Справа № 466/2772/15-ц
01 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі :
головуючого-судді Ковальчука О.І.
при секретарі Чепіль С.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 МКБ» про визнання незаконними дій, рішень та зобов'язання до вчинення дій державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Германчука Р.В., -
Представник ПАТ «ОСОБА_1 МКБ» ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 13.01.2012р. на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2011 року по справі №2-2041/2011р. Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 ВП №47180121 від 08.04.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 13.01.2012р. на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2011 року по справі №2-2041/2011р. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняти до виконання виконавчий лист, виданий 13.01.2012р. на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2011 року по справі №2-2041/2011р.
В обґрунтування скарги покликається на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2011 року по справі № 2- 2041/2011р з ОСОБА_4 на користь АТ «ОСОБА_1 МКБ» стягнуто заборгованість в сумі 5 375 581,96 гривень. На підставі вказаного рішення 13.01.2012 року Шевченківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист. Виконавчий лист було передано до виконання в ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області.
08.04.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області) ОСОБА_3 винесено постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження».
АТ «ОСОБА_1 МКБ» вважає постанову державного виконавця від 08.04.2015 року про відмову в відкритті виконавчого провадження незаконною та просить її стасувати з таких підстав.
Згідно п.8 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» підставою для повернення виконавчого листа без виконання є наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
В постанові ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області про відмову у відкритті виконавчого провадження було посилання державним виконавцем на п. 2.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень згідно якої державний виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення дій, щодо пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Державним виконавцем було зроблено висновок, що на порушення вказаної вище норми, в довіреності № 914/юр від 14.01.2014 року повноваження представника АТ «ОСОБА_1 МКБ» на пред'явлення виконавчого документа не обумовлена.
Однак, вказаний висновок державного виконавця не відповідає дійсності. В довіреності представника АТ «ОСОБА_1 МКБ» № 722/юр від 17.01.2014 року чітко вказано повноваження представника: «представляти інтереси АТ «ОСОБА_1 МКБ» в органах Державної виконавчої служби, для чого представникові надається право підписувати та подавати будь-які заяви (крім заяв про повернення виконавчого документа), клопотання, а також користуватися іншими правами, наданими законодавством сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження (крім отримання присудженого майна та грошей), заявляти відводи у випадках передбачених законодавством, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця та інших осіб.»
Таким чином, представник АТ «ОСОБА_1 МКБ» вважає, що він мав повноваження для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи вищенаведене АТ «ОСОБА_1 МКБ» вважає дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження незаконними та вимушене звернутися до суду за захистом порушених прав стягувача.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 підтримав скаргу та просив її задовольнити. У поясненні покликається на обставини, вказані у скарзі.
Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, оглянувши та перевіривши матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Положеннями п.1 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких, зокрема, віднесено виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2011 року по справі № 2- 2041/2011р., з ОСОБА_4 на користь АТ «ОСОБА_1 МКБ» стягнуто заборгованість в сумі 5 375 581,96 гривень. На підставі вказаного рішення 13.01.2012 року Шевченківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист, який передано до виконання в ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області.
08.04.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 винесено постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження».
Згідно п.8 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» підставою для повернення виконавчого листа без виконання є наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Суд вважає, що посилання державного виконавця на вищевказану статтю, як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження є таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, а також ст. ст. 2, 3 Закону України "Про виконавче провадження".
В постанові державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області про відмову у відкритті виконавчого провадження міститься посилання державного виконавця на п. 2.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, згідно якої державний виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення дій, щодо пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Державним виконавцем зроблено висновок, що на порушення вказаної вище норми, в довіреності № 914/юр від 14.01.2014 року повноваження представника АТ «ОСОБА_1 МКБ» на пред'явлення виконавчого документа не обумовлена.
Однак, такий висновок державного виконавця не відповідає дійсності. В довіреності представника АТ «ОСОБА_1 МКБ» № 722/юр від 17.01.2014 року вказано повноваження представника: «представляти інтереси АТ «ОСОБА_1 МКБ» в органах Державної виконавчої служби, для чого представникові надається право підписувати та подавати будь-які заяви (крім заяв про повернення виконавчого документа), клопотання, а також користуватися іншими правами, наданими законодавством сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження (крім отримання присудженого майна та грошей), заявляти відводи у випадках передбачених законодавством, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця та інших осіб.»
Відповідно вимогам ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у діях державного виконавця вбачаються порушення ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", де зазначено, що Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження».
З огляду на вищенаведене суд вважає, що скарга є підставна та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.383-387 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 МКБ» - задовольнити.
Визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 13.01.2012р. на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2011 року по справі №2-2041/2011року - незаконними.
Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 ВП №47180121 від 08.04.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 13.01.2012р. на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2011 року по справі №2-2041/2011р., як незаконну.
Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийняти до виконання виконавчий лист, виданий 13.01.2012р. на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2011 року по справі №2-2041/2011р.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: ОСОБА_5