Вирок від 17.07.2015 по справі 599/1019/15-к

Справа № 599/1019/15-к

н.п.1-кп/599/60/2015

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2015 р. Зборівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Зборові в залі судових засідань Зборівського районного суду кримінальне провадження №12015210100000155 від 18 травня 2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, освіта середня, не працює, утриманців не має, раніше не судима , -

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді голови дільничої виборчої комісії №610413, будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими функціями, матеріально - відповідальною особою за збереження ввірених їй матеріальних цінностей, що належать ОВК №167 з позачергових виборів Президента України, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи свої повноваження, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою привласнення коштів, вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин:

у травні 2014 року ОСОБА_4 отримала у бухгалтерії ОВК №167 грошові кошти в сумі 1181,69 грн. для виплати члену ДВК №610413 ОСОБА_5 , однак виплатила їй лише 279, 45 грн., а 902,24 грн. привласнила.

У червні 2014 року ОСОБА_4 , без проведення зборів членів ДВК №610413, внесла завідомо неправдиву інформацію у постанову ДВК №610413 від 02 червня 2014 року №5, а саме: внесла відомості про нарахування одноразової грошової винагороди собі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як таким, що брали активну участь у роботі комісії.

Крім цього, у вказаній постанові ОСОБА_4 підробила підпис секретаря ДВК ОСОБА_8 .

Того ж дня ОСОБА_4 надала вказану завідомо підроблену постанову у бухгалтерію ОВК №167 та нарахувала собі 422,67 грн., ОСОБА_7 - 422,67 грн.; ОСОБА_6 - 422,67 грн. В подальшому обвинувачена виплатила вказані кошти собі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і такими діями вчинила розтрату бюджетних коштів на суму 1268,01 грн.

Допитана обвинувачена ОСОБА_4 надала показання про те, що у травні - червні 2014 року вона працювала на посаді голови дільничої виборчої комісії №610413 ОВК №167 з позачергових виборів Президента України. В травні 2014 року вона отримала у бухгалтерії ОВК №167 гроші в сумі 1181,69 грн. для виплати ОСОБА_5 , яка була членом ДВК №610413, але виплатила їй 279, 45 грн., а 902,24 грн. взяла собі. 02 червня 2014 року вона винесла постанову ДВК про нарахування одноразової грошової винагороди собі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як членам ДВК, що брали активну участь у роботі комісії. Зборів членів ДВК вона не проводила, а підписала вказану постанову сама та підробила підпис секретаря ДВК ОСОБА_8 . Цього ж дня вона подала цю постанову у бухгалтерію ОВК №167, нарахувавши собі, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по 422,67 грн. та надалі виплатила ці кошти собі, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Кримінальні правопорушення вчинила у зв'язку з важким матеріальним становищем, а також пояснила, що роботу в комісії виконувала фактично одна.

Обвинувачена вину визнала повністю, у вчиненому розкаялася, просить врахувати, що збитки відшкодувала.

Обвинувачена у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за обставин, викладених у обвинувальному акті, не заперечувала суми коштів, розкаялася у вчиненому.

Прокурор та інші особи не оспорювали фактичних обставини провадження.

Тому суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. Учасники провадження не заперечують проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України і судом встановлено, що учасники, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Враховуючи викладене, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінальногої провадження, що характеризують особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень доведена повністю.

Підходячи до кваліфікації дій ОСОБА_4 , суд вважає, що її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.191 КК України, тобто привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, вчинене шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч.1 ст.366 КК України, тобто підроблення офіційного документа.

При призначенні виду покарання, суд у відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які за ч.2 ст.191 КК України є злочином середньої тяжкості, а за ч.1 ст.366 КК України - злочином невеликої тяжкості, враховує щире розкаяння обвинуваченої у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків, особу ОСОБА_4 , яка раніше не судима, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.2 ст.191 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій під час виборчих кампаній та за ч.1 ст. 366 КК України у виді штрафу, з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій під час виборчих кампаній.

Враховуючи думку прокурора, розкаяння обвинуваченої у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків суд вважає, що ОСОБА_4 слід звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, поклавши на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 374-375 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст.191 КК України у виді обмеження волі строком на один рік і шість місяців з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій під час виборчих кампаній строком на один рік і шість місяців;

за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу в сумі 1360 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій під час виборчих кампаній строком на один рік.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточний вид покарання визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та обрати остаточно ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на один рік і шість місяців з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій під час виборчих кампаній строком на один рік і шість місяців

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо вирок не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Тернопільської області через Зборівський районний суд на протязі 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору.

Суддя підпис З оригіналом згідно:

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1

Попередній документ
46922004
Наступний документ
46922006
Інформація про рішення:
№ рішення: 46922005
№ справи: 599/1019/15-к
Дата рішення: 17.07.2015
Дата публікації: 20.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Зборівський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем