Справа № 450/414/15 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/783/4716/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. М.
Категорія:5
16 липня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Курій Н.М.,
суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,
за секретаря Куцика І.Б.,
з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7, приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_8 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя, визнання недійсними договорів, визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_7 про застосування наслідків недійсності оспорюваних правочинів та відшкодування вартості спірного майна та вартості здійснених покращень,
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 травня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_6 про забезпечення зазначеного вище позову.
Суд наклав арешт на все майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 58/16, адреса для листування: 01103, м. Київ, б-р Дружби народів, 6-А оф. 3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 85-а/52, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).
Суд звернув до негайного виконання ухвалу після внесення предмета застави в сумі 140 836,00 гривень у повному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області №37313005000789, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 26306742.
Суд зазначив, що строк пред'явлення ухвали до виконання 1 (один) рік з моменту внесення позивачем предмета застави в сумі 140 836,00 гривень у повному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області.
Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ухвала суду є частково незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зокрема, представник апелянта зазначає, що суд зробив неправильний висновок про те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на майно ОСОБА_4 може утруднити виконання судового рішення, не зазначив в межах якої суми має бути накладено арешт і не зазначив конкретне майно, яке повинно бути арештоване.
Представник апелянта просить ухвалу суду першої інстанції в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 скасувати та відмовити частково у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.
Пунктом першим частини другої статті 307 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду про задоволення позовних вимог чи зробити його виконання неможливим. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, однак, лише після його пред'явлення.
Відповідно до роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній.
При зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу, позивач повинен: по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому; по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Зазначене вище було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскарженої ухвали суду від 14 травня 2015 року, оскільки суд встановив, що ОСОБА_6, подаючи заяву про забезпечення позову, обґрунтовував такий вид забезпечення тим, що є підстави вважати, що відповідачі за зустрічним позовом мають намір відчужити все майно, що їм належить з метою недопущення застосування судом наслідків недійсності оспорюваних правочинів та стягнення з них вартості спірного майна та здійснених покращень, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги того, що з вимог зустрічної позовної заяви не встановлено суми вимог до ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки матеріалами справи встановлено, що при поданні зустрічного позову ОСОБА_6 з метою встановлення вартості покращень спірного майна просив призначити у справі будівельно-технічну експертизу щодо ринкової вартості садового будинку і земельної ділянки, придбаних ним у ОСОБА_2 09.06.2012 року і садового будинку, збудованого ним після придбання зазначеної земельної ділянки.
Оскільки на ? зазначеного вище майна як майна подружжя претендує позивач за первісним позовом ОСОБА_4, оспорюючи договори купівлі-продажу, суд першої інстанції наклав арешт як на майно відповідачки ОСОБА_2 (яка зазначену ухвалу не оскаржує), так і на майно ОСОБА_4, поклавши на позивача ОСОБА_6 в силу ч.4 ст. 153 ЦПК України обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що суд, допускаючи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4, діяв у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 153 ЦПК України і обґрунтовано дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу позивача ОСОБА_4 на те, що він в ході розгляду справи вправі звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про зміну чи скасування заходів забезпечення позову у зв'язку з визначенням судом суми зустрічних позовних вимог або інших встановлених судом обставин.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду про забезпечення позову, а відтак, оскаржену ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, п.4 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий Курій Н.М.
Судді: Крайник Н.П.
ОСОБА_9