого податкового інспектора Бондар Л.Т., головного державного податкового ревізора - інспектора Попової В.І. (яка не приймала участі у проведенні перевірки та була відсутня весь період з 13 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року), головного державного податкового інспектора Розвожаєвої В.Д., старшого державного податкового ревізора-інспектора Кутана В.В., головного державного податкового інспектора Вербицька Г.Ф.(яка не приймала участі у проведенні перевірки та була відсутня весь період з 13 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року) неправомірними, 2) визнання акту від 26 грудня 2006 року № 2415/22-111-1/23775933 Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя “Про результати виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства “Страхова корпорація “Дінастія» питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 червня 2004 року по 30 червня 2006 року» невідповідним податковому законодавству України та скасування.
Подана Відкритим акціонерним товариством “Страхова корпорація “Дінастія», м. Маріуполь позовна заява № 762 від 22 лютого 2007 року за предметом щодо оскарження дій податкових осіб податкового органу та акту перевірки відноситься до спорів юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, яким є відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства та статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя.
За статтею 19 Закону України “Про судоустрій України» відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізовані судами є господарські, адміністративні суди.
Згідно пункту 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанції відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Під терміном “підвідомчість» у роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 8 лютого 1996 року № 02-5/62 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ в господарських судах » розуміється визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України 1991 року в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» № 483-V від 15 грудня 2006 року, який набрав чинності з дня опублікування в газеті “Урядовий кур'єр» № 247 від 29 грудня 2006 року господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів, інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Суд зазначає, що ні в новій редакції, ні в попередній редакції статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам не були підвідомчі справи щодо оскарження дій посадових осіб податкового органу щодо прийняття або не прийняття участі в проведенні перевірки. Щодо зазначення предметом спору - скасування акту виїзної планової перевірки слід зазначити, що у статті 12 Господарського процесуального кодексу України у вищеприведеній новій редакції відсутнє посилання на підвідомчість цієї категорії спорів господарським судам. Відносно попередньої редакції статті 12 Господарського процесуального кодексу України за якою господарським судом були підвідомчі спори про визнання недійсним актів з підстав, зазначених у законодавстві, Президією Вищого арбітражного суду України було надане роз'яснення № 02-5/35 від 26 січня 2000 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зі змінами та доповненнями станом на 4 липня 2005 року, в якому у пункті 6.2 було зазначено, що не можуть оспорюватися у господарському суді акти документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. Проте, при виборі позивач повинен дотримуватися обмежень, встановлених у розділі VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим кодексом, звернутися до загального суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, та відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України загальні суди, здійснюючи правосуддя, повинні захищати свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений Законами України. Пунктом 5 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду підсудні йому справи вирішують у першій інстанції відповідні місцеві загальні суди.
Таким чином, позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Страхова корпорація “Дінастія», м. Маріуполь № 762 від 22 лютого 2007 року до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про 1) визнання дій податкових службовців в особі: головного державного податкового ревізора-інспектора Козинець О.В., головного державного податкового ревізора-інспектора Дюжева Р.С., старшого податкового інспектора Бондар Л.Т., головного державного податкового ревізора - інспектора Попової В.І. (яка не приймала участі у проведенні перевірки та була відсутня весь період з 13 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року), головного державного податкового інспектора Розвожаєвої В.Д., старшого державного податкового ревізора-інспектора Кутана В.В., головного державного податкового інспектора Вербицька Г.Ф.(яка не приймала участі у проведенні перевірки та була відсутня весь період з 13 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року) неправомірними, 2) визнання акту від 26 грудня 2006 року № 2415/22-111-1/23775933 Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя “Про результати виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства “Страхова корпорація “Дінастія» питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 червня 2004 року по 30 червня 2006 року» невідповідним податковому законодавству України та скасування, надана не до того адміністративного суду, оскільки за предметом визначеному у позовній заяві, вона підвідомча загальному місцевому суду за місцезнаходженням відповідача, тобто Жовтневому районному суду м. Маріуполя. Пунктом 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду, з огляду на, що позовна заява № 762 від 22 лютого 2007 року Відкритого акціонерного товариства “Страхова корпорація “Дінастія», м. Маріуполь підлягає поверненню позивачу для направлення до відповідного адміністративного суду.
Крім того, судовий збір відповідно до підпункту “б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства складає 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян , тобто 3 грн. 40 коп., внесення плати за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.
Керуючись статтею 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статтею 19 Закону України “Про судоустрій України», статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» № 483-V від 15 грудня 2006 року, статтями 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України, пунктом 7 частини 1 статті 3, частиною 3 статті 18, частиною 6 статті 22, пунктом 6 частини 3 статті 108, статтями 160, 165, 185, 186, 254, пунктами 5, 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, -
1. Позовну заяву № 762 від 22 лютого 2007 року Відкритого акціонерного товариства “Страхова корпорація “Дінастія», м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про 1) визнання дій податкових службовців в особі: головного державного податкового ревізора-інспектора Козинець О.В., головного державного податкового ревізора-інспектора Дюжева Р.С., старшого податкового інспектора Бондар Л.Т., головного державного податкового ревізора - інспектора Попової В.І. (яка не приймала участі у проведенні перевірки та була відсутня весь період з 13 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року), головного державного податкового інспектора Розвожаєвої В.Д., старшого державного податкового ревізора-інспектора Кутана В.В., головного державного податкового інспектора Вербицька Г.Ф.(яка не приймала участі у проведенні перевірки та була відсутня весь період з 13 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року) неправомірними, 2) визнання акту від 26 грудня 2006 року № 2415/22-111-1/23775933 Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя “Про результати виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства “Страхова корпорація “Дінастія» питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 червня 2004 року по 30 червня 2006 року» невідповідним податковому законодавству України та скасування, з доданими до неї документами, усього на 100 аркушах, повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляють його права повторного звернення до відповідного адміністративного суду - Жовтневого районного суду м. Маріуполя (87535 м.Маріуполь, пр-т Металургів, 31), в порядку, встановленому законом. При цьому, частиною 6 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
3. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження ухвали суду протягом п'яти днів з дня отримання сторонами копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Додаток позивачеві: позовна заява № 762 від 22 лютого 2007 року з додатком, усього на 100 аркушах, та конверт.
Суддя Яманко В.Г.
вик. Шкурідіна І. О.
т. 3056463 Надруковано 3 примірника:
1. Позивачу - 1.
2. Відповідачу - 1.
3. До справи - 1.
Адреса і телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.