"22" лютого 2007 р. Справа № 02/551
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,
із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:
позивача: Похітон О.О.- за довіреністю, відповідача: Ганноченко О.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу
за позовом кредитної спілки “Добросвіт»
до відкритого акціонерного товариства “Євро-Азіатська страхова компанія “Фініст»
про стягнення 3 935 грн. 40 коп.,
Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 935 грн. 40 коп. страхових платежів, що були сплачені позивачем відповідно до договорів про організацію страхування № 01/04-ГК від 03.01.2005 року та № 03/05 ГК від 31.03.2005 року та окремих договорів страхування кредитних ризиків, але підлягають поверненню позивачу в повному обсязі відповідно до припису частини 5 статті 28 Закону України “Про страхування» в зв'язку з розірванням за вимогою відповідача вказаних договорів про організацію страхування та окремих договорів страхування, про що відповідач повідомив позивачу листом № 1/83 від 29 березня 2006 року.
У судовому засіданні 15.02.2007 року представник позивача подав суду Доповнення до позовної заяви від 14.02.2007 року, в якому повідомив про зменшення суми позову до 1351 грн. 50 коп. в зв'язку з уточненням розрахунку сум страхових платежів, що належать до повернення, оскільки у розрахунку до позову позивачем помилково було включено до реєстру договорів ті договори страхування, що були укладені за період до 29.04.2005 року.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити та пояснив, що правильна сума позову складає 1352,40 грн. і вона включає в себе страхові платежі, які були сплачені по договорах №№ 67, 69, 71, 73, 72, та повинні бути повернуті відповідачем; заперечив проти доводів відповідача у відзивах на позов.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову з тих підстав, що вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, виходячи із наступного:
- із поданого позивачем у позовній заяві переліку договорів страхування припинили дію лише п'ять договорів страхування кредитів, а саме договори № 67, 69, 71, 73, 72, тобто ті договори, які були укладені до 29.04.2005 року;
- дія вказаних п'яти договорів страхування кредитів була припинена з ініціативи відповідача в сукупності з іншими 187 Договорами страхування кредитів та Договорами про організацію страхування № 01/04ГК та № 03/05ГК в зв'язку з виявленням низки невиконань зобов'язань зі сторони позивача, що полягає, зокрема, у невжитті позивачем заходів щодо запобігання та зменшення збитків та неподанні страховику інформації про всі відомі йому обставини, що можуть мати істотне значення для оцінки страхового ризику, як того вимагає Закон України “Про страхування» та про що зазначено у договорах страхування;
- КС “Добросвіт» не перевіряла подану позичальниками інформацію, що дало останнім змогу пред'явити підроблені довідки про доходи та на підставі них позивач видав їм кредити;
- позивач порушив умови п. 5.2.2. Договору страхування кредиту, Договору про організацію страхування, статтю 21 Закону України “Про страхування» і не подав відповідачу інформацію про суттєву зміну умов надання кредитів позичальникам в результаті затвердження рішенням Спостережної Ради КС “Добросвіт» від 05.03.2005 року нового Положення “Про фінансові послуги кредитної спілки», в якому було скасовано вимогу про надання позичальниками довідок, підтверджуючих наявні у них джерела доходу;
- відповідач вважає, що ним правильно дана оцінка діям і бездіяльності позивача та правомірно припинено дію вказаних вище договорів страхування кредитів і згідно частини 7 статті 28 Закону України “Про страхування» та умов договорів страхування визначено залишок платежу, що підлягає поверненню, в сумі 14 грн. 65 коп.
Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, посилалася на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснила, що грубе порушення та невиконання позивачем своїх зобов'язань за договорами про організацію страхування та окремих договорів страхування спонукало відповідача достроково припинити договори страхування, оскільки виявлені відповідачем факти зумовили неможливість подальшої співпраці сторін.
У судовому засіданні оголошувалася перерва із 08.02.2007 року по 15.02.2007 року та по 22.02.2007 року.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Кредитна спілка “Добросвіт» та ВАТ “Євро-Азіатська страхова компанія “Фініст» уклали Договори про організацію страхування № 01/04-ГК від 03 січня 2005 року та № 03/05-ГК від 31 березня 2005 року. На підставі вказаних договорів протягом 2005 року сторонами було укладено 269 окремих договорів страхування кредитів.
Як вбачається із матеріалів справи, 29 березня 2006 року ВАТ “Євро-Азіатська страхова компанія “Фініст» направила позивачу лист № 1/83, в якому повідомила про розірвання вказаних Договорів про організацію страхування та окремих договорів страхування, укладених позивачем та відповідачем між собою. Причинами розірвання договорів відповідач у листі вказав наступне:
- невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань, визначених пунктом 5.2.4. Договорів страхування, оскільки позивач не вживав заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку, не вживав заходів щодо стягнення заборгованості із позичальників, навіть у випадках наявності застави позивач не звертав стягнення на заставлене майно;
- виявлення фактів зацікавленості керівництва позивача у видачі кредитів в зв'язку із прийманням позивачем фіктивних довідок про доходи позичальників або їх поручителів, які були видані ПП “Джи Ем Ко» та ПП “ЮСД-сервіс», оскільки названими підприємствами не подавалися до податкової інспекції відомості про виплату доходів цим позичальникам згідно довідок 1-ДФ;
- невиконання позивачем свого обов'язку щодо перевірки даних про позичальників, їх фінансове становище.
У вказаному листі відповідач повідомив про те, що в зв'язку з викладеним ВАТ ЄАСК “Фініст» змушена достроково припинити дію Договорів про організацію страхування № 01/04-ГК від 01.03.2005 року та № 03/05-ГК від 31.03.2005 року, а також договорів страхування кредиту, зазначених у додатку до цього листа, із 28 квітня 2006 року і не вбачає можливості подальшої співпраці.
Також у цьому листі відповідач повідомив, що позивачу будуть повернуті страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договорів, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, у розмірі 25% страхового платежу, визначеного в Договорі, фактичних виплат страхового відшкодування, що були здійснені за цими Договорами та з урахуванням переплати ВАТ ЄАСК “Фініст» на користь КС “Добросвіт».
Як вбачається, позивач прийняв вимогу відповідача у цьому листі про дострокове припинення договору страхування, даний позов також заявлений позивачем виходячи із припинення договорів страхування на підставі вказаного листа відповідача від 29 березня 2006 року. Право надати таку вимогу страхувальнику надане страховику умовами договорів страхування та відповідає його праву, встановленому статтею 28 Закону України “Про страхування».
Сторони дійшли згоди про те, що припиненими відповідно до вказаного листа відповідача є лише ті договори страхування, які були укладені після 28.04.2005 року, тобто строк дії яких не закінчився станом на 29.04.2006 року (виходячи із того, що строк дії договорів один рік, про намір достроково припинити дію договорів страхування сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, а лист відповідачем був надісланий позивачу 29.03.2006 року). Тобто, позивач погодився, що із доданого до позовної заяви переліку договорів страхування припиненими відповідно до листа відповідача є договори страхування кредитів за №№ 67, 69, 71, 72, 73. Спір з цього питання між сторонами відсутній.
Як вбачається, КС “Добросвіт» не оспорила підстави дострокового припинення страховою компанією договорів про організацію страхування та всіх договорів страхування, у листі від 02.11.2006 року № 1251 та своїх позовних заявах кредитна спілка посилається на вказаний лист відповідача як на правочин, який позивач зазначає як підставу для подальших дій, вимог та розрахунків.
Згідно статті 21 Закону України “Про страхування» страхувальник зобов'язаний, зокрема, при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику, вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку.
Відповідно до Договору про організацію страхування № 01/04-ГК від 03.01.2005 року розділу “Особливі умови» якщо після вступу в силу даного Договору Страхувальнику (КС “Добросвіт») стане відомо про яку-небудь істотну зміну ступеня ризику за даним Договором, він повинен негайно сповістити про це Страховика (ВАТ ЄАСК “Фініст»).
На момент укладення Договору про організацію страхування № 01/04-ГК від 03.01.2005 року діяло Положення про фінансові послуги кредитної спілки, затверджене рішенням спостережної ради КС “Добросвіт», протокол № 1 від 09 вересня 2004 року, у якому, зокрема в пункті 3.2.4. було вказано, що заява про надання споживчого кредиту розглядається за умови подання довідок, підтверджуючих наявні джерела доходу члена кредитної спілки. А в Положенні про фінансові послуги кредитної спілки, затвердженому рішенням спостережної ради позивача від 01 березня 2005 року, така умова відсутня.
Суд погоджується із доводами відповідача про те, що у розумінні даного пункту Договору від 03.01.2005 року та статті 21 Закону України “Про страхування» зміна умови надання споживчого кредиту (тобто без подання довідок, підтверджуючих наявні джерела доходу члена кредитної спілки) у Положенні про фінансові послуги кредитної спілки, затвердженому рішенням спостережної ради КС “Добросвіт», протокол № 4-ЗК від 01 березня 2005 року, є істотною зміною ступеня ризику за даним Договором, про що позивач повинен був негайно сповістити відповідача. Суд вважає, що в даній ситуації не має значення, чи ознайомлював позивач відповідача із Положеннями про фінансові послуги та із змінами до них.
Закон України “Про страхування» в статті 21 зобов'язує страхувальника інформувати страховика про будь-яку зміну страхового ризику, тобто про будь-які зміни у кредитуванні, в інформації щодо позичальників та інше, що якимось чином може впливати на ступінь ризику, а вже страховик повинен дати оцінку отриманій інформації і визначити ступінь ризику. Тобто, для того, щоб визначити ступінь ризику, необхідно мати необхідну інформацію, вихідні дані.
Виходячи із цього, кожна із сторін зобов'язана організовувати свою роботу таким чином, щоб виконати вимоги Закону та умови підписаного ними договору, при цьому не завдати шкоди іншій стороні, оскільки згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, а згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Таким чином, із тексту вимоги відповідача (страховика) про дострокове припинення договорів страхування вбачається, що вона обумовлена невиконанням позивачем умов договору страхування, і судом встановлено факти порушення позивачем умов договорів страхування. При цьому суд зазначає, що в зв'язку із вказаними підставами відповідач достроково припинив всі договори страхування, які не закінчили свою дію станом після 28.04.2006 року.
Згідно частини 5 статті 28 Закону України “Про страхування» у разі, якщо вимога страховика про дострокове припинення договору страхування обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставною вимогу позивача про повернення йому із відповідача сплачених позивачем страхових платежів в повній сумі і приймає розрахунок належної до повернення суми, поданий відповідачем, отже, належна до стягнення із відповідача сума складає 14 грн. 65 коп.
Вказаний розрахунок ґрунтується також на умові пункту 16.1. Правил страхування кредитів та пункту 8.6. Договорів страхування №№ 67, 69, 71, 72, 73 про те, що нормативні витрати на ведення справи становлять 25% страхової премії.
Посилання позивача на рішення суду у справі № 02/5170 суд вважає безпідставним в зв'язку з тим, що вказане рішення не набрало законної сили, тому на нього посилатися не можна, а крім цього, у вказаному рішенні суд не встановлював факт відсутності порушень зі сторони КС “Добросвіт», оскільки недоведення якихось обставин однією стороною не може доводити інше.
Таким чином, суд приходить до висновку, що із відповідача підлягають стягненню на користь позивача кошти в сумі 14 грн. 65 коп.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 174 грн. 95 коп. та 104 грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із відкритого акціонерного товариства “Євро-Азіатська страхова компанія “Фініст» (18036, м. Черкаси, бул. Шевченка, 208, ідентифікаційний код 14199815) на користь кредитної спілки “Добросвіт» (18000, м. Черкаси, вул. Ільїна, 55, ідентифікаційний код 33018140) кошти в сумі 14 грн. 65 коп., 38 коп. витрат на сплату державного мита, 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д.Пащенко
Рішення підписане суддею 23.02.2007 р.