Справа № 462/1918/15 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.
Провадження № 22-ц/783/4628/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 І. В.
Категорія:59
10 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.
за участі секретаря: Фейір К.О.
з участю: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду в Залізничному районі м. Львова на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії у сумі 16291,86 грн., -
встановила:
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року в позові Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії у сумі 16291,86 грн. - відмовлено.
Рішення суду оскаржило Управління Пенсійного фонду в Залізничному районі м. Львова.
В апеляційній скарзі зазначає, що при ухваленні рішення судом неповністю з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права. Вказує, що у зв'язку з перерахунком пенсії ОСОБА_2 за період з 16.03.2006 по 22.07.2011 рр. з урахуванням виплачених сум за період з 29.01.2009 по 31.10.2011 рр. виникла переплата в суму 16291,86 грн., тому вважає, що дане рішення суду є безпідставним та не ґрунтується на чинному законодавстві.
Просить рішення суду скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова нарахувати пенсію по першій групі інвалідності ОСОБА_2 та виплачувати з врахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону від 20.06.1996 року, тобто не нижче 10 мінімальних пенсій за віком.
Постановою ВП №23397745 від 21.12.2010 року державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-а-255, щодо примусового виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009 року. Перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_2 була проведена за період з 29.01.2011 року по 31.10.2011 року. У зв'язку з виконанням судового рішення постаною від 24.10.2011 року ВП №23397745 закінчено виконавче провадження.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 року справа №22-а-14641/08/9104 роз'яснено постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009 року, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком, встановлено ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, виходячи з вимог ст.ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно проводити з 16.03.2006 року до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Постановою від 16.11.2012 року ВП №35234752 державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-а-255/2008 щодо примусового виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 року. Перерахунок пенсії ОСОБА_2 був проведений за період з 16.03.2006 року по 23.07.2011 року. Постановою від 13.02.2013 року ВП №35234752 закінчено виконавче провадження. У зв'язку з перерахунком пенсії ОСОБА_2 за період з 16.03.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплачених сум за період з 29.01.2009 року до 31.10.2011 року виникла переплата в сумі 16291,86 грн.
Судом встановлено, що роз'янення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009 року було здійснено ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 21.10.2010 року, тобто через два місяці після винесення ухвали про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009 року.
Також судом встановлено, що виконання судового рішення було проведено в період з 29.11.2011 року по 31.10.2011 року та закінчено виконавче провадження 24.02.2011 року. Виконаче провадження по справі повторно було відкрито 16.11.2012 року і був проведениий перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 16.03.2006 року по 23.07.2011 року та встановлено перепалату пенсії в розмірі 16291,86 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову районний суд виходив з того, що не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_2 отриманих коштів у розмірі 16291,86 грн., які є пенсійною виплатою, як не встановлено й наявності рахункової помилки, а тому поверненню зазначена сума ОСОБА_2 не підлягає.
З такими висновками суду погоджується й судова колегія виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. роз'яснено, що до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.
Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються у відповідності до статті 1215 ЦК України.
Саме така правова позиція є в постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 р. у справі № 6-91цс14, яка у відповідності до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов"яковою для судів України.
Тому не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що переплата коштів виникла не з вини позивача.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позову, так як не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих грошових коштів, які є пенсійною виплатою, а також наявності рахункової помилки.
Таким чином, судом першої інстанції повно та всебічно з»ясовано обставини справи, надано правову оцінку зібраних по справі доказів, а відтак колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду.
Доводи апеляційної скарги щодо неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи колегія судді вважає необґрунтованими.
Тому даючи оцінку рішенню суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, в межах доводів скарги, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішення. Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не ставлять під сумнів його законність.
Таким чином, на підставі ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1ч.1ст. 314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Залізничному районі м. Львова - відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.
Головуючий: Бермес І.В.
Судді: Мусіна Т.Г.
ОСОБА_3